У фойє театру – справжній квітник, в очах рясніє від яскравих кольорів. Молоді усміхнені мусульманки весело вітаються з подругами, емоційно спілкуються, позують фотографам і відеооператорам. Вони всіляко демонструють: міф про те, що шаріатський одяг (хіджаб) – це доля лише забитих старших жінок, хибний. Нинішня мусульманка не похнюплена бабуся, замотана у все чорне, а молода сучасна жінка, яка має хорошу освіту, володіє комп’ютером, водить автомобіль й одягається хоч і яскраво, але у традиційний мусульманський одяг, головним компонентом є хімар – хустка для голови.
Тема боротьби жінок-мусульманок за право носити шаріатський одяг була центральною на конференції. Філолог турецької мови і літератури Ельвіра Янікова у доповіді переконувала, що носіння хіджабу – «обов’язок жінки перед Всевишнім Аллахом», і традиції цьому не перешкода. Водночас вона спростовувала твердження кримськотатарських істориків та громадських діячів про те, що хіджаб ніколи не був традиційним для кримських татар. Ельвіра Янікова наводила свідчення сучасників, а також їхні малюнки і фотографії, починаючи з 17 і закінчуючи початком 20 століття, що свідчать: кримські мусульманки покривали голову і носили шаріатський одяг.
Учасники конференції також негативно оцінили роль засобів масової інформації у формуванні відразливого образу ісламу та мусульманок. Філолог української мови і літератури Лутфіє Зудієва, яка виступила з доповіддю на цю тему, зазначила, що до процесу цькування мусульман долучилися й українські мас-медіа.
Чи дискримінують мусульманок в Україні?
На думку Мавіле Ібрагімової, Україна також приєдналася до тих країн Європи (Франція, Німеччина, Туреччина та інші), де обмежується право мусульманок на носіння шаріатського одягу. В Україні, зокрема, мусульманки мають проблеми зі влаштуванням на роботу, в тому числі в державних установах.
Ще одне свідчення таких порушень, на думку економіста Еміне Борієвої, – «Справа про хімар (хустку)», яка нещодавно слухалася в Окружному Адміністративному суді Києва. 25-літня жителька Бахчисараю Сусанна Ісмаїлова вимагала визнати затверджений наказом МВС України «Порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України» таким, що суперечить українському законодавству і Конституції, але отримала відмову.
Це, як вважають учасники конференції, свідчить про «системну дискримінацію мусульманок України». Для боротьби з цим необхідне підвищення громадянської активності жінок-мусульманок, створення ними ефективних жіночих громадських організацій. Україна, як держава, що проголосила одним зі своїх принципів невтручання у справи релігії, має випрацювати необхідні механізми взаємодії з мусульманами, щоб не утискувати їхні права і не чинити перешкоди під час здійснення ними релігійних обрядів, мовиться у прес-релізі цієї жіночої релігійної конференції.
Про демократію в релігійних питаннях
Захід організувала автономна мусульманська громада «Давет», яку місцева преса з посиланнями на Комітет у справах релігій Криму пов’язує зі світовим мусульманським рухом «Хізб-ут-Тахрір»(«Партія ісламського визволення»). В Україні ця організація не легалізована, але її прихильники діють майже легально, при цьому намагаючись не порушувати українське законодавство, відкидаючи екстремістські та засуджуючи терористичні методи.
Чоловіки чекають на своїх дружин і мам під стінами театру
На конференції майже не було чоловіків, окрім охорони і технічного персоналу. Родичі учасниць форуму чекали на своїх дружин і мам під стінами театру. До залу могли увійти ще й чоловіки-журналісти, але працювати вони мусили стоячи – місця там були лише для жінок-учасниць. Серед останніх переважали одягнуті в хіджаб, хоча й було чимало учасниць конференції з непокритою головою. Як розповіли організатори заходу, близько чверті з присутніх мусульманок – слов’янки.
У Духовному управлінні мусульман Криму повідомили, що не мають стосунку до організації цієї конференції, а представниці Ліги кримськотатарських жінок заявили, що мусульманки мають право дотримуватися традицій свого народу, а кримські татарки завжди демократично ставилися до носіння чи неносіння хіджабу. Зараз же абсолютна більшість мусульманок Криму одягається переважно по-світськи, а голову прикриває лише для виконання релігійних обрядів, як і більшість кримських християнок.
Тема боротьби жінок-мусульманок за право носити шаріатський одяг була центральною на конференції. Філолог турецької мови і літератури Ельвіра Янікова у доповіді переконувала, що носіння хіджабу – «обов’язок жінки перед Всевишнім Аллахом», і традиції цьому не перешкода. Водночас вона спростовувала твердження кримськотатарських істориків та громадських діячів про те, що хіджаб ніколи не був традиційним для кримських татар. Ельвіра Янікова наводила свідчення сучасників, а також їхні малюнки і фотографії, починаючи з 17 і закінчуючи початком 20 століття, що свідчать: кримські мусульманки покривали голову і носили шаріатський одяг.
Учасники конференції також негативно оцінили роль засобів масової інформації у формуванні відразливого образу ісламу та мусульманок. Філолог української мови і літератури Лутфіє Зудієва, яка виступила з доповіддю на цю тему, зазначила, що до процесу цькування мусульман долучилися й українські мас-медіа.
Чи дискримінують мусульманок в Україні?
На думку Мавіле Ібрагімової, Україна також приєдналася до тих країн Європи (Франція, Німеччина, Туреччина та інші), де обмежується право мусульманок на носіння шаріатського одягу. В Україні, зокрема, мусульманки мають проблеми зі влаштуванням на роботу, в тому числі в державних установах.
Ще одне свідчення таких порушень, на думку економіста Еміне Борієвої, – «Справа про хімар (хустку)», яка нещодавно слухалася в Окружному Адміністративному суді Києва. 25-літня жителька Бахчисараю Сусанна Ісмаїлова вимагала визнати затверджений наказом МВС України «Порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України» таким, що суперечить українському законодавству і Конституції, але отримала відмову.
Це, як вважають учасники конференції, свідчить про «системну дискримінацію мусульманок України». Для боротьби з цим необхідне підвищення громадянської активності жінок-мусульманок, створення ними ефективних жіночих громадських організацій. Україна, як держава, що проголосила одним зі своїх принципів невтручання у справи релігії, має випрацювати необхідні механізми взаємодії з мусульманами, щоб не утискувати їхні права і не чинити перешкоди під час здійснення ними релігійних обрядів, мовиться у прес-релізі цієї жіночої релігійної конференції.
Про демократію в релігійних питаннях
Захід організувала автономна мусульманська громада «Давет», яку місцева преса з посиланнями на Комітет у справах релігій Криму пов’язує зі світовим мусульманським рухом «Хізб-ут-Тахрір»(«Партія ісламського визволення»). В Україні ця організація не легалізована, але її прихильники діють майже легально, при цьому намагаючись не порушувати українське законодавство, відкидаючи екстремістські та засуджуючи терористичні методи.
У Духовному управлінні мусульман Криму повідомили, що не мають стосунку до організації цієї конференції, а представниці Ліги кримськотатарських жінок заявили, що мусульманки мають право дотримуватися традицій свого народу, а кримські татарки завжди демократично ставилися до носіння чи неносіння хіджабу. Зараз же абсолютна більшість мусульманок Криму одягається переважно по-світськи, а голову прикриває лише для виконання релігійних обрядів, як і більшість кримських християнок.
