Історія Катеринослава (теперішнього Дніпропетровська) нерозривно пов’язана з єврейською громадою. Сто років тому євреї складали понад третину населення міста, а єврейським промисловцям належала чверть підприємств краю.
А втім, музей, який нині створюють у Дніпропетровську, має на меті не тільки вивчення історії етносу на теренах Придніпров’я. Ініціатори проекту мають намір зібрати максимум документів щодо єврейства в Україні в цілому.
Цілий поверх музею присвятять трагедії єврейського народу – Голокосту. Його жах єврейська громада Дніпропетровська пізнала у жовтні 1941-го: у яру ботанічного саду гітлерівці розстріляли понад 11 тисяч євреїв.
Щоб зібрати інформацію про події тих років, єврейська громада запросила до пошукової роботи свою молодь. Студенти також узялися впорядковувати місця масових розстрілів, розповідає керівник молодіжного крила громади Ольга Товкач.
«Я не уявляла, що цвинтар може освічувати молодь. Але вже при першій нашій поїздці я це зрозуміла. Коли ти бачиш стіну і камінь, сльози виступають на очах. Це трагедія не одного народу, а всього світу», – каже молода активістка єврейської громади.
Неєврейська молодь допомагає цінною інформацією
Єврейські активісти ДніпропетровськаДо пошукової роботи долучають і неєврейську молодь. У загальноосвітніх школах глибинки громада оголосила конкурс на найкращу розповідь про історію рідного села.
Багато дітей надіслало роботи з унікальними даними, розповідає керівник проекту, активістка Всеукраїнського центру вивчення історії Голокосту «Ткума» Олена Колпакова.
«Твори школярів про історію їхнього села дають цінний матеріал, до якого нам просто не підступитись: в архівах цього нема, а виїхати до маленького села не завжди під силу. З експедицій привозимо спогади людей. Уже вийшло три томи спогадів, готується до друку четвертий, котрий теж є матеріалом», – зазначила науковець.
Жодної бюджетної копійки
Точна кількість євреїв, загиблих у роки Голокосту в краї, досі не відома. Єврейська громада докладає зусиль, щоб встановити прізвище кожного загиблого. «Кожна людина має ім’я» – під таким гаслом працюють і науковці, й пошуковці-ентузіасти.
Уся дослідницька робота йде винятково недержавним коштом, наголошує член правління Дніпропетровської єврейської громади Олег Ростовцев.
«Не витрачено жодної копійки державних коштів. Вся робота – на кошти громади, гроші, які виділяють українські меценати, закордонні фонди, люди, які живуть далеко, в Європі, в США. Я вірю, що є люди, структури, які допомагатимуть таке ж робити й іншим національним громадам, щоб зберегти нашу спільну національну пам’ять. Не можна сподіватись, що хтось це зробить за нас», – зауважив Олег Ростовцев.
Музей історії Голокосту в Дніпропетровську презентують 2011 року. У єврейській громаді кажуть: він буде відкритий для відвідувачів усіх національностей і віросповідань.
Довідка: Музей історії Голокосту і єврейських громад у Дніпропетровську перший не тільки в Україні, але і в країнах Східної Європи.
Підпорядковується єврейській релігійній громаді Дніпропетровська.
У музеї зберігаються експонати з історії, побуту, релігії єврейського народу від другої половини 8-го століття і донині: документи, фотографії, речі. Особливе місце посідають матеріали про знищення євреїв під час Другої світової війни.
Створенням закладу займається Всеукраїнський науково-просвітницький центр «Ткума», дніпропетровська єврейська громада і американський єврейський комітет «Джойнт».
А втім, музей, який нині створюють у Дніпропетровську, має на меті не тільки вивчення історії етносу на теренах Придніпров’я. Ініціатори проекту мають намір зібрати максимум документів щодо єврейства в Україні в цілому.
Цілий поверх музею присвятять трагедії єврейського народу – Голокосту. Його жах єврейська громада Дніпропетровська пізнала у жовтні 1941-го: у яру ботанічного саду гітлерівці розстріляли понад 11 тисяч євреїв.
Щоб зібрати інформацію про події тих років, єврейська громада запросила до пошукової роботи свою молодь. Студенти також узялися впорядковувати місця масових розстрілів, розповідає керівник молодіжного крила громади Ольга Товкач.
«Я не уявляла, що цвинтар може освічувати молодь. Але вже при першій нашій поїздці я це зрозуміла. Коли ти бачиш стіну і камінь, сльози виступають на очах. Це трагедія не одного народу, а всього світу», – каже молода активістка єврейської громади.
Неєврейська молодь допомагає цінною інформацією
Багато дітей надіслало роботи з унікальними даними, розповідає керівник проекту, активістка Всеукраїнського центру вивчення історії Голокосту «Ткума» Олена Колпакова.
«Твори школярів про історію їхнього села дають цінний матеріал, до якого нам просто не підступитись: в архівах цього нема, а виїхати до маленького села не завжди під силу. З експедицій привозимо спогади людей. Уже вийшло три томи спогадів, готується до друку четвертий, котрий теж є матеріалом», – зазначила науковець.
Жодної бюджетної копійки
Точна кількість євреїв, загиблих у роки Голокосту в краї, досі не відома. Єврейська громада докладає зусиль, щоб встановити прізвище кожного загиблого. «Кожна людина має ім’я» – під таким гаслом працюють і науковці, й пошуковці-ентузіасти.
Уся дослідницька робота йде винятково недержавним коштом, наголошує член правління Дніпропетровської єврейської громади Олег Ростовцев.
«Не витрачено жодної копійки державних коштів. Вся робота – на кошти громади, гроші, які виділяють українські меценати, закордонні фонди, люди, які живуть далеко, в Європі, в США. Я вірю, що є люди, структури, які допомагатимуть таке ж робити й іншим національним громадам, щоб зберегти нашу спільну національну пам’ять. Не можна сподіватись, що хтось це зробить за нас», – зауважив Олег Ростовцев.
Музей історії Голокосту в Дніпропетровську презентують 2011 року. У єврейській громаді кажуть: він буде відкритий для відвідувачів усіх національностей і віросповідань.
Довідка: Музей історії Голокосту і єврейських громад у Дніпропетровську перший не тільки в Україні, але і в країнах Східної Європи.
Підпорядковується єврейській релігійній громаді Дніпропетровська.
У музеї зберігаються експонати з історії, побуту, релігії єврейського народу від другої половини 8-го століття і донині: документи, фотографії, речі. Особливе місце посідають матеріали про знищення євреїв під час Другої світової війни.
Створенням закладу займається Всеукраїнський науково-просвітницький центр «Ткума», дніпропетровська єврейська громада і американський єврейський комітет «Джойнт».
