Зокрема, для посилення протипожежного контролю, як повідомив міністр оборони України Михайло Єжель, на чергування поставлять два вертольоти зі спеціальними ємностями для гасіння пожежі з повітря. Біля складу встановлять спеціальний гідрант, до якого можна буде оперативно під'єднати пожежний рукав і локалізувати загоряння. Крім того, тут постійно перебуває на чергуванні спеціальний поїзд для гасіння пожеж.
Міністр заявив, що для охорони й патрулювання технічної території арсеналу додатково залучать військових з Харківського гарнізону.
«Ситуація ускладнена тим, що приблизно 41 тисяча тонн снарядів розкидана в землі, тому ми не мали можливість косити траву. Тепер вибухонебезпечні предмети лежать у сухій траві», - розповів Михайло Єжель.
Поблизу військового об'єкта мешкають люди
Технічна територія арсеналу в Лозовій – 250 гектарів. 27 серпня 2008 року тут сталася пожежа, яка спричинила детонацію снарядів, і вони розліталися в радіусі 5 кілометрів. Довелося частково евакуювати мешканців військового містечка, а також жителів Лозової. Підірвалися більше половини боєприпасів. Сума збитків становила 50 мільйонів гривень.
Нинішнього літа на цій території двічі горіла суха трава. В обох випадках вогню не дали перестрибнути на вибухонебезпечні сховища. Ситуація ускладнюється тим, що поблизу військового об'єкта мешкають люди. Їм шукають житло, але на придбання майже 80 квартир грошей немає. За даними харківського кореспондента Радіо Свобода, обласна влада чекає на кошти із Державного резервного фонду.
Як повідомив перший віце-прем’єр-міністр Андрій Клюєв, кошти на відселення людей, які проживають у будинку, розташованому на території військової частини, виділити планують. «У мене прохання велике: Ви зараз займіться цим питанням, щоб до кінця серпня було придбано ці 45 квартир і переселили людей», – сказав Клюєв, звертаючись до голови Харківської ОДА Михайла Добкіна.
Відповідальність, в тому числі й кримінальну, несуть командири арсеналів
При нормальних умовах зберігання снаряд не підірветься від теплового удару, зазначив Радіо Свобода колишній міністр оборони, глава парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони Анатолій Гриценко. Інша річ, коли втручається людський чинник – можливо, халатність чи брак коштів на зберігання тощо.
«Якийсь недопалок або розігрітий торф (якщо вони є поблизу) може перекинути за рахунок вітру пожежу на арсенал – тоді це створює небезпеку. Але про це знають командири арсеналів – це люди досвідчені, які мають відповідний рівень фахової підготовки. Вони повинні виконувати всі ті заходи з безпеки, які пов’язані з підвищеною температурою. Принаймні, це їхня пряма відповідальність, у тому числі й кримінальна», - пояснює Анатолій Гриценко.
«Головне – позбутися зайвих боєприпасів»
Боєприпаси не повинні підриватися навіть за такої спеки, як зараз. За умови, якщо їх нормально зберігатимуть. Наголошує експерт, генерал Вадим Гречанінов. Але в Україні є снаряди, які зберігають десятиліттями (до речі, навіть з Першої Світової війни, як каже Анатолій Гриценко) і вони лежать просто неба, зауважує Вадим Гречанінов.
«Зберігання боєприпасів розраховане на вищі температури – до 100 градусів. Але цим боєприпасам багато років. І це дається взнаки. З іншого боку, не всі вони зберігаються під дахом. Головне – позбутися зайвих боєприпасів», - каже Вадим Гречанінов.
Після того, як на території військової частини встановлять повний контроль над пожежною безпекою, почнуться роботи з розмінування території військового об’єкта, повідомив голова оборонного відомства Михайло Єжель. У цих роботах будуть задіяні співробітники Міністерства з надзвичайних ситуацій.
На розмінування території арсеналу в Лозовій уряд виділив 22 мільйони гривень, інформує «ЛІГАБізнесІнформ». Як зазначив Радіо Свобода екс-міністр оборони, глава парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони Анатолій Гриценко, утилізацію снарядів можна зробити і без бюджетних коштів.
«З одного боку, це можуть бути бюджетні кошти. З іншого – те, що було зроблено експериментально в 2002-2003 роках без бюджетних коштів. Коли підприємству спецхімії передавали боєприпаси, а воно за свій власний кошт проводило утилізацію. А потім продукти утилізації реалізовували на ринку або виробляли те, що потрібно. Це можна зробити. Можна завантажити підприємства спецхімії та звільнити арсенали, склади й бази від надлишкових боєприпасів», - говорить Анатолій Гриценко.
Але таку схему можна задіяти, якщо це зробити під контролем Міністерства фінансів, Міністерства економіки (з чіткими розрахунками витрат), головного контрольно-ревізійного управління, навіть Прокуратури й СБУ, додає Анатолій Гриценко.
На території України розміщені 135 військові склади. На них зберігають понад 400 тонн боєприпасів, які треба утилізувати. Такими є дані експертів. З нинішніми обсягами фінансування, для повного завершення утилізації знадобиться 30 років.
Міністр заявив, що для охорони й патрулювання технічної території арсеналу додатково залучать військових з Харківського гарнізону.
«Ситуація ускладнена тим, що приблизно 41 тисяча тонн снарядів розкидана в землі, тому ми не мали можливість косити траву. Тепер вибухонебезпечні предмети лежать у сухій траві», - розповів Михайло Єжель.
Поблизу військового об'єкта мешкають люди
Технічна територія арсеналу в Лозовій – 250 гектарів. 27 серпня 2008 року тут сталася пожежа, яка спричинила детонацію снарядів, і вони розліталися в радіусі 5 кілометрів. Довелося частково евакуювати мешканців військового містечка, а також жителів Лозової. Підірвалися більше половини боєприпасів. Сума збитків становила 50 мільйонів гривень.
Нинішнього літа на цій території двічі горіла суха трава. В обох випадках вогню не дали перестрибнути на вибухонебезпечні сховища. Ситуація ускладнюється тим, що поблизу військового об'єкта мешкають люди. Їм шукають житло, але на придбання майже 80 квартир грошей немає. За даними харківського кореспондента Радіо Свобода, обласна влада чекає на кошти із Державного резервного фонду.
Як повідомив перший віце-прем’єр-міністр Андрій Клюєв, кошти на відселення людей, які проживають у будинку, розташованому на території військової частини, виділити планують. «У мене прохання велике: Ви зараз займіться цим питанням, щоб до кінця серпня було придбано ці 45 квартир і переселили людей», – сказав Клюєв, звертаючись до голови Харківської ОДА Михайла Добкіна.
Відповідальність, в тому числі й кримінальну, несуть командири арсеналів
При нормальних умовах зберігання снаряд не підірветься від теплового удару, зазначив Радіо Свобода колишній міністр оборони, глава парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони Анатолій Гриценко. Інша річ, коли втручається людський чинник – можливо, халатність чи брак коштів на зберігання тощо.
«Якийсь недопалок або розігрітий торф (якщо вони є поблизу) може перекинути за рахунок вітру пожежу на арсенал – тоді це створює небезпеку. Але про це знають командири арсеналів – це люди досвідчені, які мають відповідний рівень фахової підготовки. Вони повинні виконувати всі ті заходи з безпеки, які пов’язані з підвищеною температурою. Принаймні, це їхня пряма відповідальність, у тому числі й кримінальна», - пояснює Анатолій Гриценко.
«Головне – позбутися зайвих боєприпасів»
Боєприпаси не повинні підриватися навіть за такої спеки, як зараз. За умови, якщо їх нормально зберігатимуть. Наголошує експерт, генерал Вадим Гречанінов. Але в Україні є снаряди, які зберігають десятиліттями (до речі, навіть з Першої Світової війни, як каже Анатолій Гриценко) і вони лежать просто неба, зауважує Вадим Гречанінов.
«Зберігання боєприпасів розраховане на вищі температури – до 100 градусів. Але цим боєприпасам багато років. І це дається взнаки. З іншого боку, не всі вони зберігаються під дахом. Головне – позбутися зайвих боєприпасів», - каже Вадим Гречанінов.
Після того, як на території військової частини встановлять повний контроль над пожежною безпекою, почнуться роботи з розмінування території військового об’єкта, повідомив голова оборонного відомства Михайло Єжель. У цих роботах будуть задіяні співробітники Міністерства з надзвичайних ситуацій.
На розмінування території арсеналу в Лозовій уряд виділив 22 мільйони гривень, інформує «ЛІГАБізнесІнформ». Як зазначив Радіо Свобода екс-міністр оборони, глава парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони Анатолій Гриценко, утилізацію снарядів можна зробити і без бюджетних коштів.
«З одного боку, це можуть бути бюджетні кошти. З іншого – те, що було зроблено експериментально в 2002-2003 роках без бюджетних коштів. Коли підприємству спецхімії передавали боєприпаси, а воно за свій власний кошт проводило утилізацію. А потім продукти утилізації реалізовували на ринку або виробляли те, що потрібно. Це можна зробити. Можна завантажити підприємства спецхімії та звільнити арсенали, склади й бази від надлишкових боєприпасів», - говорить Анатолій Гриценко.
Але таку схему можна задіяти, якщо це зробити під контролем Міністерства фінансів, Міністерства економіки (з чіткими розрахунками витрат), головного контрольно-ревізійного управління, навіть Прокуратури й СБУ, додає Анатолій Гриценко.
На території України розміщені 135 військові склади. На них зберігають понад 400 тонн боєприпасів, які треба утилізувати. Такими є дані експертів. З нинішніми обсягами фінансування, для повного завершення утилізації знадобиться 30 років.
