Як розповів перекладач Острозької Біблії сучасною українською мовою, завідувач кафедри богослов’я Національного університету Острозька академія, доктор теології Рафаїл Торконяк, в Острозької Біблії є два дні народження – фактично два видання Острозької Біблії. Перша дата – то було на Петра і Павла 1580-го, а друга – на Спаса 1981 року. 
Повернення Острозької Біблії у стіни Острозької академії
Офіційна дата, зазначена в заголовному листі Острозької Біблії (1581 рік) – то час, коли вона розпочала подорож по світу, котра триває дотепер. Як розповідає перекладач, середньовічні острозькі вчені підготували високоякісний повний переклад Святого письма, послуговуючись першоджерелами.
Лише через десятиліття подібний переклад (Сиксто-Клементинське видання) зробила Римо-католицька церква. Тож видання Острозької Біблії було цивілізаційним проривом, переконаний Рафаїл Торконяк: «Це був період Памви Беринди, Захарії Копистенського... Ми маємо масу різних творів, які пізніше росіяни присвоїли й прийняли за своє. І не тільки це. Вони їх всіх зросійщили, а ми навіть не хочемо признати, що ми такий скарб дали світові. Я б хотів, щоб ми нарешті зрозуміли, що це є наше, і щоб ми наше обстоювали».
Повернення на Батьківщину
Музей Книги і Книгодрукування розташований в Острозькій Круглій вежіЗ півтори тисячі примірників Першокниги, видрукуваних в Острозькій друкарні, лише один ніколи не виїжджав з Острога – той, що нині зберігається в Острозькому Музеї книги і книгодрукування. Нині у світі Острозьких Біблій близько трьохсот. Але півроку тому безцінний подарунок – оригінал Острозької Біблії – з рук керівника «Індустріального Донбасу» Віталія Гайдука отримала Острозька академія, у стінах якої, власне, й народився старослов’янський переклад Книги Книг. Ця Біблія була придбана в одній із закордонних приватних колекцій.
У Національному університеті «Острозька академія» не лише шанують свій скарб, а й проводять системну науково-дослідницьку роботу, щоб з’ясувати усі обставини та коло причетних до появи Острозької Біблії. Лише за останній рік тут відбулися науково-практичні конференції, присвячені друкареві Івану Федорову, ініціатору і меценатові проекту – князю Василю Костянтинові Острозькому, автору передмови і тогочасному ректорові академії Герасиму Смотрицькому тощо. І, власне, самій Біблії, котра ставала героїнею не лише досліджень, а й художніх книг.
Але найбільш вагомим доробком у дослідженні реліквії залишається переклад Острозької Біблії українською мовою, який виконав Рафаїл Торконяк. Перекладач розпочав цю роботу на прохання Патріарха Греко-католицької церкви Йосипа Сліпого і працював над ним тридцять(!) років, адже доводилося звіряти старослов’янські тексти із Септуаґінтою (грецький переклад Старого Заповіту, що виник у ІІІ-ІІ століттях до нашої ери) та давньоєврейськими текстами. Допомогло знання сімнадцяти мов, особливо давньогрецької. Якби не з’явилися комп’ютери, для завершення праці не вистачило б життя, розповідає отець Рафаїл.
Рафаїл Торконяк наблизив Острозьку Біблію до сучасних українців
«Спочатку я взявся за два Євангелія, а пізніше подумав: чому я маю робити це з російського, Катеринівського тексту, коли ми маємо Острозьку Біблію? – Я заїхав до Оксфорду і придбав там на плівці Острозьку Біблію. А коли почав порівнювати її з існуючими текстами, то взявся за голову, а пізніше почав порівнювати синодальні тексти – ще більше взявся за голову. Бо нічого не сходилося. І я почав шукати, звідки вони все це взяли?».
У процесі багаторічної роботи Рафаїл Торконяк дійшов переконання, що саме Острозька Біблія є найбільш точним перекладом оригінальних біблійних текстів і стала основою для пізніших Єлизаветинського і Почаївського видань.
Як повідомив телефоном отець Рафаїл, 430-а річниця виходу в світ Острозької Біблії буде відзначена виданням Острозької Біблії виключно українською мовою.
«Люди приходять і запитують, а перше видання вже фактично вичерпане. Ми виправили певні огріхи при друкові. Заголовні букви ми поміняли – зі звичайних українських я виробив старослов’янським шрифтом українську форму – так, щоб заголовні букви виглядали схожими на букви Острозької Біблії».
Це полегшить ознайомлення ширшого загалу дослідників і віруючих зі змістом волинського скарбу. Адже повне критичне видання Острозької Біблії з українським перекладом складає майже 2000 сторінок.
Офіційна дата, зазначена в заголовному листі Острозької Біблії (1581 рік) – то час, коли вона розпочала подорож по світу, котра триває дотепер. Як розповідає перекладач, середньовічні острозькі вчені підготували високоякісний повний переклад Святого письма, послуговуючись першоджерелами.
Лише через десятиліття подібний переклад (Сиксто-Клементинське видання) зробила Римо-католицька церква. Тож видання Острозької Біблії було цивілізаційним проривом, переконаний Рафаїл Торконяк: «Це був період Памви Беринди, Захарії Копистенського... Ми маємо масу різних творів, які пізніше росіяни присвоїли й прийняли за своє. І не тільки це. Вони їх всіх зросійщили, а ми навіть не хочемо признати, що ми такий скарб дали світові. Я б хотів, щоб ми нарешті зрозуміли, що це є наше, і щоб ми наше обстоювали».
Повернення на Батьківщину
У Національному університеті «Острозька академія» не лише шанують свій скарб, а й проводять системну науково-дослідницьку роботу, щоб з’ясувати усі обставини та коло причетних до появи Острозької Біблії. Лише за останній рік тут відбулися науково-практичні конференції, присвячені друкареві Івану Федорову, ініціатору і меценатові проекту – князю Василю Костянтинові Острозькому, автору передмови і тогочасному ректорові академії Герасиму Смотрицькому тощо. І, власне, самій Біблії, котра ставала героїнею не лише досліджень, а й художніх книг.
Але найбільш вагомим доробком у дослідженні реліквії залишається переклад Острозької Біблії українською мовою, який виконав Рафаїл Торконяк. Перекладач розпочав цю роботу на прохання Патріарха Греко-католицької церкви Йосипа Сліпого і працював над ним тридцять(!) років, адже доводилося звіряти старослов’янські тексти із Септуаґінтою (грецький переклад Старого Заповіту, що виник у ІІІ-ІІ століттях до нашої ери) та давньоєврейськими текстами. Допомогло знання сімнадцяти мов, особливо давньогрецької. Якби не з’явилися комп’ютери, для завершення праці не вистачило б життя, розповідає отець Рафаїл.
Рафаїл Торконяк наблизив Острозьку Біблію до сучасних українців
«Спочатку я взявся за два Євангелія, а пізніше подумав: чому я маю робити це з російського, Катеринівського тексту, коли ми маємо Острозьку Біблію? – Я заїхав до Оксфорду і придбав там на плівці Острозьку Біблію. А коли почав порівнювати її з існуючими текстами, то взявся за голову, а пізніше почав порівнювати синодальні тексти – ще більше взявся за голову. Бо нічого не сходилося. І я почав шукати, звідки вони все це взяли?».
У процесі багаторічної роботи Рафаїл Торконяк дійшов переконання, що саме Острозька Біблія є найбільш точним перекладом оригінальних біблійних текстів і стала основою для пізніших Єлизаветинського і Почаївського видань.
Як повідомив телефоном отець Рафаїл, 430-а річниця виходу в світ Острозької Біблії буде відзначена виданням Острозької Біблії виключно українською мовою.
«Люди приходять і запитують, а перше видання вже фактично вичерпане. Ми виправили певні огріхи при друкові. Заголовні букви ми поміняли – зі звичайних українських я виробив старослов’янським шрифтом українську форму – так, щоб заголовні букви виглядали схожими на букви Острозької Біблії».
Це полегшить ознайомлення ширшого загалу дослідників і віруючих зі змістом волинського скарбу. Адже повне критичне видання Острозької Біблії з українським перекладом складає майже 2000 сторінок.
