– Українські парламентарі звернулися до голів держав, керівників урядів країн-членів Європейського Союзу, керівників європейських інституцій стосовно поновлення великомасштабної корупції в енергетичній сфері України. У зверненні йдеться про безумовний зв’язок між «РосУкрЕнерго» та нинішніми керівниками уряду і держави.
Сама історія створення цієї компанії, її входження в енергетичний ринок України, її функції вказують на непрозорий характер її діяльності. Автори звернення, зокрема, наголошують, що таку оцінку «РосУкрЕнерго» дали багато авторитетних незалежних міжнародних експертів.
Рекомендації позбутися «РосУкрЕнерго» надав партнерський комітет США-Європейський Союз, який працював під керівництвом колишнього міністра оборони Німеччини Фолькера Рюе і колишнього радника з питань національної безпеки президента США Збігнєва Бжезинського. Завдяки зусиллям уряду на чолі з Юлією Тимошенко цю компанію було викинуто з України, і отже, було завдано нищівного удару по енергетичній корупції, яка в більшості випадків пов’язана із політичною корупцією.
– Що відбувається зараз?
– Ми вважаємо, що українська влада у Стокгольмі не зробила серйозних кроків для захисту національних інтересів України. Рішення Стокгольмського арбітражу задовольнило позов «РосУкрЕнерго» до української державної компанії як відповідача.
Одразу після цього рішення заарештували колишнього керівника Державної митної служби Анатолія Макаренка і відкрили кримінальні справи проти колишніх керівників «Нафтогазу».
Ми бачимо у цьому безпосередній зв’язок. Великомасштабна корупція в енергетиці створює загрозу великої політичної корупції. Тому що, коли маленька компанія, статутний капітал якої, за відомостями міжнародних експертів, на момент заснування складав менше ніж 30 тисяч швейцарських франків, отримує доступ до торгівлі газом обсягами мільярди доларів, це створює небезпеку впливу на політику і політиків.
Не випадково уряди центральноєвропейських країн, зокрема, Польщі та Угорщини, докладають усіх зусиль, щоб усунути «РосУкрЕнерго». Зокрема, по це повідомив у Нюрнберзі на безпековій конференції представник угорського уряду. Він сказав, що новий угорський уряд зараз робить усе можливе для того, щоб позбутися від «РосУкрЕнерго» як непрозорого посередника торгівлі газом, зокрема, і в Угорщині.
– Як до цієї заяви українських парламентарів поставилися посли, представники дипломатичних місій держав, акредитованих в Україні?
– Це була розмова без преси. І в даному випадку я не маю права коментувати те, на що не було надано безпосереднього дозволу. Тому тільки скажу, що посли мають позицію, яка відображає позиції урядів країн, які вони представляють.
Основні елементи цієї позиції я вже назвав: енергетична безпека є неподільною; присутність непрозорих посередників є загрозою для енергетичної безпеки; велика корупція у сфері енергетики, безумовно, має негативний вплив і автоматично стимулює й живить політичну корупцію.
На цій зустрічі були присутні посли країн-членів ЄС, також посли Канади та Японії, представники представництва Європейського Союзу в Україні.
Дипломати вислухали виступи керівників комітетів у закордонних справах, справах європейської інтеграції, правової політики і правоохоронних органів, які проаналізували процес повернення мегакорупції в енергетичну сферу в Україні, а потім відбулася детальна дискусія у стилі «запитання-відповідь» щодо самої історії «РосУкрЕнерго» та її зв’язків у найвищих ешелонах політичної влади. Послів найбільше турбували негативні наслідки для енергетичної безпеки Європейського Союзу, оскільки через територію України проходять 80 відсотків обсягів російського газу, який постачається до країн Європейського Союзу.
Ці питання взаємопов’язані, зараз розробляється нова енергетична стратегія Європейського Союзу на період 2011-2020 років, і, безумовно, європейських дипломатів і представників міжнародних організацій турбувало і турбує, чи буде Україна надійним партнером. Адже, якщо «РосУкрЕнерго» і ті, хто підтримують її політично, організаційно й фінансово, отримають доступ до процесу прийняття політичних рішень, то тоді Україна перетвориться з фактору стабільності на фактор загрози для європейської енергетичної безпеки.
– Чи обговорювалося ситуація із затриманням голови представництва німецького Фонду Конрада Аденауера Ніко Ланґе?
– Подібна ситуація, один в один, була у 2004 році у Білорусі із затриманням керівника Фонду Еберта. Тоді Фонд фінансував проведення міжнародної конференції з питань розвитку демократії у Мінську, але керівника представництва не випустили з аеропорту. Він провів ніч у кімнаті для нелегальних мігрантів під наглядом білоруських прикордонників.
Але це була ситуація листопада 2004 року, і це була Білорусь. Зараз у нас червень 2010 року і ми чуємо заяви про рух до Європи, а реальні справи свідчать про протилежне. Адже недопускання на територію України керівника авторитетного німецького фонду, фонду, до складу ради директорів якого входить канцлер Німеччини Анґела Меркель, не залишиться без уваги європейської спільноти. Так само, як і зволікання із офіційними поясненнями інциденту.
Також стало відомо про намагання Міністерства закордонних справ України провести «виховну», по-іншому я не можу назвати, роз’яснювальну роботу з представниками міжнародних фондів Великої Британії, США, Німеччини, фонду «Відродження». Складається таке враження, що МЗС виконує чиєсь доручення. Все це ускладнить роботу дипломатів.
Сама історія створення цієї компанії, її входження в енергетичний ринок України, її функції вказують на непрозорий характер її діяльності. Автори звернення, зокрема, наголошують, що таку оцінку «РосУкрЕнерго» дали багато авторитетних незалежних міжнародних експертів.
Рекомендації позбутися «РосУкрЕнерго» надав партнерський комітет США-Європейський Союз, який працював під керівництвом колишнього міністра оборони Німеччини Фолькера Рюе і колишнього радника з питань національної безпеки президента США Збігнєва Бжезинського. Завдяки зусиллям уряду на чолі з Юлією Тимошенко цю компанію було викинуто з України, і отже, було завдано нищівного удару по енергетичній корупції, яка в більшості випадків пов’язана із політичною корупцією.
– Що відбувається зараз?
– Ми вважаємо, що українська влада у Стокгольмі не зробила серйозних кроків для захисту національних інтересів України. Рішення Стокгольмського арбітражу задовольнило позов «РосУкрЕнерго» до української державної компанії як відповідача.
Одразу після цього рішення заарештували колишнього керівника Державної митної служби Анатолія Макаренка і відкрили кримінальні справи проти колишніх керівників «Нафтогазу».
Ми бачимо у цьому безпосередній зв’язок. Великомасштабна корупція в енергетиці створює загрозу великої політичної корупції. Тому що, коли маленька компанія, статутний капітал якої, за відомостями міжнародних експертів, на момент заснування складав менше ніж 30 тисяч швейцарських франків, отримує доступ до торгівлі газом обсягами мільярди доларів, це створює небезпеку впливу на політику і політиків.
Не випадково уряди центральноєвропейських країн, зокрема, Польщі та Угорщини, докладають усіх зусиль, щоб усунути «РосУкрЕнерго». Зокрема, по це повідомив у Нюрнберзі на безпековій конференції представник угорського уряду. Він сказав, що новий угорський уряд зараз робить усе можливе для того, щоб позбутися від «РосУкрЕнерго» як непрозорого посередника торгівлі газом, зокрема, і в Угорщині.
– Як до цієї заяви українських парламентарів поставилися посли, представники дипломатичних місій держав, акредитованих в Україні?
– Це була розмова без преси. І в даному випадку я не маю права коментувати те, на що не було надано безпосереднього дозволу. Тому тільки скажу, що посли мають позицію, яка відображає позиції урядів країн, які вони представляють.
Основні елементи цієї позиції я вже назвав: енергетична безпека є неподільною; присутність непрозорих посередників є загрозою для енергетичної безпеки; велика корупція у сфері енергетики, безумовно, має негативний вплив і автоматично стимулює й живить політичну корупцію.
На цій зустрічі були присутні посли країн-членів ЄС, також посли Канади та Японії, представники представництва Європейського Союзу в Україні.
Дипломати вислухали виступи керівників комітетів у закордонних справах, справах європейської інтеграції, правової політики і правоохоронних органів, які проаналізували процес повернення мегакорупції в енергетичну сферу в Україні, а потім відбулася детальна дискусія у стилі «запитання-відповідь» щодо самої історії «РосУкрЕнерго» та її зв’язків у найвищих ешелонах політичної влади. Послів найбільше турбували негативні наслідки для енергетичної безпеки Європейського Союзу, оскільки через територію України проходять 80 відсотків обсягів російського газу, який постачається до країн Європейського Союзу.
Ці питання взаємопов’язані, зараз розробляється нова енергетична стратегія Європейського Союзу на період 2011-2020 років, і, безумовно, європейських дипломатів і представників міжнародних організацій турбувало і турбує, чи буде Україна надійним партнером. Адже, якщо «РосУкрЕнерго» і ті, хто підтримують її політично, організаційно й фінансово, отримають доступ до процесу прийняття політичних рішень, то тоді Україна перетвориться з фактору стабільності на фактор загрози для європейської енергетичної безпеки.
– Чи обговорювалося ситуація із затриманням голови представництва німецького Фонду Конрада Аденауера Ніко Ланґе?
– Подібна ситуація, один в один, була у 2004 році у Білорусі із затриманням керівника Фонду Еберта. Тоді Фонд фінансував проведення міжнародної конференції з питань розвитку демократії у Мінську, але керівника представництва не випустили з аеропорту. Він провів ніч у кімнаті для нелегальних мігрантів під наглядом білоруських прикордонників.
Але це була ситуація листопада 2004 року, і це була Білорусь. Зараз у нас червень 2010 року і ми чуємо заяви про рух до Європи, а реальні справи свідчать про протилежне. Адже недопускання на територію України керівника авторитетного німецького фонду, фонду, до складу ради директорів якого входить канцлер Німеччини Анґела Меркель, не залишиться без уваги європейської спільноти. Так само, як і зволікання із офіційними поясненнями інциденту.
Також стало відомо про намагання Міністерства закордонних справ України провести «виховну», по-іншому я не можу назвати, роз’яснювальну роботу з представниками міжнародних фондів Великої Британії, США, Німеччини, фонду «Відродження». Складається таке враження, що МЗС виконує чиєсь доручення. Все це ускладнить роботу дипломатів.
