У неділю набуває чинності новий всесвітній договір, що має на меті заборонити касетні боєприпаси – авіабомби, боєголовки ракет чи артилерійські снаряди, які містять велику кількість малих вибухових пристроїв.
Конвенція про касетні боєприпаси передбачає для країн, що ратифікували її, заборону на використання, виробництво, розробку, зберігання й передачу таких боєприпасів, а також надання допомоги іншим у таких діях.
Вона набула чинності нині, через 6 місяців по тому, як її ратифікували 30 держав.
Конвенцію, яку понад 100 країн світу узгодили наприкінці 2008 року, натепер підписали 106 держав, серед них близько половини з країн-виробників касетних боєприпасів, а ратифікувала 31 держава.
Водночас деякі найбільші виробники касетних боєприпасів чи країни з їхніми великими запасами відмовилися підписувати Конвенцію – зокрема, США, Росія, Китай, Індія, Пакистан і Бразилія.
Не підписала її й Україна, яка вважає касетні боєприпаси законною зброєю. «Україна вважає, що введення нового глобального режиму заборони цілого класу озброєння має базуватися на засадах його обов’язкового універсального застосування», – заявило після укладення Конвенції в 2008 році Міністерство закордонних справ України.
При цьому МЗС зазначило, що більшість країн-виробників касетних боєприпасів виступила проти запровадження заборони, а Євросоюз не виробив консенсусної позиції з цього питання.
Касетні боєприпаси, спрацьовуючи, розкидають на великій території десятки чи й сотні малих боєзарядів, які через їхню кількість і розмір важко надаються до розмінування і створюють особливу небезпеку для мирного населення протягом багатьох років після закінчення бойових дій.
Конвенція про касетні боєприпаси передбачає для країн, що ратифікували її, заборону на використання, виробництво, розробку, зберігання й передачу таких боєприпасів, а також надання допомоги іншим у таких діях.
Вона набула чинності нині, через 6 місяців по тому, як її ратифікували 30 держав.
Конвенцію, яку понад 100 країн світу узгодили наприкінці 2008 року, натепер підписали 106 держав, серед них близько половини з країн-виробників касетних боєприпасів, а ратифікувала 31 держава.
Водночас деякі найбільші виробники касетних боєприпасів чи країни з їхніми великими запасами відмовилися підписувати Конвенцію – зокрема, США, Росія, Китай, Індія, Пакистан і Бразилія.
Не підписала її й Україна, яка вважає касетні боєприпаси законною зброєю. «Україна вважає, що введення нового глобального режиму заборони цілого класу озброєння має базуватися на засадах його обов’язкового універсального застосування», – заявило після укладення Конвенції в 2008 році Міністерство закордонних справ України.
При цьому МЗС зазначило, що більшість країн-виробників касетних боєприпасів виступила проти запровадження заборони, а Євросоюз не виробив консенсусної позиції з цього питання.
Касетні боєприпаси, спрацьовуючи, розкидають на великій території десятки чи й сотні малих боєзарядів, які через їхню кількість і розмір важко надаються до розмінування і створюють особливу небезпеку для мирного населення протягом багатьох років після закінчення бойових дій.
