П’ятиденна війна, що розгорілася на Кавказі два роки тому, забрала життя кількох сотень людей і назавжди змінила життя багатьох тисяч людей, які стали біженцями у власній країні. Але вона ніяк не вплинула на ширший світ, вважає грузинський політолог Ґія Нодія.
«У чому полягають результати російсько-грузинської війни початку серпня 2008 року? Спочатку здавалося, що війна все переверне в регіоні і створить нову реальність у глобальному масштабі. Нічого подібного не сталося», – вважає грузинський оглядач.
Метою Росії, на думку Ґії Нодії, була фундаментальна зміна її статусу на пострадянському просторі і припинити спроби Заходу покінчити з її домінуванням у регіоні. На перешкоді стояли Грузія та Україна. Але якщо в Україні, через історичні і культурні причини, Росія має впливових союзників, які могли легітимно прийти до влади, що власне, і сталося, то в Грузії покладатися Росії не було на кого. Навіть економічна блокада нічого не дала. На думку Нодії, єдиною можливістю для Росії було «хірургічне втручання».
Звичайно, Грузія втратила контроль над значною частиною своєї території, але, порівнюючи військову міць двох країн, Грузія, на думку тбіліського аналітика, ще «легко відбулася». Своєї мети, «підвісити президента Михеїла Саакашвілі за яйця», а саме так її процитували за прем’єр-міністром Росії Володимиром Путіним західні медія, Росія не досягла.У Грузії не почався хаос, грузинська держава вціліла, незважаючи на шок. А виступи опозиції призвели лише до посилення влади Саакашвілі.
Спроба пограти у харизматичну «м’яку силу» також не вдалася. Політики, які демонстрували більшу симпатію до Росії, колишній прем’єр та спікер парламенту Зураб Ногаїделі та Ніно Бурджанадзе, лише далі втрачають популярність. Грузини хочуть поліпшення стосунків з Росією, але не за ціну національної зради.
Перемога у поразці?
Тбіліський коментатор вважає, що Грузія зазнала репутаційних втрат, бо в багатьох країнах Європи її вважають призвідником війни. А Тбілісі, на відміну від Москви, не може не зважати увагу на громадську думку.
Але хоча вступ Грузії до НАТО Росії дійсно вдалося торпедувати, країна залишилася на шляху інтеграції із Заходом. Гальмування зв’язків з НАТО компенсується посиленням зв’язків з Європейським Союзом. На думку Ґії Нодії, навіть поразка Грузії у війні та втрата території має позитивний бік.
«Нарешті, головний результат війни: більша ясність щодо Абхазії та Південної Осетії. На сьогодні грузинсько-абхазького та грузинсько-осетинського конфлікту більше не існує. Є лише один конфлікт: грузинсько-російський. А в ньому немає вирішення на найближчу перспективу. Грузія не відмовиться від своєї територіальної цілісності. А Росія не відмовиться від визнання цих двох територій. Це, звичайно, погано. Грузія намагатиметься вирішити конфлікт, але з поточного порядку денного цю проблему практично знято», – вважає професор політології Тбіліського університету Ґія Нодія.
«У чому полягають результати російсько-грузинської війни початку серпня 2008 року? Спочатку здавалося, що війна все переверне в регіоні і створить нову реальність у глобальному масштабі. Нічого подібного не сталося», – вважає грузинський оглядач.
Метою Росії, на думку Ґії Нодії, була фундаментальна зміна її статусу на пострадянському просторі і припинити спроби Заходу покінчити з її домінуванням у регіоні. На перешкоді стояли Грузія та Україна. Але якщо в Україні, через історичні і культурні причини, Росія має впливових союзників, які могли легітимно прийти до влади, що власне, і сталося, то в Грузії покладатися Росії не було на кого. Навіть економічна блокада нічого не дала. На думку Нодії, єдиною можливістю для Росії було «хірургічне втручання».
Звичайно, Грузія втратила контроль над значною частиною своєї території, але, порівнюючи військову міць двох країн, Грузія, на думку тбіліського аналітика, ще «легко відбулася». Своєї мети, «підвісити президента Михеїла Саакашвілі за яйця», а саме так її процитували за прем’єр-міністром Росії Володимиром Путіним західні медія, Росія не досягла.У Грузії не почався хаос, грузинська держава вціліла, незважаючи на шок. А виступи опозиції призвели лише до посилення влади Саакашвілі.
Спроба пограти у харизматичну «м’яку силу» також не вдалася. Політики, які демонстрували більшу симпатію до Росії, колишній прем’єр та спікер парламенту Зураб Ногаїделі та Ніно Бурджанадзе, лише далі втрачають популярність. Грузини хочуть поліпшення стосунків з Росією, але не за ціну національної зради.
Перемога у поразці?
Тбіліський коментатор вважає, що Грузія зазнала репутаційних втрат, бо в багатьох країнах Європи її вважають призвідником війни. А Тбілісі, на відміну від Москви, не може не зважати увагу на громадську думку.
Але хоча вступ Грузії до НАТО Росії дійсно вдалося торпедувати, країна залишилася на шляху інтеграції із Заходом. Гальмування зв’язків з НАТО компенсується посиленням зв’язків з Європейським Союзом. На думку Ґії Нодії, навіть поразка Грузії у війні та втрата території має позитивний бік.
«Нарешті, головний результат війни: більша ясність щодо Абхазії та Південної Осетії. На сьогодні грузинсько-абхазького та грузинсько-осетинського конфлікту більше не існує. Є лише один конфлікт: грузинсько-російський. А в ньому немає вирішення на найближчу перспективу. Грузія не відмовиться від своєї територіальної цілісності. А Росія не відмовиться від визнання цих двох територій. Це, звичайно, погано. Грузія намагатиметься вирішити конфлікт, але з поточного порядку денного цю проблему практично знято», – вважає професор політології Тбіліського університету Ґія Нодія.
