Люди, що побували на лікуванні в Індії й сусідніх країнах, часто повертаються тепер додому, несучи в собі нову небезпеку: бактерії з нововідкритим геном, який перетворює ці мікроорганізми на майже невразливі. Ген, що отримав кодову назву NDM-1, робить бактерії з ним дуже стійкими практично до всіх антибіотиків, включно з найсильнішими з них, карбапенемами, мовиться в дослідженні, щойно оприлюдненому в британському медичному журналі Lancet.
Один із авторів дослідження, фахівець із резистентності, тобто стійкості до антибіотиків, Агентства охорони здоров’я Великої Британії Дейвід Лівермор вбачає в цьому небезпеку.
«Із поширенням цієї резистентності інфекції, спричинені такими бактеріями, стає набагато важче лікувати. Як правило, на них таки ще діють один чи два антибіотики, але це ми вже «вишкрібаємо останні рештки», – попереджає він.
Новий ген уперше виявили минулого року в мікроорганізмах в одного шведа, який побував у лікарні в Індії. Тепер присутність цього гена знайшли по всьому світі вже в десятків людей, які їздили до країн Південної Азії і лікувалися там – чи через якусь хворобу, чи, що значно частіше, їхали до тамтешніх лікарень свідомо задля відносно дешевої там пластичної хірургії.
За даними дослідження, в самому цьому регіоні, зокрема, в Індії, Пакистані чи Бангладеш, де системи охорони здоров’я досить слабкі, бактерії з цим геном уже доволі поширені.
«Суперзараза» може швидко поширитися. А поки мийте руки
Кількість людей, у яких виявили бактерії з новим геном, тим часом відносно мала. Але автори дослідження попереджають, що розширення «медичного туризму» за дешевими медпослугами створює значний потенціал для виникнення проблеми у всесвітньому масштабі.
Сам цей ген наразі знайшли тільки у двох бактерій – у збудника пневмонії та в кишкової палички. Але його здатність переходити міжвидові межі непокоїть дослідників, бо завдяки йому невразливими до антибіотиків можуть стати й інші інфекційні мікроорганізми.
«Резистентність пошириться на різноманітні бактерії, а резистентні бактерії поширяться серед багатьох пацієнтів – от тоді буде справжня проблема. Цілу низку інфекцій стане набагато важче лікувати», – застерігає британський дослідник Дейвід Лівермор.
Він і колеги рекомендують для протидії новій загрозі посилити розробку нових антибіотиків і створити всесвітню систему спостереження за цією небезпекою.
А тим часом, кажуть медики, перш ніж будь-яка найстійкіша бактерія зможе спричинити хворобу, вона має ще потрапити до організму. І тому не слід забувати про елементарні санітарні заходи – такі, як належна стерилізація медичного обладнання чи дбайливе миття рук антибактеріальним милом.
Один із авторів дослідження, фахівець із резистентності, тобто стійкості до антибіотиків, Агентства охорони здоров’я Великої Британії Дейвід Лівермор вбачає в цьому небезпеку.
«Із поширенням цієї резистентності інфекції, спричинені такими бактеріями, стає набагато важче лікувати. Як правило, на них таки ще діють один чи два антибіотики, але це ми вже «вишкрібаємо останні рештки», – попереджає він.
Новий ген уперше виявили минулого року в мікроорганізмах в одного шведа, який побував у лікарні в Індії. Тепер присутність цього гена знайшли по всьому світі вже в десятків людей, які їздили до країн Південної Азії і лікувалися там – чи через якусь хворобу, чи, що значно частіше, їхали до тамтешніх лікарень свідомо задля відносно дешевої там пластичної хірургії.
За даними дослідження, в самому цьому регіоні, зокрема, в Індії, Пакистані чи Бангладеш, де системи охорони здоров’я досить слабкі, бактерії з цим геном уже доволі поширені.
«Суперзараза» може швидко поширитися. А поки мийте руки
Кількість людей, у яких виявили бактерії з новим геном, тим часом відносно мала. Але автори дослідження попереджають, що розширення «медичного туризму» за дешевими медпослугами створює значний потенціал для виникнення проблеми у всесвітньому масштабі.
Сам цей ген наразі знайшли тільки у двох бактерій – у збудника пневмонії та в кишкової палички. Але його здатність переходити міжвидові межі непокоїть дослідників, бо завдяки йому невразливими до антибіотиків можуть стати й інші інфекційні мікроорганізми.
«Резистентність пошириться на різноманітні бактерії, а резистентні бактерії поширяться серед багатьох пацієнтів – от тоді буде справжня проблема. Цілу низку інфекцій стане набагато важче лікувати», – застерігає британський дослідник Дейвід Лівермор.
Він і колеги рекомендують для протидії новій загрозі посилити розробку нових антибіотиків і створити всесвітню систему спостереження за цією небезпекою.
А тим часом, кажуть медики, перш ніж будь-яка найстійкіша бактерія зможе спричинити хворобу, вона має ще потрапити до організму. І тому не слід забувати про елементарні санітарні заходи – такі, як належна стерилізація медичного обладнання чи дбайливе миття рук антибактеріальним милом.
