Бажання білоруської влади позбутися імпортного пива, зокрема українського, пояснюється дуже просто: уряд Білорусі хоче, щоб замість закордонного білоруси пили вітчизняне пиво. На це спрямовано загальнодержавну кампанію так званого імпортозаміщення – заради збереження валюти та підтримки національного виробника. Торгівля між Україною й Білоруссю ведеться у вільно конвертованій валюті, хоча минулого року були домовленості між нацбанками про використання у торгівлі і національних валют, але їх не так швидко можна реалізувати.
Щодо українського пива, то влада Білорусі не перший рік звинувачує його імпортерів у демпінгових цінах, тобто у штучному заниженні ціни. Але ці звинувачення несправедливі: справа в тому, що українські виробники випускають пиво з меншою собівартістю, ніж білоруські, і спеціально ціни на білоруському ринку не занижують.
Тим не менше, фактично перший удар і буде по них – уряд Білорусі збирається запровадити процедуру ліцензування імпорту українського пива. Це не перша атака на українське пиво в Білорусі – у квітні цього року білоруський концерн «Держхарчпром» змусив українських виробників пива підняти ціни на своєму ринку на 11 відсотків.
Українські імпортери були змушені підписати відповідні цінові угоди з білоруським державним концерном. І тому тепер українське пиво в Білорусі продається дорожче, ніж в Україні, і тому воно стало дорожчим, ніж білоруське пиво, але, на думку багатьох покупців, воно все ж є кращим, ніж місцеве.
Постраждає перш за все покупець – незалежні експерти
Взагалі в Білорусі дуже полюбляють українське пиво, особливо у Мінську та у великих містах, де його завжди можна було купити. Білорусь не оминула загальну тенденцію – пиво тут теж стає все більш популярним напоєм. Всього пересічний білорус за минулий рік випив 47 літрів пива, мешканець Мінська – 70. Для порівняння: пересічний українець випиває за рік 60 літрів пива.
Білоруські виробники пива, котрі фактично і лобіювали це рішення, звичайно, радіють у зв’язку з рішенням уряду щодо обмеження імпорту пива. Вони кажуть, що всіх білорусів забезпечать своєю продукцією.
Незалежні експерти та представники закордонних пивних компаній, які діють у Білорусі, кажуть, що внаслідок цього рішення постраждає перш за все покупець: меншим стане вибір пива в Білорусі, буде вищою його ціна, гіршою якість, бо не буде теперішньої конкуренції. Та є навіть сумніви і щодо того, чи буде забезпечено існуючий попит на цей напій – чи зможуть білоруські виробники самі заповнити ринок. У якості альтернативи, наприклад, ліцензійне пиво «Оболонь» для білорусів обіцяють випускати у Бресті.
Як і кожне адміністративне втручання у вільний ринок, це рішення може призвести лише до дефіциту якісної продукції, цього побоюються і експерти і споживачі.
Добра репутація українських продуктів
Українське пиво має покупців у Білорусі, оскільки якісніше, ніж місцеве, а свого часу було й дешевшим. Білоруські покупці також звикли до інших українських продуктів: вина, горілки, соків, олії, солодощів, консервованих овочів та багато інших товарів. Причина тут у гарному співвідношенні українських товарів за формулою «ціна – якість».
Багато разів проти українських харчових продуктів білоруський уряд запроваджував антидемпінгові розслідування та інші обмежувальні заходи. Минулого року, у розпал економічної кризи, уряди Білорусі та України домовилися про зняття всіх санкцій у взаємній торгівлі, фактично запроваджений принцип вільної торгівлі у двосторонніх відносинах. Тоді угоди на цю тему підписали прем'єри Білорусі та України Сергій Сідорській та Юлія Тимошенко.
Зараз, при новому керівництву в Україні, офіційному Мінську чомусь стало важче знаходити спільну мову з офіційним Києвом у економічних питаннях, ось у Білорусі і повернулися до політики обмежень у торгівлі.
Щодо українського пива, то влада Білорусі не перший рік звинувачує його імпортерів у демпінгових цінах, тобто у штучному заниженні ціни. Але ці звинувачення несправедливі: справа в тому, що українські виробники випускають пиво з меншою собівартістю, ніж білоруські, і спеціально ціни на білоруському ринку не занижують.
Тим не менше, фактично перший удар і буде по них – уряд Білорусі збирається запровадити процедуру ліцензування імпорту українського пива. Це не перша атака на українське пиво в Білорусі – у квітні цього року білоруський концерн «Держхарчпром» змусив українських виробників пива підняти ціни на своєму ринку на 11 відсотків.
Українські імпортери були змушені підписати відповідні цінові угоди з білоруським державним концерном. І тому тепер українське пиво в Білорусі продається дорожче, ніж в Україні, і тому воно стало дорожчим, ніж білоруське пиво, але, на думку багатьох покупців, воно все ж є кращим, ніж місцеве.
Постраждає перш за все покупець – незалежні експерти
Взагалі в Білорусі дуже полюбляють українське пиво, особливо у Мінську та у великих містах, де його завжди можна було купити. Білорусь не оминула загальну тенденцію – пиво тут теж стає все більш популярним напоєм. Всього пересічний білорус за минулий рік випив 47 літрів пива, мешканець Мінська – 70. Для порівняння: пересічний українець випиває за рік 60 літрів пива.
Білоруські виробники пива, котрі фактично і лобіювали це рішення, звичайно, радіють у зв’язку з рішенням уряду щодо обмеження імпорту пива. Вони кажуть, що всіх білорусів забезпечать своєю продукцією.
Незалежні експерти та представники закордонних пивних компаній, які діють у Білорусі, кажуть, що внаслідок цього рішення постраждає перш за все покупець: меншим стане вибір пива в Білорусі, буде вищою його ціна, гіршою якість, бо не буде теперішньої конкуренції. Та є навіть сумніви і щодо того, чи буде забезпечено існуючий попит на цей напій – чи зможуть білоруські виробники самі заповнити ринок. У якості альтернативи, наприклад, ліцензійне пиво «Оболонь» для білорусів обіцяють випускати у Бресті.
Як і кожне адміністративне втручання у вільний ринок, це рішення може призвести лише до дефіциту якісної продукції, цього побоюються і експерти і споживачі.
Добра репутація українських продуктів
Українське пиво має покупців у Білорусі, оскільки якісніше, ніж місцеве, а свого часу було й дешевшим. Білоруські покупці також звикли до інших українських продуктів: вина, горілки, соків, олії, солодощів, консервованих овочів та багато інших товарів. Причина тут у гарному співвідношенні українських товарів за формулою «ціна – якість».
Багато разів проти українських харчових продуктів білоруський уряд запроваджував антидемпінгові розслідування та інші обмежувальні заходи. Минулого року, у розпал економічної кризи, уряди Білорусі та України домовилися про зняття всіх санкцій у взаємній торгівлі, фактично запроваджений принцип вільної торгівлі у двосторонніх відносинах. Тоді угоди на цю тему підписали прем'єри Білорусі та України Сергій Сідорській та Юлія Тимошенко.
Зараз, при новому керівництву в Україні, офіційному Мінську чомусь стало важче знаходити спільну мову з офіційним Києвом у економічних питаннях, ось у Білорусі і повернулися до політики обмежень у торгівлі.
