Заяви про події навколо кримінальної справи за фактом готування до розголошення відомостей, що становлять державну таємницю, Служба безпеки України вважає «некоректними» й «абсурдними», заявила сьогодні начальник прес-центру СБУ Марина Остапенко.
Зокрема, вона заперечила заяви про несанкціонований обшук працівниками СБУ кабінетів працівників музею, при чому вони не надали жодних санкцій на це й під час якого вилучили комп’ютери і документи істориків.
За її словами, 13–14 вересня у львівському музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького», який перебуває на балансі СБУ, в рамках розслідування згаданої кримінальної справи було проведено не обшук, а «огляд місця події».
Під час таких процесуальних дій, для яких санкція не потрібна, у приміщенні, що належить СБУ, слідчий мав право вилучати «матеріали, документи, предмети, які мають значення для провадження справи», мовиться в офіційному прес-релізі спецслужби.
А у Львові начальник управління СБУ у Львівській області Юрій Кіцул на своїй прес-конференції додав, що в вилучених комп’ютерах «виявлено інформацію з обмеженим доступом».
Розсекречення документів не означає, що вони мають бути відкритими для широкого доступу, заявив у Києві директор галузевого державного архіву СБУ Сергій Кокін.
«Є багато таких оперативних документів, які ми офіційно розсекретили. Але це не означає, що вони мають бути в загальному обігу. Вони залишаються як мінімум конфіденційною інформацією, власністю держави. Якщо такі документи будуть встановлені, то виникає питання, якою була мета подальшого використання цих документів», – стверджує Сергій Кокін.
Із перших десяти документів, вилучених у Руслана Забілого й перевірених фахівцями СБУ, шість виявилися «такими, що не призначені для широкого доступу», твердить Марина Остапенко. Вона також зауважила, що зараз встановлюються імена третіх осіб, яким Руслан Забілий, який як директор музею є співробітником СБУ, міг передати секретну інформацію.
Раніше правозахисники звертали увагу, що, відповідно до українського законодавства, яке визначає коло відомостей, що становлять державну таємницю, до них не належать історичні документи, навіть якщо з них не знято гриф про обмежене використання.
Більше про це:
СБУ продовжує нищити музей «Тюрма на Лонцького» у Львові
СБУ вилучила документи істориків «Тюрми на Лонцького» – повідомлення
СБУ: історик «несанкціоновано» збирав «документи з обмеженим доступом»
Музей «Тюрма на Лонцького» у Львові під загрозою закриття?
СБУ звинувачує директора музею «Тюрма на Лонцького» у намірі розголосити державну таємницю
Львівський історик каже, що його затримали за вказівкою Хорошковського
СБУ завела справу на директора Нацмузею «Тюрма на Лонцького»
Зокрема, вона заперечила заяви про несанкціонований обшук працівниками СБУ кабінетів працівників музею, при чому вони не надали жодних санкцій на це й під час якого вилучили комп’ютери і документи істориків.
За її словами, 13–14 вересня у львівському музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького», який перебуває на балансі СБУ, в рамках розслідування згаданої кримінальної справи було проведено не обшук, а «огляд місця події».
Під час таких процесуальних дій, для яких санкція не потрібна, у приміщенні, що належить СБУ, слідчий мав право вилучати «матеріали, документи, предмети, які мають значення для провадження справи», мовиться в офіційному прес-релізі спецслужби.
А у Львові начальник управління СБУ у Львівській області Юрій Кіцул на своїй прес-конференції додав, що в вилучених комп’ютерах «виявлено інформацію з обмеженим доступом».
Розсекречення документів не означає, що вони мають бути відкритими для широкого доступу, заявив у Києві директор галузевого державного архіву СБУ Сергій Кокін.
«Є багато таких оперативних документів, які ми офіційно розсекретили. Але це не означає, що вони мають бути в загальному обігу. Вони залишаються як мінімум конфіденційною інформацією, власністю держави. Якщо такі документи будуть встановлені, то виникає питання, якою була мета подальшого використання цих документів», – стверджує Сергій Кокін.
Із перших десяти документів, вилучених у Руслана Забілого й перевірених фахівцями СБУ, шість виявилися «такими, що не призначені для широкого доступу», твердить Марина Остапенко. Вона також зауважила, що зараз встановлюються імена третіх осіб, яким Руслан Забілий, який як директор музею є співробітником СБУ, міг передати секретну інформацію.
Раніше правозахисники звертали увагу, що, відповідно до українського законодавства, яке визначає коло відомостей, що становлять державну таємницю, до них не належать історичні документи, навіть якщо з них не знято гриф про обмежене використання.
Більше про це:
СБУ продовжує нищити музей «Тюрма на Лонцького» у Львові
СБУ вилучила документи істориків «Тюрми на Лонцького» – повідомлення
СБУ: історик «несанкціоновано» збирав «документи з обмеженим доступом»
Музей «Тюрма на Лонцького» у Львові під загрозою закриття?
СБУ звинувачує директора музею «Тюрма на Лонцького» у намірі розголосити державну таємницю
Львівський історик каже, що його затримали за вказівкою Хорошковського
СБУ завела справу на директора Нацмузею «Тюрма на Лонцького»
