Виступаючи перед Конституційним Cудом, народні депутати від фракції Партії регіонів наголошували, що, ухвалюючи в грудні 2004 року закон про конституційні зміни, Верховна Рада порушила процедуру, а саме: зміни ухвалили без обов’язкового в такому випадку висновку КСУ щодо відповідності законопроекту Основному закону.
«Висновок Конституційного Суду є обов’язковою умовою для розгляду законопроекту про внесення змін до Конституції, – заявив депутат-регіонал Дмитро Шпенов. – Якщо під час доопрацювання в текст законопроекту були внесені поправки, текст із поправками також має пройти відповідну експертизу в Конституційному Суді. Оскільки ця процедура дотримана не була, в законі №22-22 містяться норми, які не розглядалися КСУ і не оцінювалися на предмет відповідності Конституції. Наголошую, це були не просто редакційні поправки. Вони міняли суть норм, які регулюють статус конституційних органів».
Доповідачі також наголошували, що на порушення процедури ухвалення конституційної реформи свого часу вказувала і Парламентська асамблея Ради Європи.
Регіонали «згадали» про власні порушення через 6 років
У свою чергу, опозиція вказує на те, що в 2004 році регіонали були серед ініціаторів конституційної реформи. «У 2004 році фракція Партії регіонів усі 59 голосів віддала за конституційну реформу, – нагадує депутат-б'ютівець Сергій Власенко. – Міністр юстиції Лавринович тоді мовчав, Прем’єр-міністр Янукович тоді мовчав. Все було супер! Чому 6 років з’ясовували, що щось є неконституційним?»
Відповідь на це запитання для опозиціонерів очевидна: таким чином прагнуть збільшити повноваження Президента, які були урізані політреформою.
Заступник голови Адміністрації Президента Олена Лукаш визнає, що в 2004 році Партія регіонів зробила помилку. Але перебігом розгляду конституційного подання вона задоволена.
«Цей процес відрізняється від змагального процесу, до якого ми звикли в судах загальної юрисдикції, – пояснила Лукаш відсутність дебатів під час слухань. – Хочу вам нагадати, що 252 депутати з усіх без винятку фракцій намагаються в суді довести, що 8 грудня 2004, під час прийняття змін до Конституції, була порушена Конституція».
В очікуванні правових «сюрпризів»
Натомість без відповіді залишилося запитання судді Віктора Шишкіна, які юридичні наслідки може мати визнання політреформи 2004 року неконституційною. Адже за новою редакцією Конституції вже ухвалено чимало законів, проведені парламентські і президентські вибори. Залишається незрозумілим і те, яка редакція Конституції – 1996 року чи 2006 року – діятиме в разі, якщо політреформу буде визнано неконституційною.
Відповідей на ці запитання не було ані в депутатів-регіоналів, ані в Олени Лукаш. За її словами, «це питання не сьогоднішнього дня».
Правники з фракцій НУНС і БЮТ натомість заявляють, що в разі, якщо КСУ визнає політреформу неконституційною, залишається діяти чинна редакція Конституції, яка набула чинності 1 січня 2006 року. Адже, за словами депутата-нашоукраїнця Юрія Ключковського, КСУ наділений правом трактувати, але не змінювати Основний закон.
Конституцію можна не лише змінювати, але й виконувати
Між тим, віце-спікер-б'ютівець Микола Томенко стверджує: згідно з даними соціологічного опитування, проведеного «Українським демократичним колом» на замовлення Інституту політики, більшість українців вважає, що найкращим для України було б не змінювати Конституцію, а забезпечити її виконання.
За те, щоб не змінювати Конституцію, а забезпечити її виконання, висловились 56,2 відсотка респондентів. За ухвалення нової редакції Конституції, яка передбачатиме можливість дострокових виборів Президента, висловились 21,8 відсотка опитаних. 13,3 відсотка висловились за те, щоб рішенням КСУ повернули Конституцію 1996 року, що збільшить повноваження президента. 8,7 відсотка вагалися з відповіддю.
Голова Конституційного Суду Анатолій Головін повідомив, що про день і час офіційного оприлюднення рішення у справі буде повідомлено додатково. Очікується, що рішення буде ухвалене вже за кілька днів.
«Висновок Конституційного Суду є обов’язковою умовою для розгляду законопроекту про внесення змін до Конституції, – заявив депутат-регіонал Дмитро Шпенов. – Якщо під час доопрацювання в текст законопроекту були внесені поправки, текст із поправками також має пройти відповідну експертизу в Конституційному Суді. Оскільки ця процедура дотримана не була, в законі №22-22 містяться норми, які не розглядалися КСУ і не оцінювалися на предмет відповідності Конституції. Наголошую, це були не просто редакційні поправки. Вони міняли суть норм, які регулюють статус конституційних органів».
Доповідачі також наголошували, що на порушення процедури ухвалення конституційної реформи свого часу вказувала і Парламентська асамблея Ради Європи.
Регіонали «згадали» про власні порушення через 6 років
У свою чергу, опозиція вказує на те, що в 2004 році регіонали були серед ініціаторів конституційної реформи. «У 2004 році фракція Партії регіонів усі 59 голосів віддала за конституційну реформу, – нагадує депутат-б'ютівець Сергій Власенко. – Міністр юстиції Лавринович тоді мовчав, Прем’єр-міністр Янукович тоді мовчав. Все було супер! Чому 6 років з’ясовували, що щось є неконституційним?»
Відповідь на це запитання для опозиціонерів очевидна: таким чином прагнуть збільшити повноваження Президента, які були урізані політреформою.
Заступник голови Адміністрації Президента Олена Лукаш визнає, що в 2004 році Партія регіонів зробила помилку. Але перебігом розгляду конституційного подання вона задоволена.
«Цей процес відрізняється від змагального процесу, до якого ми звикли в судах загальної юрисдикції, – пояснила Лукаш відсутність дебатів під час слухань. – Хочу вам нагадати, що 252 депутати з усіх без винятку фракцій намагаються в суді довести, що 8 грудня 2004, під час прийняття змін до Конституції, була порушена Конституція».
В очікуванні правових «сюрпризів»
Натомість без відповіді залишилося запитання судді Віктора Шишкіна, які юридичні наслідки може мати визнання політреформи 2004 року неконституційною. Адже за новою редакцією Конституції вже ухвалено чимало законів, проведені парламентські і президентські вибори. Залишається незрозумілим і те, яка редакція Конституції – 1996 року чи 2006 року – діятиме в разі, якщо політреформу буде визнано неконституційною.
Відповідей на ці запитання не було ані в депутатів-регіоналів, ані в Олени Лукаш. За її словами, «це питання не сьогоднішнього дня».
Правники з фракцій НУНС і БЮТ натомість заявляють, що в разі, якщо КСУ визнає політреформу неконституційною, залишається діяти чинна редакція Конституції, яка набула чинності 1 січня 2006 року. Адже, за словами депутата-нашоукраїнця Юрія Ключковського, КСУ наділений правом трактувати, але не змінювати Основний закон.
Конституцію можна не лише змінювати, але й виконувати
Між тим, віце-спікер-б'ютівець Микола Томенко стверджує: згідно з даними соціологічного опитування, проведеного «Українським демократичним колом» на замовлення Інституту політики, більшість українців вважає, що найкращим для України було б не змінювати Конституцію, а забезпечити її виконання.
За те, щоб не змінювати Конституцію, а забезпечити її виконання, висловились 56,2 відсотка респондентів. За ухвалення нової редакції Конституції, яка передбачатиме можливість дострокових виборів Президента, висловились 21,8 відсотка опитаних. 13,3 відсотка висловились за те, щоб рішенням КСУ повернули Конституцію 1996 року, що збільшить повноваження президента. 8,7 відсотка вагалися з відповіддю.
Голова Конституційного Суду Анатолій Головін повідомив, що про день і час офіційного оприлюднення рішення у справі буде повідомлено додатково. Очікується, що рішення буде ухвалене вже за кілька днів.
