П’ятий рік із Рівного, четвертий рік із Херсона приїжджають діти у цей табір на березі найчистішої в Європі річки Лімниці, у біосферному заповіднику «Горгани». Є також дітлахи з Києва, Алчевська, Івано-Франківщини. Не люблять, коли акцентують, що вони з кризових чи малозабезпечених родин, зате про свої враження від відпочинку в наметах, приготування їжі на вогні, походи в гори розповідають емоційно.
– Ми їхали сюди, думали: гори – ні цивілізації, ні душу. Пройшло два дні, і ми стали жити в такій дружній атмосфері. До дітей ставляться, як до своїх.
– Подобається походити по горах, дізнатись більше про щось.
– Тут ми постійно чимось зайняті, не сидимо на місці. Сходження на гори мені дуже сподобались».
Маленькі відкриття про велику Європу
Ще до початку таборування діти самі пропонували ігри чи розваги, вікторини, конкурси, які були б їм цікаві. Виробляють навички туристичного життя – від зав’язування вузлів до вміння переправлятися через гірські ріки чи правильно ходити горами. Водночас розширюють свій світогляд. Цього року тематика табору була наперед визначена – «ЄвроКарпати»: ознайомлення з традицією, культурою, побутом, природою країн, що належать до Карпатського Єврорегіону. Керівник виховного центру «Краєзнавець» із Рівненської гуманітарної гімназії Ірина Чижевська, яка працює волонтером, каже, що дітей чекає багато відкриттів. І перше відкриття – що країн Карпатського Єврорегіону є вісім.
«Дуже багато дітей дізнається про це вперше. Всі називають найближчі до нас країни-сусіди. І ніхто не знає, що Карпати проходять і через Австрію, і через Сербію. Для них це відкриття, для багатьох дітей», – зауважує Ірина Чижевська.
Найлегше вчитися у формі гри. Приміром, їздив «Євроекспрес», зупинявся на різних «станціях-країнах». Для кожної країни був розроблений свій паспорт, де в першу чергу зібрані дані про основні природні, історичні й культурні пам’ятки, включені до переліку ЮНЕСКО. А поза конкурсом – національні кухні.
«Вони ходили і казали: барамборачки – то така народна страва сербська. Або там ще дивні назви. Потім просили нашого кухаря: «А вам слабо приготувати нам шинкинклехер?» – розповідає зі сміхом Ірина Чижевська.
Добра справа громадських організацій і волонтерів
Наметовий табір «Горицвіт» діє 11 років, насамперед завдяки громадським організаціям і волонтерам. Бувало так, що самі шукали спонсорів. Цього року його підтримав Міжнародний фонд «Відродження» в рамках Антикризової гуманітарної програми.
За словами керівника Туристичної асоціації Івано-Франківщини Оксани Федорович, Осмолоду вибрали тому, що Горгани не так «обжиті» туристами, як Яремче, зате тут, знову ж таки завдяки громадській організації «Карпатські стежки», добре відмічені позначками туристичні маршрути, є цікаві духовні місця.
«Ми можемо вільно ходити і не блукати – полегшені такі маршрути якраз для дітей. І там досить багато є атракцій, пов’язаних з історією. Наприклад, дача Шептицького. Дітям цікаво, особливо тим, які приїхали зі Сходу, пізнати це все. Люди, які наглядають за цими об’єктами, також волонтерують, проводять нам екскурсії і все гарно пояснюють», – зазначає керівник Туристичної асоціації Івано-Франківщини Оксана Федорович.
За дві табірні зміни в «Горицвіті» відпочинуть 80 дітей із кризових родин. Для декого така поїздка в Карпати перша у житті.
– Ми їхали сюди, думали: гори – ні цивілізації, ні душу. Пройшло два дні, і ми стали жити в такій дружній атмосфері. До дітей ставляться, як до своїх.
– Подобається походити по горах, дізнатись більше про щось.
– Тут ми постійно чимось зайняті, не сидимо на місці. Сходження на гори мені дуже сподобались».
Маленькі відкриття про велику Європу
Ще до початку таборування діти самі пропонували ігри чи розваги, вікторини, конкурси, які були б їм цікаві. Виробляють навички туристичного життя – від зав’язування вузлів до вміння переправлятися через гірські ріки чи правильно ходити горами. Водночас розширюють свій світогляд. Цього року тематика табору була наперед визначена – «ЄвроКарпати»: ознайомлення з традицією, культурою, побутом, природою країн, що належать до Карпатського Єврорегіону. Керівник виховного центру «Краєзнавець» із Рівненської гуманітарної гімназії Ірина Чижевська, яка працює волонтером, каже, що дітей чекає багато відкриттів. І перше відкриття – що країн Карпатського Єврорегіону є вісім.
«Дуже багато дітей дізнається про це вперше. Всі називають найближчі до нас країни-сусіди. І ніхто не знає, що Карпати проходять і через Австрію, і через Сербію. Для них це відкриття, для багатьох дітей», – зауважує Ірина Чижевська.
Найлегше вчитися у формі гри. Приміром, їздив «Євроекспрес», зупинявся на різних «станціях-країнах». Для кожної країни був розроблений свій паспорт, де в першу чергу зібрані дані про основні природні, історичні й культурні пам’ятки, включені до переліку ЮНЕСКО. А поза конкурсом – національні кухні.
«Вони ходили і казали: барамборачки – то така народна страва сербська. Або там ще дивні назви. Потім просили нашого кухаря: «А вам слабо приготувати нам шинкинклехер?» – розповідає зі сміхом Ірина Чижевська.
Добра справа громадських організацій і волонтерів
Наметовий табір «Горицвіт» діє 11 років, насамперед завдяки громадським організаціям і волонтерам. Бувало так, що самі шукали спонсорів. Цього року його підтримав Міжнародний фонд «Відродження» в рамках Антикризової гуманітарної програми.
За словами керівника Туристичної асоціації Івано-Франківщини Оксани Федорович, Осмолоду вибрали тому, що Горгани не так «обжиті» туристами, як Яремче, зате тут, знову ж таки завдяки громадській організації «Карпатські стежки», добре відмічені позначками туристичні маршрути, є цікаві духовні місця.
«Ми можемо вільно ходити і не блукати – полегшені такі маршрути якраз для дітей. І там досить багато є атракцій, пов’язаних з історією. Наприклад, дача Шептицького. Дітям цікаво, особливо тим, які приїхали зі Сходу, пізнати це все. Люди, які наглядають за цими об’єктами, також волонтерують, проводять нам екскурсії і все гарно пояснюють», – зазначає керівник Туристичної асоціації Івано-Франківщини Оксана Федорович.
За дві табірні зміни в «Горицвіті» відпочинуть 80 дітей із кризових родин. Для декого така поїздка в Карпати перша у житті.
