Міжнародне право не містить заборони на проголошення незалежності, оголосив дорадчий висновок цього найвищого судового органу ООН у Гаазі його голова Хісасі Овада.
Так само, вирішив суд, це проголошення не порушило й досі чинної резолюції Ради Безпеки ООН ч. 1244 від 1999 року щодо Косова.
Вона підтверджує «відданість усіх країн-членів (ООН) суверенітетові й територіальній цілісності» тодішньої Союзної Республіки Югославії, правонаступницею якої є нині Республіка Сербія.
Ця ж сама резолюція передала Косово під керівництво тимчасової адміністрації Місії ООН у Косові (UNMIK), і саме ця косовська влада ООН, за резолюцією, мала бути головною в краї, створити тимчасовий орган косовського самоврядування, який урешті й проголосив незалежність.
Відповідно до рішення Міжнародного суду, ця резолюція не порушена, бо вона не забороняла авторам декларації про незалежність Косова від Сербії проголошувати цю декларацію.
Висновок Міжнародного суду є консультативним і не має прямої юридичної дії.
Що буде далі
Проте, як коментували напередодні оглядачі, такий висновок може призвести до зміцнення сепаратистських рухів у багатьох регіонах світу, а також до нової хвилі визнання незалежності Косова.
Наразі 69 зі 192 країн світу – членів ООН уже визнали Косово за незалежну від Сербії державу; серед них США і 22 з 27 держав Євросоюзу.
Більшість країн не визнавала Косово через невизначеність його правового статусу; ще деякі, головно ті, які мають власні проблеми з сепаратистами, дали знати, що й не визнають Косово за державу. Серед найвпливовіших супротивників косовського самопроголошення є, зокрема, Росія, Китай та Іспанія.
Сербія, за Конституцією якої Косово і Метохія далі є автономним краєм у її складі, не визнає одностороннього проголошення державної незалежності Республіки Косово, яке вчинило 17 лютого 2008 року керівництво тимчасового самоврядування косовської албанської більшості.
Питання уряду Сербії, чи відповідає міжнародному праву одностороннє проголошення незалежності тимчасовими органами самоврядування Косова, на прохання Белграда передала до Міжнародного суду в жовтні 2008 року Генеральна Асамблея ООН.
Так само, вирішив суд, це проголошення не порушило й досі чинної резолюції Ради Безпеки ООН ч. 1244 від 1999 року щодо Косова.
Вона підтверджує «відданість усіх країн-членів (ООН) суверенітетові й територіальній цілісності» тодішньої Союзної Республіки Югославії, правонаступницею якої є нині Республіка Сербія.
Ця ж сама резолюція передала Косово під керівництво тимчасової адміністрації Місії ООН у Косові (UNMIK), і саме ця косовська влада ООН, за резолюцією, мала бути головною в краї, створити тимчасовий орган косовського самоврядування, який урешті й проголосив незалежність.
Відповідно до рішення Міжнародного суду, ця резолюція не порушена, бо вона не забороняла авторам декларації про незалежність Косова від Сербії проголошувати цю декларацію.
Висновок Міжнародного суду є консультативним і не має прямої юридичної дії.
Що буде далі
Проте, як коментували напередодні оглядачі, такий висновок може призвести до зміцнення сепаратистських рухів у багатьох регіонах світу, а також до нової хвилі визнання незалежності Косова.
Наразі 69 зі 192 країн світу – членів ООН уже визнали Косово за незалежну від Сербії державу; серед них США і 22 з 27 держав Євросоюзу.
Більшість країн не визнавала Косово через невизначеність його правового статусу; ще деякі, головно ті, які мають власні проблеми з сепаратистами, дали знати, що й не визнають Косово за державу. Серед найвпливовіших супротивників косовського самопроголошення є, зокрема, Росія, Китай та Іспанія.
Сербія, за Конституцією якої Косово і Метохія далі є автономним краєм у її складі, не визнає одностороннього проголошення державної незалежності Республіки Косово, яке вчинило 17 лютого 2008 року керівництво тимчасового самоврядування косовської албанської більшості.
Питання уряду Сербії, чи відповідає міжнародному праву одностороннє проголошення незалежності тимчасовими органами самоврядування Косова, на прохання Белграда передала до Міжнародного суду в жовтні 2008 року Генеральна Асамблея ООН.
