У Британії недавно завершилася урядова програма, що її метою було змусити британців утилізувати старі автівки, а замість них придбати нові, більш екологічно чисті моделі. Програма надала їм фінансову підтримку, а водночас допомогла пожвавити автомобільну промисловість, яку вразила глобальна економічна криза.
Попередній британський уряд заклав програму заохочення утилізації старих автомобілів до бюджету на минулий рік. Передача до утилізації старого авта (мінімум 10-річного використання) давала користувачеві матеріальне заохочення на суму 2 тисячі фунтів стерлінгів (близько 3 тисяч американських доларів). Половину цієї суми фінансував уряд, а другу половину – сама автопромисловість. Програму було обмежено загальною сумою у 300 мільйонів фунтів, і нею протягом року скористалося понад 390 тисяч британців. Багато ділерів, котрі брали участь у програмі, пропонували клієнтам навіть більше, ніж рекомендовані 1000 фунтів. У підсумку за один рік у Британії на 26 відсотків зросли обсяги реалізації нових легковиків.
Марчин Пілінські – інженер на автозаводі в Сандерленді, що на півночі Англії, вважає, що урядова схема спрацювала. «Програма утилізації мала величезний успіх. Адже вона дозволила зберегти тисячі робочих місць в автомобільній промисловості Великої Британії, – каже він. – Але багато хто побоюється, що з її завершенням реалізація автомобілів піде на спад. Буде непросто підтримувати такі ж низькі ціни, бо податок на додану вартість зріс, а падіння курсу фунта призвело до подорожчання імпортних машин. Крім того, багато з тих, кому були потрібні нові авта, придбали їх раніше, ніж планували, завдяки програмі. Тож може статися, як в англійській приказці: чим вище піднімаєшся, тим болючіше падаєш».
Для здійснення схеми було задіяно дві інтернет-системи, через які реєструвалися автомобілі, що брали в ній участь. За їхньою допомогою у власника забирали стару машину й забезпечували йому новою.
Неочікувані позитиви програми утилізації
У британській автопромисловості працює 180 тисяч осіб на понад трьох тисячах підприємств. Хоча, розробляючи цю програму, уряд не мав конкретних планів щодо зниження викидів шкідливого двоокису вуглецю в атмосферу, однак на практиці воно сталося. За даними фахівців, куплені нові авта пересічно викидають 133 грами двоокису вуглецю на кілометр, що на 27 відсотків менше, ніж авта, здані в утилізацію.
Також програма допомогла автопрому одержати нових клієнтів. Як з’ясувалося, понад половина всіх користувачів програми ніколи раніше не купували нових авт, задовольняючись секонд-гендом.
Хоча урядову схему від самого початку було заявлено як тимчасову, її завершення не означає кінця ініціативи із заохоченням утилізації. Деякі виробники заявили, що почнуть власні програми заміни авт на тих самих засадах, тобто за здачу старої машини пропонуватиметься велика знижка під час купівлі нової.
Попередній британський уряд заклав програму заохочення утилізації старих автомобілів до бюджету на минулий рік. Передача до утилізації старого авта (мінімум 10-річного використання) давала користувачеві матеріальне заохочення на суму 2 тисячі фунтів стерлінгів (близько 3 тисяч американських доларів). Половину цієї суми фінансував уряд, а другу половину – сама автопромисловість. Програму було обмежено загальною сумою у 300 мільйонів фунтів, і нею протягом року скористалося понад 390 тисяч британців. Багато ділерів, котрі брали участь у програмі, пропонували клієнтам навіть більше, ніж рекомендовані 1000 фунтів. У підсумку за один рік у Британії на 26 відсотків зросли обсяги реалізації нових легковиків.
Марчин Пілінські – інженер на автозаводі в Сандерленді, що на півночі Англії, вважає, що урядова схема спрацювала. «Програма утилізації мала величезний успіх. Адже вона дозволила зберегти тисячі робочих місць в автомобільній промисловості Великої Британії, – каже він. – Але багато хто побоюється, що з її завершенням реалізація автомобілів піде на спад. Буде непросто підтримувати такі ж низькі ціни, бо податок на додану вартість зріс, а падіння курсу фунта призвело до подорожчання імпортних машин. Крім того, багато з тих, кому були потрібні нові авта, придбали їх раніше, ніж планували, завдяки програмі. Тож може статися, як в англійській приказці: чим вище піднімаєшся, тим болючіше падаєш».
Для здійснення схеми було задіяно дві інтернет-системи, через які реєструвалися автомобілі, що брали в ній участь. За їхньою допомогою у власника забирали стару машину й забезпечували йому новою.
Неочікувані позитиви програми утилізації
У британській автопромисловості працює 180 тисяч осіб на понад трьох тисячах підприємств. Хоча, розробляючи цю програму, уряд не мав конкретних планів щодо зниження викидів шкідливого двоокису вуглецю в атмосферу, однак на практиці воно сталося. За даними фахівців, куплені нові авта пересічно викидають 133 грами двоокису вуглецю на кілометр, що на 27 відсотків менше, ніж авта, здані в утилізацію.
Також програма допомогла автопрому одержати нових клієнтів. Як з’ясувалося, понад половина всіх користувачів програми ніколи раніше не купували нових авт, задовольняючись секонд-гендом.
Хоча урядову схему від самого початку було заявлено як тимчасову, її завершення не означає кінця ініціативи із заохоченням утилізації. Деякі виробники заявили, що почнуть власні програми заміни авт на тих самих засадах, тобто за здачу старої машини пропонуватиметься велика знижка під час купівлі нової.
