Із нагоди фестивалю одну із вуличок у Львові, на якій немає вивіски, організатори перейменували на вулицю Фелліні. Адже цьогоріч кінематографічна спільнота світу вшановує 90-річчя від дня народження цього геніального режисера і сценариста.
Під патронатом Федеріко Фелліні і пройде львівський кінофестиваль. Актори театру Курбаса без жодного фінансування озвучили три фільми режисера – «Сатирикон», «Рим» та «Солодке життя» – українською мовою. Це буде несподіванка для кіноманів, наголосив у розмові організатор фестивалю Олесь Дзиндра.
«Це вперше озвучено україномислячими професійними акторами фільми Фелліні, – каже він. – Бо такий існує радянський стереотип, що фільми ці мають бути для нас російською. А тут гарно озвучено українською, геніально, кажуть фахівці. Дуже спершу незвично, а потім на десятому кадрі розумієш, як це органічно».
П’ятий «Кінолев» відбувається під гаслом «Менше закордонного – більше українського», але до такого кроку змусила економічна криза. У програмі фестивалю є й «Українська класика», а це фільми Іллєнка, німе кіно, а ще стрічки, які перемогли на міжнародних кінофестивалях. Глядач побачить чотири документальні фільми про художників, молоде російське кіно та українську анімацію.
Головна увага фестивалю зосереджена на 40 фільмах молодих режисерів, серед яких журі обере найкращий документальний, ігровий, анімаційний, а ще підготували приз за найкращий кінопереклад. Особливість цьогорічного фестивалю – це український продукт.
«Для молодих режисерів показати свої фільми – як повітря. Режисер, який не має публіки, коли фільми на полиці, недозняті – це трагедія для людини. Ми даємо шанс для молодого режисера приїхати, показати свої фільми, поспілкуватись. Тим наш фестиваль і різниться від «понтових» київських і одеських»», – зазначає Олесь Дзиндра.
Публіку потрібно формувати
Львівська публіка стимулює організаторів щороку проводити «Кінолев», який проходить у львівському форматі, а саме у спілкуванні у колі однодумців, серед собі рівних, для яких кіно – це передусім мистецтво, що змушує мислити. У Львові немає червоних доріжок, але є серйозна розмова про кіно.
Польський гість, керівник фестивалю фільмів та мистецтва «Два береги» Міхал Міхальський каже, що українське кіно взагалі не відоме у Польщі, не кажучи про світ.
«Ми на фестивалі зможемо побачити 40 фільмів українських молодих режисерів, бо про них ніколи і не знали. Їхній пошук форми, стиль, відкрите мислення – це справді дуже і дуже цікаво, – зауважує Міхальський. – Короткометражні фільми в Україні не показують. У нас перед кожним великим фільмом демонструють короткометражний. Українське кіно у Польщі не показують, його нема».
Головна мета кінофестивалю у Львові, як і польського «Два береги», – сформувати публіку, яка б дивилась фільми, які запитують, змушують до роздумів. «Кінолев» відбуватиметься у Львові з 21 до 24 серпня у саду Бернарденгарден, що у центрі міста
Під патронатом Федеріко Фелліні і пройде львівський кінофестиваль. Актори театру Курбаса без жодного фінансування озвучили три фільми режисера – «Сатирикон», «Рим» та «Солодке життя» – українською мовою. Це буде несподіванка для кіноманів, наголосив у розмові організатор фестивалю Олесь Дзиндра.
«Це вперше озвучено україномислячими професійними акторами фільми Фелліні, – каже він. – Бо такий існує радянський стереотип, що фільми ці мають бути для нас російською. А тут гарно озвучено українською, геніально, кажуть фахівці. Дуже спершу незвично, а потім на десятому кадрі розумієш, як це органічно».
П’ятий «Кінолев» відбувається під гаслом «Менше закордонного – більше українського», але до такого кроку змусила економічна криза. У програмі фестивалю є й «Українська класика», а це фільми Іллєнка, німе кіно, а ще стрічки, які перемогли на міжнародних кінофестивалях. Глядач побачить чотири документальні фільми про художників, молоде російське кіно та українську анімацію.
Головна увага фестивалю зосереджена на 40 фільмах молодих режисерів, серед яких журі обере найкращий документальний, ігровий, анімаційний, а ще підготували приз за найкращий кінопереклад. Особливість цьогорічного фестивалю – це український продукт.
«Для молодих режисерів показати свої фільми – як повітря. Режисер, який не має публіки, коли фільми на полиці, недозняті – це трагедія для людини. Ми даємо шанс для молодого режисера приїхати, показати свої фільми, поспілкуватись. Тим наш фестиваль і різниться від «понтових» київських і одеських»», – зазначає Олесь Дзиндра.
Публіку потрібно формувати
Львівська публіка стимулює організаторів щороку проводити «Кінолев», який проходить у львівському форматі, а саме у спілкуванні у колі однодумців, серед собі рівних, для яких кіно – це передусім мистецтво, що змушує мислити. У Львові немає червоних доріжок, але є серйозна розмова про кіно.
Польський гість, керівник фестивалю фільмів та мистецтва «Два береги» Міхал Міхальський каже, що українське кіно взагалі не відоме у Польщі, не кажучи про світ.
«Ми на фестивалі зможемо побачити 40 фільмів українських молодих режисерів, бо про них ніколи і не знали. Їхній пошук форми, стиль, відкрите мислення – це справді дуже і дуже цікаво, – зауважує Міхальський. – Короткометражні фільми в Україні не показують. У нас перед кожним великим фільмом демонструють короткометражний. Українське кіно у Польщі не показують, його нема».
Головна мета кінофестивалю у Львові, як і польського «Два береги», – сформувати публіку, яка б дивилась фільми, які запитують, змушують до роздумів. «Кінолев» відбуватиметься у Львові з 21 до 24 серпня у саду Бернарденгарден, що у центрі міста
