Український автоматичний гранатомет пробиває восьмисантиметрову броню, є набагато точнішим, аніж гранатомети, взяті на озброєння в країнах НАТО. І удвічі легшим від них: важить лише 16 кілограмів, тобто, його може нести один солдат. Це спільна розробка кількох українських підприємств.
«Нам вдалося удвічі зменшити імпульс віддачі, – зазначає керівник проекту Олег Слинько. – Як результат, у цього гранатомету один постріл – одне попадання. У розробці брали участь інженери, які мали досвід роботи в багатьох компаніях світу, і найкращий досвід принесли сюди. Тому такого більше немає ніде».
Уряд згортає фінансування навіть стратегічних військових проектів
Загалом до Всеукраїнського форуму оборонної промисловості долучилися близько 50 підприємств оборонного комплексу. Із цікавинок форуму – броньований військовий автомобіль-всюдихід, керовані ракети та сучасні трикоординатні локатори.
На форумі можна побачити й стенди вже відомих проектів, які експерти називають стратегічними для української армії. Йдеться про будівництво судна «Корвет», модернізацію транспортного літака Ан-70, бойових вертольотів та розробку системи повітряного захисту «Сапсан».
Однак український уряд частково згорнув підтримку таких проектів, поставивши під загрозу майбутнє українських Збройних Сил та військово-промислового комплексу, зазначає директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак.
«Якщо брати, до прикладу, проект «Сапсан», який допоможе створити неядерний протиповітряний щит над Україною, то, гадаю, саме йому віддадуть перевагу. А не тому ж проекту «Корвет», – зауважує експерт. – Разом з тим, «Корвет» має величезне політичне значення. Значний внесок у нього мають західні оборонні компанії. Якщо його зупинити,Україна на 10 років поставить хрест на будь-якій військово-технічній співпраці із західним світом».
У Проектно-дослідному центрі кораблебудування, який реалізує проект «Корвет», підтверджують, що сьогодні державне фінансування є набагато меншим від необхідного.
Оборонна галузь продає унікальні технології переважно за кордон
За три останні роки фінансування Збройних Сил, а відтак і державних замовлень на військові технології, зменшилося удвічі й сягнуло загрозливо низького рівня: 570 мільйонів гривень на рік, пояснює голова парламентського Комітету з національної безпеки та оборони Анатолій Гриценко.
«Бачимо невиконання державних програм. Інформація про це в уряді є. Рішень немає. Акцент має бути на системоутворюючі проекти – на всіх грошей не вистачить. Але є аксіома – без техніки армії не буде, – констатує Гриценко. – Армія дійшла до критичної межі: основна техніка зроблена за проектами, застарілими на 50 років, і переважно не працює. Вихід – виготовляти самим, купувати чи створювати спільні підприємства. Або (це не є виходом) нічого не робити, поки воно тихенько саме помре».
Визнає проблему і голова президентської комісії з військово-промислового комплексу Анатолій Кінах. Проте він вважає, що вона виникла через кілька законодавчих непорозумінь, і висловлює сподівання, що вже цього року покращити фінансування армії та оборонної галузі зможуть рішення Президента України Віктора Януковича.
«Форум матиме принципове значення в контексті негайних дій на найвищому державному рівні для виправлення тої кризової ситуації, яка сформована сьогодні в оборонно-промисловому комплексі», прогнозує Кінах.
Експерти асоціації «Українські оборонні технології» відзначають, що українська оборонна промисловість здатна виготовляти лише найсучаснішу зброю та обладнання більш ніж на мільярд доларів на рік. З іншого боку, українській армії для підтримки боєздатності треба щорічно закуповувати нове обладнання на суму понад 600 мільйонів доларів.
Тим часом українські підприємства, автори унікальних військових розробок, не отримують від держави коштів навіть за вже виконані замовлення і шукають виходу самотужки. За словами голови асоціації «Українські оборонні технології» Володимира Грека, частина з них змінює профіль, частина знаходить клієнтів самотужки і продає свої унікальні розробки виключно за кордон.
«Нам вдалося удвічі зменшити імпульс віддачі, – зазначає керівник проекту Олег Слинько. – Як результат, у цього гранатомету один постріл – одне попадання. У розробці брали участь інженери, які мали досвід роботи в багатьох компаніях світу, і найкращий досвід принесли сюди. Тому такого більше немає ніде».
Уряд згортає фінансування навіть стратегічних військових проектів
Загалом до Всеукраїнського форуму оборонної промисловості долучилися близько 50 підприємств оборонного комплексу. Із цікавинок форуму – броньований військовий автомобіль-всюдихід, керовані ракети та сучасні трикоординатні локатори.
На форумі можна побачити й стенди вже відомих проектів, які експерти називають стратегічними для української армії. Йдеться про будівництво судна «Корвет», модернізацію транспортного літака Ан-70, бойових вертольотів та розробку системи повітряного захисту «Сапсан».
Однак український уряд частково згорнув підтримку таких проектів, поставивши під загрозу майбутнє українських Збройних Сил та військово-промислового комплексу, зазначає директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак.
«Якщо брати, до прикладу, проект «Сапсан», який допоможе створити неядерний протиповітряний щит над Україною, то, гадаю, саме йому віддадуть перевагу. А не тому ж проекту «Корвет», – зауважує експерт. – Разом з тим, «Корвет» має величезне політичне значення. Значний внесок у нього мають західні оборонні компанії. Якщо його зупинити,Україна на 10 років поставить хрест на будь-якій військово-технічній співпраці із західним світом».
У Проектно-дослідному центрі кораблебудування, який реалізує проект «Корвет», підтверджують, що сьогодні державне фінансування є набагато меншим від необхідного.
Оборонна галузь продає унікальні технології переважно за кордон
За три останні роки фінансування Збройних Сил, а відтак і державних замовлень на військові технології, зменшилося удвічі й сягнуло загрозливо низького рівня: 570 мільйонів гривень на рік, пояснює голова парламентського Комітету з національної безпеки та оборони Анатолій Гриценко.
«Бачимо невиконання державних програм. Інформація про це в уряді є. Рішень немає. Акцент має бути на системоутворюючі проекти – на всіх грошей не вистачить. Але є аксіома – без техніки армії не буде, – констатує Гриценко. – Армія дійшла до критичної межі: основна техніка зроблена за проектами, застарілими на 50 років, і переважно не працює. Вихід – виготовляти самим, купувати чи створювати спільні підприємства. Або (це не є виходом) нічого не робити, поки воно тихенько саме помре».
Визнає проблему і голова президентської комісії з військово-промислового комплексу Анатолій Кінах. Проте він вважає, що вона виникла через кілька законодавчих непорозумінь, і висловлює сподівання, що вже цього року покращити фінансування армії та оборонної галузі зможуть рішення Президента України Віктора Януковича.
«Форум матиме принципове значення в контексті негайних дій на найвищому державному рівні для виправлення тої кризової ситуації, яка сформована сьогодні в оборонно-промисловому комплексі», прогнозує Кінах.
Експерти асоціації «Українські оборонні технології» відзначають, що українська оборонна промисловість здатна виготовляти лише найсучаснішу зброю та обладнання більш ніж на мільярд доларів на рік. З іншого боку, українській армії для підтримки боєздатності треба щорічно закуповувати нове обладнання на суму понад 600 мільйонів доларів.
Тим часом українські підприємства, автори унікальних військових розробок, не отримують від держави коштів навіть за вже виконані замовлення і шукають виходу самотужки. За словами голови асоціації «Українські оборонні технології» Володимира Грека, частина з них змінює профіль, частина знаходить клієнтів самотужки і продає свої унікальні розробки виключно за кордон.