Головним засобом пересування на сороковому автобані між Дуйсбургом і Дортмундом минулими вихідними був велосипед. Замість бляшаної лавини на швидкісну трасу завдовжки 60 кілометрів вивалило три мільйони пішоходів і велосипедистів. Людей стільки, що яблуку не було де впасти.
«Кожен прийшов зі своїм уявленням про культуру і представляє її на свій розсуд. Таким чином ця сцена просто неба перетворилася на найкращий вуличний театр у світі», – говорить керівник проекту «Культурна столиця Європи – Рур-2010» Фріц Пляйтґен.
Автобан поділили на дві частини – зону відпочинку й зону мобільності, куди випускали, однак, не на автах, а виключно на велосипедах або роликових ковзанах. Незвична акція стала справжнім магнітом для багатьох. Врешті-решт на автобан виїхало стільки велосипедистів, що рух повністю зупинився.
«Мабуть, це вперше, що стільки людей стоять у пробці, але при цьому вони не мають машин», – весело зауважує одна з велосипедисток. Жінка визнає, що стояння в пробці на автобані їй ще ніколи не приносило стільки насолоди.
Від концертів до «швидкого побачення»
Велосипед можна було залишити на узбіччі й приєднатися до веселої компанії, яка сиділа за 20 тисячами пивних столів, виставлених довжелезним ланцюгом посеред траси. Часом столи слугували як театральні лаштунки, безліч музичних гуртів влаштовували концерти.
Хтось представляв свою країну, пригощаючи перехожих національними стравами, адже в Рурській області живуть представники 170 різних національностей. Хтось святкував день народження. Можна було побачити навіть весільні процесії.
Одинаки мали змогу взяти участь в акції speeddating – швидке побачення: це коли абсолютно незнайомі люди намагаються за якомога коротший проміжок часу познайомитися з якомога більшою кількістю людей. Всі сидять за довжелезним столом одне супроти одного й по команді міняють співрозмовника, пересуваючись на сусіднє місце. Довжелезні столи на сороковому автобані – просто ідеальний інтер’єр для такого заняття.
Свято вдалося. Можна повторити
На трасі влаштовували міні-першості з настільного тенісу, сеанси одночасної гри в шахи і навіть публічні читання книжок. Можна було побачити й таку картину: в тіні звукозахисної стіни двійко розстелило на асфальті ковдру й влаштувало справжній пікнік на узбіччі.
«Ми принесли чудову картоплю, баклажани, напої, які ще такі холодні, що в них досі плаває лід. І тепер насолоджуємося життям», – ділиться своїми враженнями чоловік у солом’яному капелюсі.
У містах, через які проходить сороковий автобан, цього дня вперше можна було побачити людей на багатьох балконах, які виходять на трасу. І ніхто не зачиняв вікна, щоб захистити себе від безперервного шелесту коліс і викидів.
Гуляння на асфальті вдалося. Тепер розмірковують, чи не варто було б повторити таке свято.
«Кожен прийшов зі своїм уявленням про культуру і представляє її на свій розсуд. Таким чином ця сцена просто неба перетворилася на найкращий вуличний театр у світі», – говорить керівник проекту «Культурна столиця Європи – Рур-2010» Фріц Пляйтґен.
Автобан поділили на дві частини – зону відпочинку й зону мобільності, куди випускали, однак, не на автах, а виключно на велосипедах або роликових ковзанах. Незвична акція стала справжнім магнітом для багатьох. Врешті-решт на автобан виїхало стільки велосипедистів, що рух повністю зупинився.
«Мабуть, це вперше, що стільки людей стоять у пробці, але при цьому вони не мають машин», – весело зауважує одна з велосипедисток. Жінка визнає, що стояння в пробці на автобані їй ще ніколи не приносило стільки насолоди.
Від концертів до «швидкого побачення»
Велосипед можна було залишити на узбіччі й приєднатися до веселої компанії, яка сиділа за 20 тисячами пивних столів, виставлених довжелезним ланцюгом посеред траси. Часом столи слугували як театральні лаштунки, безліч музичних гуртів влаштовували концерти.
Хтось представляв свою країну, пригощаючи перехожих національними стравами, адже в Рурській області живуть представники 170 різних національностей. Хтось святкував день народження. Можна було побачити навіть весільні процесії.
Одинаки мали змогу взяти участь в акції speeddating – швидке побачення: це коли абсолютно незнайомі люди намагаються за якомога коротший проміжок часу познайомитися з якомога більшою кількістю людей. Всі сидять за довжелезним столом одне супроти одного й по команді міняють співрозмовника, пересуваючись на сусіднє місце. Довжелезні столи на сороковому автобані – просто ідеальний інтер’єр для такого заняття.
Свято вдалося. Можна повторити
На трасі влаштовували міні-першості з настільного тенісу, сеанси одночасної гри в шахи і навіть публічні читання книжок. Можна було побачити й таку картину: в тіні звукозахисної стіни двійко розстелило на асфальті ковдру й влаштувало справжній пікнік на узбіччі.
«Ми принесли чудову картоплю, баклажани, напої, які ще такі холодні, що в них досі плаває лід. І тепер насолоджуємося життям», – ділиться своїми враженнями чоловік у солом’яному капелюсі.
У містах, через які проходить сороковий автобан, цього дня вперше можна було побачити людей на багатьох балконах, які виходять на трасу. І ніхто не зачиняв вікна, щоб захистити себе від безперервного шелесту коліс і викидів.
Гуляння на асфальті вдалося. Тепер розмірковують, чи не варто було б повторити таке свято.