Не раз доводилося бувати у мандрах біля руїн античних міст. Та залишки древніх споруд в Аґрідженто на півдні острова справляють дивовижне враження. Вони надзвичайно монументальні, величні і деякі майже повністю збереглися від IV-V століть до н.е. Символ міста – Долина храмів, котра занесена до спадщини ЮНЕСКО як зразок давньогрецької культури Сицилії та всього світу.
На під’їзді до Аґрідженто їх видно здалеку на пожовтілих пагорбах, обпечених гарячим сонцем. Це античні храми, які носять імена грецьких богів: Юпітера, Зевса, Вулкана, Юнони Лацинії... Древні греки почали господарювати в цих краях у VI столітті до н.е. Заснувавши поселення, вони назвали його Акрагасом.
Батьківщина Піранделло
Краєвид СициліїСучасне Аґрідженто – місто невелике, приблизно 60 тисяч жителів. Як усім сицилійцям, їм притаманний розважливий, непоспішний спосіб життя. Тут із пієтетом згадують свого великого земляка письменника Луїджі Піранделло, нобелівського лауреата з літератури 1934 року.
На площі Піранделло розташований театр імені Луїджі Піранделло. Мандрівник-книголюб неодмінно завітає до будинку-музею видатного драматурга.
Абатство Святого Духа
Один із найкрасивіших середньовічних пам’ятників Аґрідженто – Старе абатство Святого Духа. До цього архітектурного комплексу входять церква і прилеглий монастир. Ззовні горішній фасад храму прикрашає величезне різьблене вікно, яке формою нагадує квітку троянду. Монастир цікавий затишним внутрішнім двориком прямокутної форми.
Сестра Марія Тереза, розповідаючи про історію релігійного закладу, зауважила: «Наш монастир – єдиний свого роду у провінції Аґрідженто. Його історія дуже давня, бо заснований приблизно у 1290 році. Спочатку це був приватний будинок місцевої шляхетної пані. Потім свій палац вона перетворила у монастир».
Нині тут живуть десять монахинь. Вони кажуть, що за молитвами і роботою їм не доводиться сумувати. «Дзвони дзвонять вдосвіта о 4:30 ранку, – продовжує монахиня Марія Тереза. – Для нас не обтяжливо починати день так рано. Навпаки маємо приємне відчуття. Лишень подумати: поки інші люди сплять, монахині прокидаються, щоб молитися за всіх, щоб засвідчити любов до цього світу з першими променями сонця».
Монахині-кондитери
Солодкі кекси і фрукти «марторана»Сестри монастиря Святого Духа славляться на всю околицю кулінарним талантом. Вони єдині у місцевості готують кускус за давнім рецептом і технологією, як це робили домогосподарки сім віків тому. Та більше часу монахині присвячують виготовленню традиційних солодощів.
Після недільної служби у церкві прихожани можуть скуштувати тістечка з мигдалевого борошна, які називаються фрукти «марторана», бо мають форму і колір різних фруктових плодів. Серед туристів ці ласощі дуже популярні: фрукти «марторана» оздоблені настільки красиво, що кожний прагне придбати їх радше на сувенір, ніж на десерт.
В Аґрідженто плекають також традиційні сицилійські ремесла і народну творчість. Під час святкових гулянь самодіяльні колективи у національних строях демонструють гостям міста мелодії і танці рідного краю. А починає і завершує концерти бадьорий танок сицилійська тарантелла.
На під’їзді до Аґрідженто їх видно здалеку на пожовтілих пагорбах, обпечених гарячим сонцем. Це античні храми, які носять імена грецьких богів: Юпітера, Зевса, Вулкана, Юнони Лацинії... Древні греки почали господарювати в цих краях у VI столітті до н.е. Заснувавши поселення, вони назвали його Акрагасом.
Батьківщина Піранделло
На площі Піранделло розташований театр імені Луїджі Піранделло. Мандрівник-книголюб неодмінно завітає до будинку-музею видатного драматурга.
Абатство Святого Духа
Один із найкрасивіших середньовічних пам’ятників Аґрідженто – Старе абатство Святого Духа. До цього архітектурного комплексу входять церква і прилеглий монастир. Ззовні горішній фасад храму прикрашає величезне різьблене вікно, яке формою нагадує квітку троянду. Монастир цікавий затишним внутрішнім двориком прямокутної форми.
Сестра Марія Тереза, розповідаючи про історію релігійного закладу, зауважила: «Наш монастир – єдиний свого роду у провінції Аґрідженто. Його історія дуже давня, бо заснований приблизно у 1290 році. Спочатку це був приватний будинок місцевої шляхетної пані. Потім свій палац вона перетворила у монастир».
Нині тут живуть десять монахинь. Вони кажуть, що за молитвами і роботою їм не доводиться сумувати. «Дзвони дзвонять вдосвіта о 4:30 ранку, – продовжує монахиня Марія Тереза. – Для нас не обтяжливо починати день так рано. Навпаки маємо приємне відчуття. Лишень подумати: поки інші люди сплять, монахині прокидаються, щоб молитися за всіх, щоб засвідчити любов до цього світу з першими променями сонця».
Монахині-кондитери
Після недільної служби у церкві прихожани можуть скуштувати тістечка з мигдалевого борошна, які називаються фрукти «марторана», бо мають форму і колір різних фруктових плодів. Серед туристів ці ласощі дуже популярні: фрукти «марторана» оздоблені настільки красиво, що кожний прагне придбати їх радше на сувенір, ніж на десерт.
В Аґрідженто плекають також традиційні сицилійські ремесла і народну творчість. Під час святкових гулянь самодіяльні колективи у національних строях демонструють гостям міста мелодії і танці рідного краю. А починає і завершує концерти бадьорий танок сицилійська тарантелла.
