Ранок у єврейської дитини розпочинається не так, як у маленького українця: після пробудження – одразу молитва і омивання рук. Увесь розклад дня і тижня підкорений іудейській традиції. Новоспечені вчительки з педагогічного коледжу «Бет-Хана» кажуть: вивчили іудейську традицію ґрунтовно.
Криворожанка Вероніка Белецька, цьогорічна випускниця, вступила до «Бет-Хани», аби удосконалити свій іврит, пізнати традиції і вірування предків. А втім, дівчина не приховує і прагматичного розрахунку: з її фахом без роботи не залишишся.
«Завдяки «Бет-Хані» я отримала диплом, який підтверджується в Ізраїлі. Планую поїхати на постійне місце проживання до Ізраїлю і працювати в єврейському дитсадку. Також мене запрошують у рідному Кривому Розі працювати у єврейському дитсадку», – ділиться планами випускниця.
Єврейські дівчата знають українську культуру
Разом із Веронікою цього року єврейський коледж закінчило ще два десятка дівчаток з різних міст України і навіть з Казахстану. Сюди приїздять єврейські дівчата з різних країн світу. Усе забезпечення – гуртожиток, харчування – коштом єврейської громади та доброчинних фондів. Дипломи випускниць – державного зразку. Отож молоді вчительки можуть працювати як в єврейських школах і дитсадках, так і в українських. Українську мову, культуру, основні християнські традиції випускниці знають добре, зазначає директорка коледжу Тамара Ольшаницька.
«Викладання ведеться українською мовою, захист дипломних робіт – українською, державні іспити – українською. Крім кількох предметів етнокультурного компоненту, всі інші предмети в коледжі викладають винятково українською. Якщо дівчина захоче піти з системи єврейської освіти, будь ласка, вона не прив’язана», – розповіла директор педагогічного коледжу.
Національним громадам – національні школи
Єврейська освіта в Україні тільки починає відроджуватись. Зараз в державі є 37 єврейських шкіл. Десятки єврейських навчальних закладів, знищених у минулому столітті, так і не відновили, зауважує ректор Кримського гуманітарного університету, доктор педагогічних наук Олександр Глузман. Та й ті єврейські школи, які вдалось відкрити коштом громад, зазначає він, часто мають лише початкові класи і розташовані далеко від духовних осередків – синагог. Вчителів же івриту в Україні не готує жоден заклад, наголошує Олександр Глузман.
«Має бути державне фінансування, адже школи фінансуються з доброчинних фондів або ж батьками. Вважаю, що як розвиваються українські школи, так мають розвиватись на державній основі і єврейські. Не тільки єврейські, а й грецькі, болгарські, польські. Там, де є громада, де є необхідна кількість дітей, має бути і національна школа. Це конституційне право», – вважає ректор Кримського гуманітарного університету.
Поки ж єврейський жіночий коледж у Дніпропетровську діє коштом спонсорів. У закладу – амбітні плани: стати педакадемією. Найближчим часом тут планують організувати навчальну групу з англо- та івритомовних дівчат із Америки та Європи, а ще –запровадити підготовку вчителів-чоловіків.
Криворожанка Вероніка Белецька, цьогорічна випускниця, вступила до «Бет-Хани», аби удосконалити свій іврит, пізнати традиції і вірування предків. А втім, дівчина не приховує і прагматичного розрахунку: з її фахом без роботи не залишишся.
«Завдяки «Бет-Хані» я отримала диплом, який підтверджується в Ізраїлі. Планую поїхати на постійне місце проживання до Ізраїлю і працювати в єврейському дитсадку. Також мене запрошують у рідному Кривому Розі працювати у єврейському дитсадку», – ділиться планами випускниця.
Єврейські дівчата знають українську культуру
Разом із Веронікою цього року єврейський коледж закінчило ще два десятка дівчаток з різних міст України і навіть з Казахстану. Сюди приїздять єврейські дівчата з різних країн світу. Усе забезпечення – гуртожиток, харчування – коштом єврейської громади та доброчинних фондів. Дипломи випускниць – державного зразку. Отож молоді вчительки можуть працювати як в єврейських школах і дитсадках, так і в українських. Українську мову, культуру, основні християнські традиції випускниці знають добре, зазначає директорка коледжу Тамара Ольшаницька.
«Викладання ведеться українською мовою, захист дипломних робіт – українською, державні іспити – українською. Крім кількох предметів етнокультурного компоненту, всі інші предмети в коледжі викладають винятково українською. Якщо дівчина захоче піти з системи єврейської освіти, будь ласка, вона не прив’язана», – розповіла директор педагогічного коледжу.
Національним громадам – національні школи
Єврейська освіта в Україні тільки починає відроджуватись. Зараз в державі є 37 єврейських шкіл. Десятки єврейських навчальних закладів, знищених у минулому столітті, так і не відновили, зауважує ректор Кримського гуманітарного університету, доктор педагогічних наук Олександр Глузман. Та й ті єврейські школи, які вдалось відкрити коштом громад, зазначає він, часто мають лише початкові класи і розташовані далеко від духовних осередків – синагог. Вчителів же івриту в Україні не готує жоден заклад, наголошує Олександр Глузман.
«Має бути державне фінансування, адже школи фінансуються з доброчинних фондів або ж батьками. Вважаю, що як розвиваються українські школи, так мають розвиватись на державній основі і єврейські. Не тільки єврейські, а й грецькі, болгарські, польські. Там, де є громада, де є необхідна кількість дітей, має бути і національна школа. Це конституційне право», – вважає ректор Кримського гуманітарного університету.
Поки ж єврейський жіночий коледж у Дніпропетровську діє коштом спонсорів. У закладу – амбітні плани: стати педакадемією. Найближчим часом тут планують організувати навчальну групу з англо- та івритомовних дівчат із Америки та Європи, а ще –запровадити підготовку вчителів-чоловіків.