У фойє театру – справжній квітник, в очах рясніє від яскравих кольорів. Молоді усміхнені мусульманки весело вітаються з подругами, емоційно спілкуються, позують фотографам і відеооператорам. Вони всіляко демонструють: міф про те, що шаріатський одяг (хіджаб) – це доля лише забитих старших жінок, хибний. Нинішня мусульманка не похнюплена бабуся, замотана у все чорне, а молода сучасна жінка, яка має хорошу освіту, володіє комп’ютером, водить автомобіль й одягається хоч і яскраво, але у традиційний мусульманський одяг, головним компонентом є хімар – хустка для голови.
Тема боротьби жінок-мусульманок за право носити шаріатський одяг була центральною на конференції. Філолог турецької мови і літератури Ельвіра Янікова у доповіді переконувала, що носіння хіджабу – «обов’язок жінки перед Всевишнім Аллахом», і традиції цьому не перешкода. Водночас вона спростовувала твердження кримськотатарських істориків та громадських діячів про те, що хіджаб ніколи не був традиційним для кримських татар. Ельвіра Янікова наводила свідчення сучасників, а також їхні малюнки і фотографії, починаючи з 17 і закінчуючи початком 20 століття, що свідчать: кримські мусульманки покривали голову і носили шаріатський одяг.
Учасники конференції також негативно оцінили роль засобів масової інформації у формуванні відразливого образу ісламу та мусульманок. Філолог української мови і літератури Лутфіє Зудієва, яка виступила з доповіддю на цю тему, зазначила, що до процесу цькування мусульман долучилися й українські мас-медіа.
Чи дискримінують мусульманок в Україні?
На думку Мавіле Ібрагімової, Україна також приєдналася до тих країн Європи (Франція, Німеччина, Туреччина та інші), де обмежується право мусульманок на носіння шаріатського одягу. В Україні, зокрема, мусульманки мають проблеми зі влаштуванням на роботу, в тому числі в державних установах.
Ще одне свідчення таких порушень, на думку економіста Еміне Борієвої, – «Справа про хімар (хустку)», яка нещодавно слухалася в Окружному Адміністративному суді Києва. 25-літня жителька Бахчисараю Сусанна Ісмаїлова вимагала визнати затверджений наказом МВС України «Порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України» таким, що суперечить українському законодавству і Конституції, але отримала відмову.
Це, як вважають учасники конференції, свідчить про «системну дискримінацію мусульманок України». Для боротьби з цим необхідне підвищення громадянської активності жінок-мусульманок, створення ними ефективних жіночих громадських організацій. Україна, як держава, що проголосила одним зі своїх принципів невтручання у справи релігії, має випрацювати необхідні механізми взаємодії з мусульманами, щоб не утискувати їхні права і не чинити перешкоди під час здійснення ними релігійних обрядів, мовиться у прес-релізі цієї жіночої релігійної конференції.
Про демократію в релігійних питаннях
Захід організувала автономна мусульманська громада «Давет», яку місцева преса з посиланнями на Комітет у справах релігій Криму пов’язує зі світовим мусульманським рухом «Хізб-ут-Тахрір»(«Партія ісламського визволення»). В Україні ця організація не легалізована, але її прихильники діють майже легально, при цьому намагаючись не порушувати українське законодавство, відкидаючи екстремістські та засуджуючи терористичні методи.
На конференції майже не було чоловіків, окрім охорони і технічного персоналу. Родичі учасниць форуму чекали на своїх дружин і мам під стінами театру. До залу могли увійти ще й чоловіки-журналісти, але працювати вони мусили стоячи – місця там були лише для жінок-учасниць. Серед останніх переважали одягнуті в хіджаб, хоча й було чимало учасниць конференції з непокритою головою. Як розповіли організатори заходу, близько чверті з присутніх мусульманок – слов’янки.
У Духовному управлінні мусульман Криму повідомили, що не мають стосунку до організації цієї конференції, а представниці Ліги кримськотатарських жінок заявили, що мусульманки мають право дотримуватися традицій свого народу, а кримські татарки завжди демократично ставилися до носіння чи неносіння хіджабу. Зараз же абсолютна більшість мусульманок Криму одягається переважно по-світськи, а голову прикриває лише для виконання релігійних обрядів, як і більшість кримських християнок.
Тема боротьби жінок-мусульманок за право носити шаріатський одяг була центральною на конференції. Філолог турецької мови і літератури Ельвіра Янікова у доповіді переконувала, що носіння хіджабу – «обов’язок жінки перед Всевишнім Аллахом», і традиції цьому не перешкода. Водночас вона спростовувала твердження кримськотатарських істориків та громадських діячів про те, що хіджаб ніколи не був традиційним для кримських татар. Ельвіра Янікова наводила свідчення сучасників, а також їхні малюнки і фотографії, починаючи з 17 і закінчуючи початком 20 століття, що свідчать: кримські мусульманки покривали голову і носили шаріатський одяг.
Учасники конференції також негативно оцінили роль засобів масової інформації у формуванні відразливого образу ісламу та мусульманок. Філолог української мови і літератури Лутфіє Зудієва, яка виступила з доповіддю на цю тему, зазначила, що до процесу цькування мусульман долучилися й українські мас-медіа.
Чи дискримінують мусульманок в Україні?
На думку Мавіле Ібрагімової, Україна також приєдналася до тих країн Європи (Франція, Німеччина, Туреччина та інші), де обмежується право мусульманок на носіння шаріатського одягу. В Україні, зокрема, мусульманки мають проблеми зі влаштуванням на роботу, в тому числі в державних установах.
Ще одне свідчення таких порушень, на думку економіста Еміне Борієвої, – «Справа про хімар (хустку)», яка нещодавно слухалася в Окружному Адміністративному суді Києва. 25-літня жителька Бахчисараю Сусанна Ісмаїлова вимагала визнати затверджений наказом МВС України «Порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України» таким, що суперечить українському законодавству і Конституції, але отримала відмову.
Це, як вважають учасники конференції, свідчить про «системну дискримінацію мусульманок України». Для боротьби з цим необхідне підвищення громадянської активності жінок-мусульманок, створення ними ефективних жіночих громадських організацій. Україна, як держава, що проголосила одним зі своїх принципів невтручання у справи релігії, має випрацювати необхідні механізми взаємодії з мусульманами, щоб не утискувати їхні права і не чинити перешкоди під час здійснення ними релігійних обрядів, мовиться у прес-релізі цієї жіночої релігійної конференції.
Про демократію в релігійних питаннях
Захід організувала автономна мусульманська громада «Давет», яку місцева преса з посиланнями на Комітет у справах релігій Криму пов’язує зі світовим мусульманським рухом «Хізб-ут-Тахрір»(«Партія ісламського визволення»). В Україні ця організація не легалізована, але її прихильники діють майже легально, при цьому намагаючись не порушувати українське законодавство, відкидаючи екстремістські та засуджуючи терористичні методи.
На конференції майже не було чоловіків, окрім охорони і технічного персоналу. Родичі учасниць форуму чекали на своїх дружин і мам під стінами театру. До залу могли увійти ще й чоловіки-журналісти, але працювати вони мусили стоячи – місця там були лише для жінок-учасниць. Серед останніх переважали одягнуті в хіджаб, хоча й було чимало учасниць конференції з непокритою головою. Як розповіли організатори заходу, близько чверті з присутніх мусульманок – слов’янки.
У Духовному управлінні мусульман Криму повідомили, що не мають стосунку до організації цієї конференції, а представниці Ліги кримськотатарських жінок заявили, що мусульманки мають право дотримуватися традицій свого народу, а кримські татарки завжди демократично ставилися до носіння чи неносіння хіджабу. Зараз же абсолютна більшість мусульманок Криму одягається переважно по-світськи, а голову прикриває лише для виконання релігійних обрядів, як і більшість кримських християнок.