Світовий банк надає Україні кредити для наведення ладу в земельній галузі, починаючи з 2003 року. Вони мали піти на створення електронної системи обліку землі та на видачу актів на землю в сільській місцевості. Проте до 2009 року проект було тимчасово зупинено через неврегульованість українського законодавства. Але й після поновлення проекту українська сторона реалізує його з великими затримками, повідомив в інтерв’ю Радіо Свобода директор Світового банку в Україні, Білорусі та Молдові Мартін Райзер.
Директор Світового банку в Україні, Білорусі та Молдові Мартін Райзер«Цей проект дійсно дуже складний, але ми погодили конкретний план заходів, який реально виконати до 2012 року. Цього року вибірка коштів була на рівні 9 %. До кінця проекту два з половиною роки, виконати його буде складно, але можливо, якщо буде серйозний моніторинг проекту з обох боків. Про цей моніторинг ми вже домовилися з Держкомземом, повідомив очільник банку в Україні.
Затримки у проекті в нинішніх умовах є закономірними, зауважує експерт з аграрних та земельних питань центру Разумкова Володимир Жмуцький.
«Україна хотіла відразу перевести інформацію в електронний вигляд. Це сучасно, але уявіть, яка копітка це робота. Для прикладу, у Канаді цей процес триває досі. До того ж, як Україна може вільно витрачати ці кошти, якщо Держкомзем лихоманить, його керівники змінюються щорічно? Вони останнім часом не є фахівцями, але від них залежить реалізація проекту!», – каже Жмуцький.
«Гроші витрачали бездарно й неефективно»
У самому ж Держкомземі ці та інші проблеми зі впорядкуванням української землі пов’язують із корупційними схемами, які донедавна діяли у цій сфері.
«За 10-15 років бездарно, неефективно витрачалися бюджетні кошти. Аналіз свідчить, що багатомільйонні вкладення не приносили користі, а розпорошувалися. Величезні вкладення, в тому числі бюджетні, через державні підприємства отримували фірми-субпідрядники, наближені до колишніх чиновників Держкомзему», – розповів Сергій Бєльчик, заступник голови Держкомзему.
Тим часом у групі зі впровадження проекту при Держкомземі заявляють, що основні труднощі вже подолані. На цьому, зокрема, наголосив в інтерв’ю Радіо Свобода керівник проекту Сергій Кубах.
«Проект призупиняли, бо урядові постанови тоді ще не визначили повноважень щодо реєстрації прав на землю. Звідси й затримка з використанням кредиту. Сьогодні ж вибірка коштів сягнула 30 %, і ми в заплановані терміни плануємо розбудувати реєстраційну та кадастрову систему», – каже Кубах.
На її створення Світовий банк був готовий до 2012 року виділити загалом близько 190 мільйонів доларів. Рік тому експерт Світового банку Гевін Адлінгтон відзначав, що для завершення кадастру Україні потрібно близько трьох років, але тільки за умови координованої роботи всіх земельних установ.
Затримки у проекті в нинішніх умовах є закономірними, зауважує експерт з аграрних та земельних питань центру Разумкова Володимир Жмуцький.
«Україна хотіла відразу перевести інформацію в електронний вигляд. Це сучасно, але уявіть, яка копітка це робота. Для прикладу, у Канаді цей процес триває досі. До того ж, як Україна може вільно витрачати ці кошти, якщо Держкомзем лихоманить, його керівники змінюються щорічно? Вони останнім часом не є фахівцями, але від них залежить реалізація проекту!», – каже Жмуцький.
«Гроші витрачали бездарно й неефективно»
У самому ж Держкомземі ці та інші проблеми зі впорядкуванням української землі пов’язують із корупційними схемами, які донедавна діяли у цій сфері.
«За 10-15 років бездарно, неефективно витрачалися бюджетні кошти. Аналіз свідчить, що багатомільйонні вкладення не приносили користі, а розпорошувалися. Величезні вкладення, в тому числі бюджетні, через державні підприємства отримували фірми-субпідрядники, наближені до колишніх чиновників Держкомзему», – розповів Сергій Бєльчик, заступник голови Держкомзему.
Тим часом у групі зі впровадження проекту при Держкомземі заявляють, що основні труднощі вже подолані. На цьому, зокрема, наголосив в інтерв’ю Радіо Свобода керівник проекту Сергій Кубах.
«Проект призупиняли, бо урядові постанови тоді ще не визначили повноважень щодо реєстрації прав на землю. Звідси й затримка з використанням кредиту. Сьогодні ж вибірка коштів сягнула 30 %, і ми в заплановані терміни плануємо розбудувати реєстраційну та кадастрову систему», – каже Кубах.
На її створення Світовий банк був готовий до 2012 року виділити загалом близько 190 мільйонів доларів. Рік тому експерт Світового банку Гевін Адлінгтон відзначав, що для завершення кадастру Україні потрібно близько трьох років, але тільки за умови координованої роботи всіх земельних установ.
