«По обидва боки річки ми співаємо цією самою мовою...», – такою піснею вітало державне телебачення молдаван із «Днем нашої мови» – румунської.
Минулого року назва цього державного свята вкотре змінилася, свято «нашої мови» повернулося саме до румунської мови. Однак у конституції країни державна мова, національна мова, офіційна мова ще й далі називається молдовською.
У Молдові ті, хто обстоюють позиції «румунської мови» вважаються націоналістами, мовляв, вони завжди прагнули і прагнуть об'єднання Молдови з Румунією. Натомість ліві сили, комуністи та їхні союзники, завжди вважалися тими, хто обстоює і захищає молдовську ідентичність та молдовську незалежність.
Прем’єр-міністр Влад Філат Для молдовського прем’єр-міністра Влада Філата все зрозуміло щодо мови. Те, що державне свято підносить одну мову, а конституція називає її по-іншому – це все лише технічні проблеми, вважає він. «Це дуже важливо, щоб ми усі відчули румунську мову, відчули те, що ми розмовляємо румунською мовою, і що в близькому майбутньому ми розв’яжемо цю технічну проблему назви мови в Конституції», – зауважує прем’єр-міністр.
Найвищий орден рідному синові, комуністичному «Бояну»
Боротьба навколо Дня мови – це перш за все політична боротьба. Пересічний молдаванин вважає себе молдаванином, а його мовою є румунська мова. Соціологічні опитування щодо того, ким себе вважають молдавани – молдаванами чи румунами – засвідчують що менше, ніж 10 відсотків вважають себе румунами.
Румунський поет Адріян ПеунескуДо «дня нашої мови» президент Молдови Міхай Ґімпу нагородив румунського поета Адріяна Пеунеску, який народився в Молдові, найвищою державною нагородою Молдови, Орденом Республіки. Пеунеску був придворним поетом румунського лідера Чаушеску й великим виспівувачем комуністичної слави та румунського націоналізму. Пеунеску так розчулився на церемонії нагородження, що аж розплакався.
За комуністичних часів у вісімдесятих роках Пеунеску організовував фольклорно-естрадні національні свята-видовища. Для багатьох у Молдові такі святкування були своєрідним дисидентством. Пеунеску для них був представником їхнього минулого, про яке їм у Молдові не можна було говорити. А це минуле було румунським.
Цей самий президент Ґімпу, який надав великому комуністичному поетові найвищий молдовський державний орден, хоче засудити комунізм у Молдові.
Минулого року назва цього державного свята вкотре змінилася, свято «нашої мови» повернулося саме до румунської мови. Однак у конституції країни державна мова, національна мова, офіційна мова ще й далі називається молдовською.
У Молдові ті, хто обстоюють позиції «румунської мови» вважаються націоналістами, мовляв, вони завжди прагнули і прагнуть об'єднання Молдови з Румунією. Натомість ліві сили, комуністи та їхні союзники, завжди вважалися тими, хто обстоює і захищає молдовську ідентичність та молдовську незалежність.
Найвищий орден рідному синові, комуністичному «Бояну»
Боротьба навколо Дня мови – це перш за все політична боротьба. Пересічний молдаванин вважає себе молдаванином, а його мовою є румунська мова. Соціологічні опитування щодо того, ким себе вважають молдавани – молдаванами чи румунами – засвідчують що менше, ніж 10 відсотків вважають себе румунами.
За комуністичних часів у вісімдесятих роках Пеунеску організовував фольклорно-естрадні національні свята-видовища. Для багатьох у Молдові такі святкування були своєрідним дисидентством. Пеунеску для них був представником їхнього минулого, про яке їм у Молдові не можна було говорити. А це минуле було румунським.
Цей самий президент Ґімпу, який надав великому комуністичному поетові найвищий молдовський державний орден, хоче засудити комунізм у Молдові.
