У новій редакції Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради АР Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» передбачено, зокрема, що видання, власниками або засновниками яких є учасники виборчих перегонів, фактично можуть відмовити у наданні ефірного часу чи газетної площі «політичним конкурентам».
У громадській організації «Інтерньюз-Україна» переконані, що нові норми заперечують рівний доступ до ЗМІ всіх кандидатів, хоча він нібито гарантується у цій самій статті. «Це неодмінно відіб’ється на обізнаності виборців та стані свободи слова в цілому», – каже директор із правових питань організації Павло Мойсеєв.
На його думку, деякі політичні сили можуть узагалі опинитися поза увагою ЗМІ. «Особа може купити частку у статутному фонді видання, яка дорівнюватиме 0,001 відсотка, і цього достатньо, щоб вважатися власником. Виходить, що власники ЗМІ стають дуже цікавими для політичних сил, які братимуть участь у виборах», – додає Павло Мойсеєв.
«Агіток» поменшає, але підкуп стане законним?
В організації нарікають і на іншу норму закону, яка регулює розповсюдження агітаційних матеріалів. До виборів, запланованих на 31 жовтня, розміщувати й поширювати агітматеріали дозволять лише у визначених місцях. Спроби порушити цю вимогу потягнуть за собою адміністративну відповідальність. А якщо у порушеннях помітять особу, пов’язану з кандидатом на виборах, то останній може взагалі зійти з виборчої дистанції.
«Якщо в порушенні цієї норми будуть задіяні, наприклад, довірені особи чи представники кандидатів, то ці кандидати отримають попередження від територіальної виборчої комісії. Якщо таке попередження отримають повторно, це буде підставою для скасування реєстрації кандидата», – зауважує директор із розвитку «Інтерньюз-Україна» Євген Радченко.
За його словами, новий закон також узаконює підкуп виборців, що, до речі, заборонено ст. 157 Кримінального кодексу України. Так, у ст. 53 закону про місцеві вибори йдеться про те, що кандидатам «забороняється проводити передвиборну агітацію, що супроводжується наданням виборцям грошей чи безоплатно … товарів (крім товарів, що містять візуальні зображення назви, символіки, прапора політичної партії, місцева організація якої є суб’єктом виборчого процесу, або інших агітаційних матеріалів, за умови, що вартість таких товарів не перевищує п’яти відсотків мінімального розміру заробітної плати)».
Євген Радченко припускає, що з новим законом «різко зростає можливість використання адмінресурсу». «Не в сенсі, що чиновник комусь подзвонив і щось наказав, а в сенсі використання силових органів. Тому що адміністративні порушення контролюються міліцією, а порушення за Кримінальним кодексом – прокуратурою та СБУ», – каже він.
У Партії регіонів готові на деякі поступки
В «Інтерньюз-Україна» готують зміни до закону, які до вересня планують подати до парламентського Комітету з питань місцевого самоврядування. Ці зміни доповнять вже існуючі 42 сторінки зауважень до закону, які висунуло Головне юридичне управління Верховної Ради.
Щоправда, політичний експерт Ігор Попов, який нещодавно приєднався до «Єдиного центру», припускає, що змінити закон про місцеві вибори вже не вдасться. На його думку, в цьому не зацікавлена фракція Партії регіонів, яка складає парламентську більшість. «Цей закон у такому вигляді, як він є зараз, дозволяє отримати Партії регіонів та її прихильникам більшість майже в усіх місцевих радах і перемогти на виборах міських голів», – наголошує він.
Четвертого серпня народний депутат Арсеній Яценюк закликав демократичні сили підтримати його подання до Конституційного Суду щодо оскарження легітимності нового виборчого закону.
Водночас у Партії регіонів визнають, що проблеми у законі про місцеві вибори є, і збираються обговорити їх уже 7 вересня – після відкриття чергової сесії Верховної Ради. Проте, як зазначив «регіонал» Олександр Чорноморов, виправлятимуть лише «технічні помилки».
У громадській організації «Інтерньюз-Україна» переконані, що нові норми заперечують рівний доступ до ЗМІ всіх кандидатів, хоча він нібито гарантується у цій самій статті. «Це неодмінно відіб’ється на обізнаності виборців та стані свободи слова в цілому», – каже директор із правових питань організації Павло Мойсеєв.
На його думку, деякі політичні сили можуть узагалі опинитися поза увагою ЗМІ. «Особа може купити частку у статутному фонді видання, яка дорівнюватиме 0,001 відсотка, і цього достатньо, щоб вважатися власником. Виходить, що власники ЗМІ стають дуже цікавими для політичних сил, які братимуть участь у виборах», – додає Павло Мойсеєв.
«Агіток» поменшає, але підкуп стане законним?
В організації нарікають і на іншу норму закону, яка регулює розповсюдження агітаційних матеріалів. До виборів, запланованих на 31 жовтня, розміщувати й поширювати агітматеріали дозволять лише у визначених місцях. Спроби порушити цю вимогу потягнуть за собою адміністративну відповідальність. А якщо у порушеннях помітять особу, пов’язану з кандидатом на виборах, то останній може взагалі зійти з виборчої дистанції.
«Якщо в порушенні цієї норми будуть задіяні, наприклад, довірені особи чи представники кандидатів, то ці кандидати отримають попередження від територіальної виборчої комісії. Якщо таке попередження отримають повторно, це буде підставою для скасування реєстрації кандидата», – зауважує директор із розвитку «Інтерньюз-Україна» Євген Радченко.
За його словами, новий закон також узаконює підкуп виборців, що, до речі, заборонено ст. 157 Кримінального кодексу України. Так, у ст. 53 закону про місцеві вибори йдеться про те, що кандидатам «забороняється проводити передвиборну агітацію, що супроводжується наданням виборцям грошей чи безоплатно … товарів (крім товарів, що містять візуальні зображення назви, символіки, прапора політичної партії, місцева організація якої є суб’єктом виборчого процесу, або інших агітаційних матеріалів, за умови, що вартість таких товарів не перевищує п’яти відсотків мінімального розміру заробітної плати)».
Євген Радченко припускає, що з новим законом «різко зростає можливість використання адмінресурсу». «Не в сенсі, що чиновник комусь подзвонив і щось наказав, а в сенсі використання силових органів. Тому що адміністративні порушення контролюються міліцією, а порушення за Кримінальним кодексом – прокуратурою та СБУ», – каже він.
У Партії регіонів готові на деякі поступки
В «Інтерньюз-Україна» готують зміни до закону, які до вересня планують подати до парламентського Комітету з питань місцевого самоврядування. Ці зміни доповнять вже існуючі 42 сторінки зауважень до закону, які висунуло Головне юридичне управління Верховної Ради.
Щоправда, політичний експерт Ігор Попов, який нещодавно приєднався до «Єдиного центру», припускає, що змінити закон про місцеві вибори вже не вдасться. На його думку, в цьому не зацікавлена фракція Партії регіонів, яка складає парламентську більшість. «Цей закон у такому вигляді, як він є зараз, дозволяє отримати Партії регіонів та її прихильникам більшість майже в усіх місцевих радах і перемогти на виборах міських голів», – наголошує він.
Четвертого серпня народний депутат Арсеній Яценюк закликав демократичні сили підтримати його подання до Конституційного Суду щодо оскарження легітимності нового виборчого закону.
Водночас у Партії регіонів визнають, що проблеми у законі про місцеві вибори є, і збираються обговорити їх уже 7 вересня – після відкриття чергової сесії Верховної Ради. Проте, як зазначив «регіонал» Олександр Чорноморов, виправлятимуть лише «технічні помилки».
