Відомий американський оглядач із українських й російських проблем Джуді Демпсі пише на сторінках «Інтернешнел Гералд Тріб’юн», що червневий випадок із німецьким політологом Ніко Ланґе, коли його, як директора української філії німецького Фонду Конрада Аденауера, не хотіли упродовж 10 годин пускати з Бориспільского летовища в Україну, свідчить, що українська влада, ймовірно, спробувала відчути реакції Заходу на обмеження демократії, зокрема, свободи слова в державі. Демпсі тут же наголошує, що «залякування Ланґе досить очікуване в сьогоднішній Україні, де ейфорія від Помаранчевої революції випарувалася, і це тим більше, на думку аналітиків і дипломатів, є сигналом для ЄС і Німеччини, щоб схвалити більш сильну і узгоджену політику, якщо вони бажають запобігти сповзанню України зі шляху демократії і переміщення її в орбіту Росії». У статті наводяться оцінки відомих західних експертів, котрі вважають «ганьбою, що німецька влада і ЄС фактично не мають чіткої політики щодо України». Експерти, яких цитує Джуді Демпсі, також критикують тут сліпе наслідування в ЄС політики США щодо «перезавантаження стосунків із Росією» і намагання Брюсселя також задобрювати Москву, що «загрожує втратою демократичної і стабільної України». У своїй статті відомий оглядач також констатує посилання наступу української влади на пресу, намагання нового керівництва СБУ маніпулювати ЗМІ в Києві, «спроби самого Президента Януковича відновити «темники» для маніпулювання журналістами». Тут зауважено, що Україна скотилася у 2010 році за Індексом свободи преси у світі зі 115-го на 195-те місце, поряд з Кувейтом і Мексикою. А тим часом, слідом за поліпшенням за Януковича стосунків із Росією, активізацією російських спецслужб в Україні «Москва почала економічну навалу в українську економіку». І тут, як наводить Демпсі думки західних експертів, «найшла коса на камінь», бо «виявилося, що олігархи у Києві, які контролюють більшість секторів економіки, готові кинути виклик цьому російському наступові». Українським власникам у разі захоплення Москвою енергетичних ресурсів держави і української ГТС загрожувало б економічне фіаско, наводить Джуді Демпсі оцінки західних експертів на сторінках «Інтернешнел Гералд Тріб’юн». Тому, як вважає оглядач, пора вже ЄС запропонувати Україні і її олігархам більший доступ до західних ринків і посилити їхню конкурентоздатність. Незважаючи на певні труднощі, опір певних сил в Україні економічним реформам, все ж ЄС і Німеччина, як наголошує Демпсі, мають «нарешті відійти від занадто зашореної зосередженості на Росії та виробити за підтримки Берліна окрему стратегію щодо України, щоб Європа могла реально запобігти відходові Києва від демократії та сповзання в сферу інтересів Кремля».
Швейцарська «Дер Штандард» інформує, що наслідком перебування у ці дні делегації західної правозахисної організації «Репортери без кордонів» в Україні стало оприлюднення своєрідно звіту про ситуацію зі свободою преси в українських ЗМІ. «Репортери без кордонів» звернулися у цьому аналізі безпосередньо до Президента Януковича, з яким цього разу членам делегації в Києві не вдалося зустрітися через відпустку голови держави. Міжнародні правозахисники преси прямо закликали Президента України, щоб він особисто сам захищав свободу ЗМІ, заступався за їхні права, що він обіцяв під час виборів і відразу ж після вступу на посаду. Внаслідок триденного перебування в Україні члени делегації «Репортерів без кордонів» констатують почастішання випадків політичного тиску на журналістів і навіть випадків фізичних розправ, як із тележурналістами з «СТБ» і «Нового каналу». Також ідеться про посилення цензури ЗМІ і все частіші випадки самоцензури. Особливу увагу «Репортери без кордонів» звертають на ускладнення умов роботи ЗМІ в регіонах України. Міжнародні правозахисники вимагають від української влади судового покарання призвідників фізичних розправ над журналістами, сприяння у створенні громадського незалежного мовлення в державі і відкритого судового завершення справи Георгія Гонгадзе. Члени делегації «Репортерів без кордонів» висловили бажання ще раз повернутися до Києва, щоб все ж зустрітися з Президентом Януковичем.
Російська «Нєзавісімая газета» інформує про початок переговорного процесу між Києвом і Москвою щодо підписання у вересні декларації про українсько-російське стратегічне партнерство. Це видання зауважує, що головні труднощі при підписанні цього документа виникають щодо узгодження проектів кооперації стратегічних підприємств двох країн. Особливі труднощі виникли у перебігу переговорів щодо ймовірного злиття «Газпрому» і «Нафтогазу», а також кооперації в суднобудуванні та інших галузях. «Нєзавісімая газета» наголошує, що «в українських бізнес-груп є свої інтереси, і вони не готові просто віддати стратегічні об’єкти Росії, але бажають розвивати співпрацю, яка б спряла розвиткові бізнесу».
Американський аналітик Павел Кордубан інформує на сторінках аналітичного видання «Джеймзтаун Фаундейшен», що МВФ погодив з Києвом основні умови надання Україні нового кредиту у розмірі 19 мільярдів доларів. Йдеться не лише про скорочення Україною бюджетних витрат до рівня 5 відсотків у 2010 році і підвищення внутрішніх цін на газ для населення з 1 серпня на 50 відсотків, а й про реформування «Нафтогазу» і навіть заборону Києву повертати Росії 2 мільярди кредиту так званими євроблігаціями. Аналітик також зауважує, що не все зі змісту нового меморандуму з МВФ, який уряд Азарова затвердив 14 липня, відомо. Там можуть бути й інші непопулярні реформи на кшталт пенсійної, підвищення рівня виходу на пенсію до 60–65 років. Тут також ідеться про те, що після схвалення МВФ, імовірно, 28 липня нового українського кредиту, Київ отримає також до 2 мільярдів кредиту від ЄС на модернізацію української економіки, а також додаткові гроші від Світового банку та «зелене світло» для іноземних інвесторів в Україну, чому сприятиме й новий Податковий кодекс, який також ухвалюють на вимогу МВФ. У аналізі Павла Кордубана наголошено, що влада Януковича погодилася на непопулярні реформи, враховуючи «далеку ще перспективу нових президентських і парламентських виборів та маючи впевненість у перемозі на місцевих виборах восени цього року, які має забезпечити новий виборчий закон, ухвалений 16 липня».
Швейцарська «Дер Штандард» інформує, що наслідком перебування у ці дні делегації західної правозахисної організації «Репортери без кордонів» в Україні стало оприлюднення своєрідно звіту про ситуацію зі свободою преси в українських ЗМІ. «Репортери без кордонів» звернулися у цьому аналізі безпосередньо до Президента Януковича, з яким цього разу членам делегації в Києві не вдалося зустрітися через відпустку голови держави. Міжнародні правозахисники преси прямо закликали Президента України, щоб він особисто сам захищав свободу ЗМІ, заступався за їхні права, що він обіцяв під час виборів і відразу ж після вступу на посаду. Внаслідок триденного перебування в Україні члени делегації «Репортерів без кордонів» констатують почастішання випадків політичного тиску на журналістів і навіть випадків фізичних розправ, як із тележурналістами з «СТБ» і «Нового каналу». Також ідеться про посилення цензури ЗМІ і все частіші випадки самоцензури. Особливу увагу «Репортери без кордонів» звертають на ускладнення умов роботи ЗМІ в регіонах України. Міжнародні правозахисники вимагають від української влади судового покарання призвідників фізичних розправ над журналістами, сприяння у створенні громадського незалежного мовлення в державі і відкритого судового завершення справи Георгія Гонгадзе. Члени делегації «Репортерів без кордонів» висловили бажання ще раз повернутися до Києва, щоб все ж зустрітися з Президентом Януковичем.
Російська «Нєзавісімая газета» інформує про початок переговорного процесу між Києвом і Москвою щодо підписання у вересні декларації про українсько-російське стратегічне партнерство. Це видання зауважує, що головні труднощі при підписанні цього документа виникають щодо узгодження проектів кооперації стратегічних підприємств двох країн. Особливі труднощі виникли у перебігу переговорів щодо ймовірного злиття «Газпрому» і «Нафтогазу», а також кооперації в суднобудуванні та інших галузях. «Нєзавісімая газета» наголошує, що «в українських бізнес-груп є свої інтереси, і вони не готові просто віддати стратегічні об’єкти Росії, але бажають розвивати співпрацю, яка б спряла розвиткові бізнесу».
Американський аналітик Павел Кордубан інформує на сторінках аналітичного видання «Джеймзтаун Фаундейшен», що МВФ погодив з Києвом основні умови надання Україні нового кредиту у розмірі 19 мільярдів доларів. Йдеться не лише про скорочення Україною бюджетних витрат до рівня 5 відсотків у 2010 році і підвищення внутрішніх цін на газ для населення з 1 серпня на 50 відсотків, а й про реформування «Нафтогазу» і навіть заборону Києву повертати Росії 2 мільярди кредиту так званими євроблігаціями. Аналітик також зауважує, що не все зі змісту нового меморандуму з МВФ, який уряд Азарова затвердив 14 липня, відомо. Там можуть бути й інші непопулярні реформи на кшталт пенсійної, підвищення рівня виходу на пенсію до 60–65 років. Тут також ідеться про те, що після схвалення МВФ, імовірно, 28 липня нового українського кредиту, Київ отримає також до 2 мільярдів кредиту від ЄС на модернізацію української економіки, а також додаткові гроші від Світового банку та «зелене світло» для іноземних інвесторів в Україну, чому сприятиме й новий Податковий кодекс, який також ухвалюють на вимогу МВФ. У аналізі Павла Кордубана наголошено, що влада Януковича погодилася на непопулярні реформи, враховуючи «далеку ще перспективу нових президентських і парламентських виборів та маючи впевненість у перемозі на місцевих виборах восени цього року, які має забезпечити новий виборчий закон, ухвалений 16 липня».
