За підрахунками, які Кабінет Міністрів зробив станом на березень місяць, державний борг України становив 93,5 відсотків ВВП. Тоді урядовці заявляли, що для перехідної економіки, якою є українська, це критично високий рівень. Між тим, державний борг продовжує зростати і надалі. За повідомленням Міністерства фінансів, упродовж червня він зріс більш ніж на 5 відсотків. У повідомленні наголошується, що це зростання значною мірою відбулося за рахунок залучення кредиту у розмірі 2 мільярдів доларів від російського ВТБ Банку.
Михайло ЧечетовПроте, тепер представники провладної команди переконують, що нічого страшно не відбувається. І, як зазначив Радіо Свобода регіонал Михайло Чечетов, державний борг почне знижуватися уже наступного року.
«Ми сказали, що цей рік буде роком стабілізації. Ми стабілізуємо ситуацію по всіх напрямках. Всі макроекономічні параметри будуть стабілізовані. І це буде стартовим майданчиком для зростання економіки і зменшення державного боргу в наступному році», – сказав Чечетов.
Що для ринкових економік прийнятно, для української – ні?
Опозиція ж заявляє, що нинішні темпи зростання державного боргу для України є критичними. І найнебезпечніше у цій ситуації те, говорить заступник голови парламентського комітету з питань економічної політики, бютівець Ігор
Ігор ЄреськоЄресько, що на відміну від країн Європейського Союзу, розвиток економіки яких дозволяє залучати значні кредити, а потім безболісно їх віддавати, українська економіка не може собі цього дозволити.
«Українська економіка – унікальна. Зараз її не можна назвати ринковою економікою. Це, швидше, адміністративна система, яка стримує розвиток ринкових перетворень в Україні у цілому. Тому, можна сказати, що державний борг наближається до критичного», – зауважує бютівець.
Позичати, щоб віддавати
Із тим, що нинішній державний борг є критичним для України погоджується і економіст Андрій Новак. Проте, наголошує він, цей борг почав зростати два з половиною роки тому. Відтак, зазначає Новак, сьогодні вже можна говорити, що українська економіка живе лише за рахунок накопичення нових боргів, а частина нових запозичень іде на погашення старих.
«Якщо таким шляхом уряд продовжуватиме працювати і надалі, то вже через 2-3 роки більша частина державного бюджету буде йти на покриття попередніх боргів, – констатує експерт. – Вже у цьому році виплати за зовнішніми боргами не дозволяють виконувати навіть соціальні статті бюджету».
Що ж до кредиту stand-by у розмірі 15 мільярдів доларів, який Міжнародний валютний фонд таки погодився виділити Україні, то у даний момент, на думку Андрія Новака, це є рятівним колом для українського уряду для покриття бюджетного дефіциту. Проте, зазначає експерт, цей кредит є не панацеєю, а навпаки – ярмом. І допоки уряд не запровадить комплексної антикризової програми, передовсім, ухвалення майже бездефіцитного бюджету та запровадження стимулюючих програм для реальних секторів економіки, державний борг продовжуватиме зростати.
«Ми сказали, що цей рік буде роком стабілізації. Ми стабілізуємо ситуацію по всіх напрямках. Всі макроекономічні параметри будуть стабілізовані. І це буде стартовим майданчиком для зростання економіки і зменшення державного боргу в наступному році», – сказав Чечетов.
Що для ринкових економік прийнятно, для української – ні?
Опозиція ж заявляє, що нинішні темпи зростання державного боргу для України є критичними. І найнебезпечніше у цій ситуації те, говорить заступник голови парламентського комітету з питань економічної політики, бютівець Ігор
«Українська економіка – унікальна. Зараз її не можна назвати ринковою економікою. Це, швидше, адміністративна система, яка стримує розвиток ринкових перетворень в Україні у цілому. Тому, можна сказати, що державний борг наближається до критичного», – зауважує бютівець.
Позичати, щоб віддавати
Із тим, що нинішній державний борг є критичним для України погоджується і економіст Андрій Новак. Проте, наголошує він, цей борг почав зростати два з половиною роки тому. Відтак, зазначає Новак, сьогодні вже можна говорити, що українська економіка живе лише за рахунок накопичення нових боргів, а частина нових запозичень іде на погашення старих.
«Якщо таким шляхом уряд продовжуватиме працювати і надалі, то вже через 2-3 роки більша частина державного бюджету буде йти на покриття попередніх боргів, – констатує експерт. – Вже у цьому році виплати за зовнішніми боргами не дозволяють виконувати навіть соціальні статті бюджету».
Що ж до кредиту stand-by у розмірі 15 мільярдів доларів, який Міжнародний валютний фонд таки погодився виділити Україні, то у даний момент, на думку Андрія Новака, це є рятівним колом для українського уряду для покриття бюджетного дефіциту. Проте, зазначає експерт, цей кредит є не панацеєю, а навпаки – ярмом. І допоки уряд не запровадить комплексної антикризової програми, передовсім, ухвалення майже бездефіцитного бюджету та запровадження стимулюючих програм для реальних секторів економіки, державний борг продовжуватиме зростати.
