(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
– 31 жовтня українці підуть до виборчих дільниць. Як відомо, вибори до органів місцевої влади відбудуться за новим законом. Опозиція критикує новий закон, називає його неконституційним. Змін до закону вимагають не тільки політики, а й навіть медіа-експерти.
Арсеній Яценюк казав, що готує подання до КСУ стосовно неконституційності закону.Наскільки можна сподіватися на те, що КСУ визнає закон неконституційним?
Ігор Попов:Поки що ми не бачили тексту подання. І саме подання, наскільки я знаю, не зроблене. Це також не робить честі тим політикам, які анонсують, але не подають.
Часу залишається досить мало. Фактично через місяць буде оголошено про старт виборчої кампанії, почнуться підготовчі процедури. І тому якщо навіть зараз буде зібрана достатня кількість підписів народних депутатів, яких треба ловити по всьому світу для цього зараз, то КСУ навряд чи зможе до старту кампанії прийняти рішення.
Я би прогнозував, якщо таке рішення й буде, то воно буде вже після виборів. Тому логічно було б, щоб КСУ визнав хоча б одну норму неконституційною, а саме – заборона самовисування для міських голів, тому що це звужує права громадян.
Але якщо це буде зроблено після виборів, то цілком реально, що цю норму запропонують застосовувати вже до наступних виборів, щоб до наступних виборів Верховна Рада змінила такий закон.
Саме тому треба бути свідомому, що КСУ вже не змінить закон, і якщо Верховна Рада сама не внесе деяких правок, то будемо проводити вибори по тому закону, який підписаний і опублікований.
– Я знаю, що Ваша думка з цього приводу схожа. Ви вважаєте, що КСУ до виборів нічого не змінить?
Тарас Березовець: Будь-які сподівання, що КСУ виступить арбітром і скасує будь-які норми, ті, які прямо обмежують права громадян, зокрема згадана Ігорем, там є ще низка норм, які суперечать Конституції, зокрема та, яка зобов’язує кандидатів у депутати були висуванцем лише від політичних партій. І це в умовах, коли членами партій в Україні є лише 4% громадян.
Фактично дискримінується 96% українських громадян, тому що норма про те, що необов’язково бути членом партії, але обов’язково, щоб будь-яка партія тебе підтримала, вона є дискримінаційною, не кажучи вже про ту норму, яка дозволяє брати участь у виборах тільки тим партійним осередкам, які зареєстровані на місцях не менше, ніж за рік до дати виборів.
Тому сподівань на КСУ немає. Хоча я думаю, що він, зрештою, винесе рішення стосовно неконституційності певних норм закону, але це вже буде після виборів і особливого значення, звичайно, мати не буде.
– Ви один із тих людей, які говорять, що зміни до закону про вибори будуть обов’язково внесені, і кажете про те, що Партія регіонів сама забажає цих змін. Бо багато експертів стверджують про те, що зміни потрібно вносити, але це мають бути зміни саме від Партії регіонів. Що це за зміни?
Тарас Березовець: Моє припущення, зроблене місяць тому, знайшло підтвердження на минулому тижні, коли народний депутат від Партії регіонів Чорноморов сказав абсолютно прямо, що справді готуються зміни до законодавства про місцеві вибори.
Єдине, що він не означив. Він не означив не тому, що не хотів, а тому, що просто він не знає про що йдеться, оскільки в середовищі самої Партії регіонів дуже вузька група осіб, можливо 10, максимум 15, справді знають про те, які зміни вноситимуться. І керівником цієї юридичної групи є міністр юстиції Олександр Лавринович, який точно знає, які зміни зрештою будуть внесені.
У чому може полягати сенс цих змін? З одного боку, наприклад, зараз Research & Branding Group, компанія, яку важко запідозрити в
несимпатії до Партії регіонів, провела останнє соціологічне опитування, показала, що рейтинг Партії регіонів впали на 5% по країні після анонсованого рішення уряду підвищити тарифи на газ і ЖКГ.
Тому Партія регіонів прекрасно розуміє, що там, де вона самостійно не може виграти, у тих регіонах, де вона не може самостійно виграти, очевидно, слід заручитися підтримкою інших, сателітних політичних проектів, а для цього, можливо, доведеться зняти норму про заборону участі блокам, тому що є там низка блоків, які можуть зіграти на «підхваті» в Партії регіонів.
Але все-таки я думаю, що головні зміни стосуватимуться зміни правил участі на мажоритарних виборах, тому що Партія регіонів звичайно буде робити собі режим максимального сприяння, і по пропорційній системі вони вже практично зробили собі поле для маневру максимальне, тому їм зараз треба міняти правила гри на мажоритарні.
– Наскільки, з Вашої точки зору, ймовірні саме такі зміни?
Ігор Попов:Не думаю, що будуть внесені хоч якісь зміни, що регулюють політичну сторону виборів, тому що цей закон на сьогодні дозволяє отримати більшість для Партії регіонів та її союзників майже в усіх місцевих радах і перемогти на виборах більшості міських голів. І навряд чи вони будуть вносити ці зміни.
Інша група змін, які можна було б внести, це технічні, починаючи з мінімальних. Не зовсім зрозуміло, як будуть формуватися ТВК фракціями і партіями, які представлені у Верховній Раді. Там у НУНСі найбільше питань буде, тобто як вони будуть ділити цю квоту, це не прописано, тому це може викликати певні проблеми.
Але з технічного боку закон не досконалий у тому, що занадто стислі терміни. І навіть за 60 днів, коли ми проводили вибори, були зірвані всі терміни формування списків, формування ДВК. Зараз розтягнути закон також уже шансів не буде.
І навіть такі норми, які на сьогодні навіть видаються безглуздими. Мажоритарні округи нарізаються за 37 днів. Це треба було змінити і зробити хоча би цю нарізку за 50 днів. Проте вона також не буде змінена, тому що реально округи вже нарізані, проте хтось знає і починає роботу по округах, а решта не знають.
Тобто, такі норми створюють незаконні переваги, нелогічні для того, хто знає, як все це робиться, тому вони не будуть відміняти. Хоча всі розуміють, що ці норми є дискримінаційними.
– А як цього уникнути?
Ігор Попов: Я не думаю, що будуть уже внесені серйозні зміни.
Говорилося про створення якоїсь робочої групи, яка напрацює, і 7 вересня Верховна Рада проголосує. Поки що 7 вересня у нас урочисте відкриття, тобто гімн, вітання Голови Верховної Ради, до побачення, на роботу в комісії. Я не думаю, що туди зможуть довісити ще пакет змін закону про місцеві вибори.
– Тарасе, Ви згадали про пана Чорноморова. Він не належить до спікерів Партії регіонів. Можливо, це так спеціально для відсторонення уваги або для того, щоб ми мали про що поговорити?
Тарас Березовець: Я приблизно уявляю, чому стався витік цієї інформації. Ця інформація циркулює в середовищі народних депутатів. А оскільки пан Чорноморов не є спікером, він не має досвіду великого публічної участі і він не уявляв приблизні наслідки, які викличе за собою ця заява.
Вона поширилася достатньо серйозно. Тому я думаю, що він справді не в курсі того, що відбуватиметься. Хоча він і чув інформацію стосовно того, що зміни плануються. Це прокол інформаційний, це не є цілеспрямованою інформаційною акцією.
– Хотілося б поговорити про питання агітації. Медіа-експерти говорили про те, що зараз дозволено підкуп виборців. Як ви вважаєте, панове, мають рацію вони стосовно підкупу? Це стаття 53, здається, закону.
Ігор Попов: Встановлена верхня планка вартості товарів чи послуги, яку кандидат може надавати виборцям, і це супроводжується агітацією. Як на мене, тут нічого страшного немає. Я в кількох європейських країнах зустрічав це. Тобто, можна дати ручку, чашку, можна дати футболку, але не можна дати пляшку горілки чи ще щось дорожче.
– Чому? Якщо пляшка горілки коштує до 44 гривень і на ній написано: партія така-то.
Ігор Попов: Можливо. З горілкою – це невдалий приклад. Якісь більші товари…
– Гречку.
Ігор Попов:Гречка теж дешева.
Тобто, зрозуміло, що на сьогодні все це узаконено. Але я не бачу великої проблеми, тому що важко провести межу між ручкою, футболкою і пакетиком гречки – вартість приблизно одна і та ж сама. Оскільки це все рівно роздавали, то законодавець не зробив, я думаю, тут такої великої проблеми. А виборці радо завжди беруть у будь-якій країні будь-що, що хоч трохи знадобиться в господарстві. Тобто, це не просто листівка, а це як мінімум календар, який можна використовувати протягом року, або ще щось. І якраз на місцевих виборах це працює, і кандидати будуть це використовувати…
(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
– 31 жовтня українці підуть до виборчих дільниць. Як відомо, вибори до органів місцевої влади відбудуться за новим законом. Опозиція критикує новий закон, називає його неконституційним. Змін до закону вимагають не тільки політики, а й навіть медіа-експерти.
Арсеній Яценюк казав, що готує подання до КСУ стосовно неконституційності закону.Наскільки можна сподіватися на те, що КСУ визнає закон неконституційним?
Ігор Попов:
КСУ вже не змінить закон, і якщо Верховна Рада сама не внесе деяких правок, то будемо проводити вибори по тому закону, який підписаний і опублікований.
Часу залишається досить мало. Фактично через місяць буде оголошено про старт виборчої кампанії, почнуться підготовчі процедури. І тому якщо навіть зараз буде зібрана достатня кількість підписів народних депутатів, яких треба ловити по всьому світу для цього зараз, то КСУ навряд чи зможе до старту кампанії прийняти рішення.
Я би прогнозував, якщо таке рішення й буде, то воно буде вже після виборів. Тому логічно було б, щоб КСУ визнав хоча б одну норму неконституційною, а саме – заборона самовисування для міських голів, тому що це звужує права громадян.
Але якщо це буде зроблено після виборів, то цілком реально, що цю норму запропонують застосовувати вже до наступних виборів, щоб до наступних виборів Верховна Рада змінила такий закон.
Саме тому треба бути свідомому, що КСУ вже не змінить закон, і якщо Верховна Рада сама не внесе деяких правок, то будемо проводити вибори по тому закону, який підписаний і опублікований.
– Я знаю, що Ваша думка з цього приводу схожа. Ви вважаєте, що КСУ до виборів нічого не змінить?
Тарас Березовець: Будь-які сподівання, що КСУ виступить арбітром і скасує будь-які норми, ті, які прямо обмежують права громадян, зокрема згадана Ігорем, там є ще низка норм, які суперечать Конституції, зокрема та, яка зобов’язує кандидатів у депутати були висуванцем лише від політичних партій. І це в умовах, коли членами партій в Україні є лише 4% громадян.
Фактично дискримінується 96% українських громадян, тому що норма про те, що необов’язково бути членом партії, але обов’язково, щоб будь-яка партія тебе підтримала, вона є дискримінаційною, не кажучи вже про ту норму, яка дозволяє брати участь у виборах тільки тим партійним осередкам, які зареєстровані на місцях не менше, ніж за рік до дати виборів.
Тому сподівань на КСУ немає. Хоча я думаю, що він, зрештою, винесе рішення стосовно неконституційності певних норм закону, але це вже буде після виборів і особливого значення, звичайно, мати не буде.
– Ви один із тих людей, які говорять, що зміни до закону про вибори будуть обов’язково внесені, і кажете про те, що Партія регіонів сама забажає цих змін. Бо багато експертів стверджують про те, що зміни потрібно вносити, але це мають бути зміни саме від Партії регіонів. Що це за зміни?
Тарас Березовець:
Можливо, доведеться зняти норму про заборону участі блокам, тому що є там низка блоків, які можуть зіграти на «підхваті» в Партії регіонів.
Єдине, що він не означив. Він не означив не тому, що не хотів, а тому, що просто він не знає про що йдеться, оскільки в середовищі самої Партії регіонів дуже вузька група осіб, можливо 10, максимум 15, справді знають про те, які зміни вноситимуться. І керівником цієї юридичної групи є міністр юстиції Олександр Лавринович, який точно знає, які зміни зрештою будуть внесені.
У чому може полягати сенс цих змін? З одного боку, наприклад, зараз Research & Branding Group, компанія, яку важко запідозрити в
несимпатії до Партії регіонів, провела останнє соціологічне опитування, показала, що рейтинг Партії регіонів впали на 5% по країні після анонсованого рішення уряду підвищити тарифи на газ і ЖКГ.
Тому Партія регіонів прекрасно розуміє, що там, де вона самостійно не може виграти, у тих регіонах, де вона не може самостійно виграти, очевидно, слід заручитися підтримкою інших, сателітних політичних проектів, а для цього, можливо, доведеться зняти норму про заборону участі блокам, тому що є там низка блоків, які можуть зіграти на «підхваті» в Партії регіонів.
Але все-таки я думаю, що головні зміни стосуватимуться зміни правил участі на мажоритарних виборах, тому що Партія регіонів звичайно буде робити собі режим максимального сприяння, і по пропорційній системі вони вже практично зробили собі поле для маневру максимальне, тому їм зараз треба міняти правила гри на мажоритарні.
– Наскільки, з Вашої точки зору, ймовірні саме такі зміни?
Ігор Попов:
Цей закон на сьогодні дозволяє отримати більшість для Партії регіонів та її союзників майже в усіх місцевих радах та перемогти на виборах більшості міських голів.
Інша група змін, які можна було б внести, це технічні, починаючи з мінімальних. Не зовсім зрозуміло, як будуть формуватися ТВК фракціями і партіями, які представлені у Верховній Раді. Там у НУНСі найбільше питань буде, тобто як вони будуть ділити цю квоту, це не прописано, тому це може викликати певні проблеми.
Але з технічного боку закон не досконалий у тому, що занадто стислі терміни. І навіть за 60 днів, коли ми проводили вибори, були зірвані всі терміни формування списків, формування ДВК. Зараз розтягнути закон також уже шансів не буде.
І навіть такі норми, які на сьогодні навіть видаються безглуздими. Мажоритарні округи нарізаються за 37 днів. Це треба було змінити і зробити хоча би цю нарізку за 50 днів. Проте вона також не буде змінена, тому що реально округи вже нарізані, проте хтось знає і починає роботу по округах, а решта не знають.
Тобто, такі норми створюють незаконні переваги, нелогічні для того, хто знає, як все це робиться, тому вони не будуть відміняти. Хоча всі розуміють, що ці норми є дискримінаційними.
– А як цього уникнути?
Ігор Попов: Я не думаю, що будуть уже внесені серйозні зміни.
Говорилося про створення якоїсь робочої групи, яка напрацює, і 7 вересня Верховна Рада проголосує. Поки що 7 вересня у нас урочисте відкриття, тобто гімн, вітання Голови Верховної Ради, до побачення, на роботу в комісії. Я не думаю, що туди зможуть довісити ще пакет змін закону про місцеві вибори.
– Тарасе, Ви згадали про пана Чорноморова. Він не належить до спікерів Партії регіонів. Можливо, це так спеціально для відсторонення уваги або для того, щоб ми мали про що поговорити?
Тарас Березовець: Я приблизно уявляю, чому стався витік цієї інформації. Ця інформація циркулює в середовищі народних депутатів. А оскільки пан Чорноморов не є спікером, він не має досвіду великого публічної участі і він не уявляв приблизні наслідки, які викличе за собою ця заява.
Вона поширилася достатньо серйозно. Тому я думаю, що він справді не в курсі того, що відбуватиметься. Хоча він і чув інформацію стосовно того, що зміни плануються. Це прокол інформаційний, це не є цілеспрямованою інформаційною акцією.
– Хотілося б поговорити про питання агітації. Медіа-експерти говорили про те, що зараз дозволено підкуп виборців. Як ви вважаєте, панове, мають рацію вони стосовно підкупу? Це стаття 53, здається, закону.
Ігор Попов: Встановлена верхня планка вартості товарів чи послуги, яку кандидат може надавати виборцям, і це супроводжується агітацією. Як на мене, тут нічого страшного немає. Я в кількох європейських країнах зустрічав це. Тобто, можна дати ручку, чашку, можна дати футболку, але не можна дати пляшку горілки чи ще щось дорожче.
– Чому? Якщо пляшка горілки коштує до 44 гривень і на ній написано: партія така-то.
Ігор Попов: Можливо. З горілкою – це невдалий приклад. Якісь більші товари…
– Гречку.
Ігор Попов:
Оскільки це все все рівно роздавали, то законодавець не зробив тут великої проблеми. А виборці радо завжди беруть у будь-якій країні будь-що, що хоч трохи знадобиться в господарстві.
Тобто, зрозуміло, що на сьогодні все це узаконено. Але я не бачу великої проблеми, тому що важко провести межу між ручкою, футболкою і пакетиком гречки – вартість приблизно одна і та ж сама. Оскільки це все рівно роздавали, то законодавець не зробив, я думаю, тут такої великої проблеми. А виборці радо завжди беруть у будь-якій країні будь-що, що хоч трохи знадобиться в господарстві. Тобто, це не просто листівка, а це як мінімум календар, який можна використовувати протягом року, або ще щось. І якраз на місцевих виборах це працює, і кандидати будуть це використовувати…
(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)