По один бік – молодики у куфайках, шапках-вушанках та з пляшками горілки в кишенях, по другий – юнаки у костюмах із книжками в руках. Такою в уяві організаторів постають Україна радянська та Україна європейська.
Куди рухатись – до Європи чи у «совок» – організатори пропонують вирішити перехожим. Потрібно лише кинути монети на одну з шальок терезів. Щоб краще уявити, що відбувається по обидва боки, варто звернути увагу на представників сторін: одні – у перервах між вживанням алкоголю читають праці Сталіна, інші – нову українську літературу.
Дехто не проти повернутися в СРСР
За словами одного з організаторів, координатора студентського страйкому зі Львова Володимира Крижанівського, мета акції – показати українцям два можливі шляхи розвитку країни. «Перший шлях – це повернення у «совок», до радянських цінностей, другий передбачає прогресивний поступ у Європу», – зазначає він.
Пенсіонерка Людмила Василівна обирає Радянський Союз. Запевняє, що тоді їй жилося значно краще. А нині не приховує сліз: мовляв, ніде шукати допомоги. «От які тоді були депутати, а які зараз!.. Жилося інакше, – каже вона. – Може, я й невірно вибрала: я розумію, люди в Європі краще живуть – нещодавно племінниця приїхала звідти, розказувала».
Європа переважила
Акція «Вперед, у Європу! Прощай, «совок»!» – лише частина громадянської кампанії «Вперед!». Учасники, молодь з різних регіонів України, збираються заохочувати до Європи не лише театралізованими дійствами. У планах – проведення інформаційно-просвітницької кампанії разом із деякими українськими письменниками, упродовж якої українцям розповідатимуть про демократію, а також про загрози національним інтересам та безпеці.
Письменник Сергій Пантюк долучився до акції, бо розуміє, що така ініціатива потребує підтримки. «Впевнений, переважать здоровий глузд. Ідея розвитку, а не занепаду, а «совок» – це занепад. Понад 60 відсотків населення України вже проти того, щоб повертатися назад. Можливо, хтось із них орієнтується більше на Європу, хтось має націоналістичні погляди: мовляв, наша країна повинна йти окремим шляхом. Але не хоче назад», – додає він.
Зрештою, прогнози письменника здійснилися: вже за деякий час терези переважили на користь європейського вибору.
Незабаром організатори планують провести таке ж театралізоване дійство у різних регіонах України.
Куди рухатись – до Європи чи у «совок» – організатори пропонують вирішити перехожим. Потрібно лише кинути монети на одну з шальок терезів. Щоб краще уявити, що відбувається по обидва боки, варто звернути увагу на представників сторін: одні – у перервах між вживанням алкоголю читають праці Сталіна, інші – нову українську літературу.
Дехто не проти повернутися в СРСР
За словами одного з організаторів, координатора студентського страйкому зі Львова Володимира Крижанівського, мета акції – показати українцям два можливі шляхи розвитку країни. «Перший шлях – це повернення у «совок», до радянських цінностей, другий передбачає прогресивний поступ у Європу», – зазначає він.
Пенсіонерка Людмила Василівна обирає Радянський Союз. Запевняє, що тоді їй жилося значно краще. А нині не приховує сліз: мовляв, ніде шукати допомоги. «От які тоді були депутати, а які зараз!.. Жилося інакше, – каже вона. – Може, я й невірно вибрала: я розумію, люди в Європі краще живуть – нещодавно племінниця приїхала звідти, розказувала».
Європа переважила
Акція «Вперед, у Європу! Прощай, «совок»!» – лише частина громадянської кампанії «Вперед!». Учасники, молодь з різних регіонів України, збираються заохочувати до Європи не лише театралізованими дійствами. У планах – проведення інформаційно-просвітницької кампанії разом із деякими українськими письменниками, упродовж якої українцям розповідатимуть про демократію, а також про загрози національним інтересам та безпеці.
Письменник Сергій Пантюк долучився до акції, бо розуміє, що така ініціатива потребує підтримки. «Впевнений, переважать здоровий глузд. Ідея розвитку, а не занепаду, а «совок» – це занепад. Понад 60 відсотків населення України вже проти того, щоб повертатися назад. Можливо, хтось із них орієнтується більше на Європу, хтось має націоналістичні погляди: мовляв, наша країна повинна йти окремим шляхом. Але не хоче назад», – додає він.
Зрештою, прогнози письменника здійснилися: вже за деякий час терези переважили на користь європейського вибору.
Незабаром організатори планують провести таке ж театралізоване дійство у різних регіонах України.