Українське студентство відіграє значну роль «у взаємодії з органами внутрішніх справ щодо забезпечення правопорядку». Так вважає міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов. Як приклад він наводить «Студентський оперативний загін» Херсонського державного університету. Цей загін стежить за порядком на території студентського містечка та на вулицях міста.
За статистикою міліції, протягом перших трьох місяців нинішнього року студентам вдалося притягнути до відповідальності понад 20 порушників.
Повноваження та сфера впливу
Сфера впливу студентських патрулів - територія студмістечок та гуртожитку. У кожного є і пов’язка на руці. Щоправда в радянські часи на ній писали слово «дружинник», а зараз – «охорона порядку».
Повноваження у цих охоронців правопорядку є такими – якщо вони натраплять на хулігана, можуть зробити зауваження. Якщо бешкетник після цього не вгамується, доведеться викликати міліцію.
Загони студентів-дружинників уже доводять свою ефективність, переконує заступник директора Департаменту зв’язків з громадськістю МВС України, полковник міліції Юрій Повх. Він навів Радіо Свобода приклади діяльності таких загонів у різних містах України.
Наприклад, за його даними, у місті Кам’янець-Подільський Хмельницької області працюють відразу два студентські загони: «Сапсан» Національного університету імені Огієнка і «Кобра» Державного аграрного технічного університету.
А у місті Тернопіль діють студентські загони, які, окрім щоденного патрулювання (разом з працівниками міліції) вулиць міста, надають допомогу дільничним щодо профілактичної роботи з громадянами, які перебувають на обліку в міліції.
Засоби захисту та самооборони
Викладачка КПІ Вікторія Стехіна проти того, щоб студенти-дружинники патрулювали міські вулиці. Як можуть протидіяти хуліганам неозброєні юнаки? Міліція має займатися своєю справою, а студенти – своєю, зауважує викладачка. «Я не думаю, що від цього залежатиме правопорядок. Цим мають займатися спеціально підготовлені люди, а не студенти», - сказала вона.
Зі свого боку, заступник директора Департаменту зв’язків з громадськістю МВС України, полковник міліції Юрій Повх запевнив Радіо Свобода, що ніхто не збирається залишати студентів-дружинників сам-на-сам із хуліганами. Студенти не несуть службу з охорони громадського порядку у відриві від нарядів міліції. Вони є помічниками правоохоронців і патрулюють лише спільно.
«Згідно із Законом «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону», ті особи, які беруть участь у цьому русі, безумовно, на час патрулювання отримують спеціальні засоби індивідуального захисту та самооборони, а також, відповідно до українського законодавства, мають право на придбання спеціальних пристроїв для відстрілу гумовими кулями вітчизняного виробництва», - зазначив полковник міліції.
«І буде це справді добровільно чи примусово?»
Існування загонів студентів-дружинників не суперечить законам і це є непоганою практикою. За умови, коли вона добровільна, а не добровільно-примусова, як у радянські часи, наголошує правозахисник Володимир Яворський. Тоді траплялися випадки, коли за незгоду йти у дружинники студенту погрожували виселенням із гуртожитку.
«Якщо в нас міліція часто зловживає своїми правами, то людина, яка не є посадовою особою, так само може ними зловживати. І буде це справді добровільно чи буде це примусово? Адже, коли вищий навчальний заклад захоче таке робити, то в гуртожитках це може в багатьох випадках дійти на добровільно-примусові засади, що є неприйнятним», - пояснив правозахисник.
Тим часом, доки студенти на канікулах, у Міністерстві освіти та вищих навчальних закладах думають, як можна заохотити молодь до охорони громадського порядку. В Херсонському університеті, наприклад, вирішили надавати пільги в оплаті додаткових навчальних послуг, проживання в гуртожитку, а також безкоштовні путівки для літнього відпочинку.
За статистикою міліції, протягом перших трьох місяців нинішнього року студентам вдалося притягнути до відповідальності понад 20 порушників.
Повноваження та сфера впливу
Сфера впливу студентських патрулів - територія студмістечок та гуртожитку. У кожного є і пов’язка на руці. Щоправда в радянські часи на ній писали слово «дружинник», а зараз – «охорона порядку».
Повноваження у цих охоронців правопорядку є такими – якщо вони натраплять на хулігана, можуть зробити зауваження. Якщо бешкетник після цього не вгамується, доведеться викликати міліцію.
Загони студентів-дружинників уже доводять свою ефективність, переконує заступник директора Департаменту зв’язків з громадськістю МВС України, полковник міліції Юрій Повх. Він навів Радіо Свобода приклади діяльності таких загонів у різних містах України.
Наприклад, за його даними, у місті Кам’янець-Подільський Хмельницької області працюють відразу два студентські загони: «Сапсан» Національного університету імені Огієнка і «Кобра» Державного аграрного технічного університету.
А у місті Тернопіль діють студентські загони, які, окрім щоденного патрулювання (разом з працівниками міліції) вулиць міста, надають допомогу дільничним щодо профілактичної роботи з громадянами, які перебувають на обліку в міліції.
Засоби захисту та самооборони
Викладачка КПІ Вікторія Стехіна проти того, щоб студенти-дружинники патрулювали міські вулиці. Як можуть протидіяти хуліганам неозброєні юнаки? Міліція має займатися своєю справою, а студенти – своєю, зауважує викладачка. «Я не думаю, що від цього залежатиме правопорядок. Цим мають займатися спеціально підготовлені люди, а не студенти», - сказала вона.
Зі свого боку, заступник директора Департаменту зв’язків з громадськістю МВС України, полковник міліції Юрій Повх запевнив Радіо Свобода, що ніхто не збирається залишати студентів-дружинників сам-на-сам із хуліганами. Студенти не несуть службу з охорони громадського порядку у відриві від нарядів міліції. Вони є помічниками правоохоронців і патрулюють лише спільно.
«Згідно із Законом «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону», ті особи, які беруть участь у цьому русі, безумовно, на час патрулювання отримують спеціальні засоби індивідуального захисту та самооборони, а також, відповідно до українського законодавства, мають право на придбання спеціальних пристроїв для відстрілу гумовими кулями вітчизняного виробництва», - зазначив полковник міліції.
«І буде це справді добровільно чи примусово?»
Існування загонів студентів-дружинників не суперечить законам і це є непоганою практикою. За умови, коли вона добровільна, а не добровільно-примусова, як у радянські часи, наголошує правозахисник Володимир Яворський. Тоді траплялися випадки, коли за незгоду йти у дружинники студенту погрожували виселенням із гуртожитку.
«Якщо в нас міліція часто зловживає своїми правами, то людина, яка не є посадовою особою, так само може ними зловживати. І буде це справді добровільно чи буде це примусово? Адже, коли вищий навчальний заклад захоче таке робити, то в гуртожитках це може в багатьох випадках дійти на добровільно-примусові засади, що є неприйнятним», - пояснив правозахисник.
Тим часом, доки студенти на канікулах, у Міністерстві освіти та вищих навчальних закладах думають, як можна заохотити молодь до охорони громадського порядку. В Херсонському університеті, наприклад, вирішили надавати пільги в оплаті додаткових навчальних послуг, проживання в гуртожитку, а також безкоштовні путівки для літнього відпочинку.
