Тож зараз в Україні - півтора відсотка безробітних від кількості усіх працездатних. В інших державах Європи таких людей більше (в Італії, наприклад, 8 з половиною процентів від усього працездатного населення).
Однак, треба мати на увазі, що у ці півтора відсотки входять лише зареєстровані безробітні. Кількість тих, хто втратив роботу та не фіксує цей статус, за оцінками експертів, у кілька разів більший.
Рекорди безробіття по-закарпатськи: 200 осіб на 1 вакантне місце
Півтора роки тому в Україні було 900 тисяч зареєстрованих безробітних. Тепер їхня кількість скоротилася більш, ніж удвічі, інформує Державний комітет статистики. Тим часом на Закарпатті на такі заяви реагують зі скепсисом, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода в Ужгороді. Закарпатці кажуть: може, в столиці робота і є, а ось на периферії з нею сутужно. Адже у високогірних районах Закарпатської області знайти роботу практично нереально. Школа, садочок та сільрада – це ті заклади, які забезпечують роботою лише кілька десятків жителів.
У низинних районах регіону можна обробляти землю та продавати вирощене. Проте в горах, а це майже половина області, родючої землі майже немає. Як виживають в таких умовах, розповідає жителька села Щербовець, що у Воловецькому районі Закарпаття, Марія Гнатків. «В горах можна жити нормально лише влітку. Ягоди й гриби – ось за рахунок цього й виживаємо», - говорить вона.
У сільській місцевості Закарпаття — ні заводів, ні фабрик, ні будь-яких виробництв. Роботодавці пропонують таку кількість вакансій, яка не забезпечує й третини потреби. Тож практично єдина можливість вижити – виїхати комусь із родини за кордон на заробітки. А ситуація в економічно депресивних районах і взагалі катастрофічна: станом на 1 червня у гірському Воловецькому районі на одне місце претендували 203 особи з числа безробітних. Складно знайти роботу і жителям сусіднього Рахівського району – 67 осіб на одну вакансію.
Порівняно ліпша ситуація хіба що в містах – тут 11 претендентів на 1 вільне робоче місце. Але навіть наявність вищої освіти не є передумовою, яка б дозволила легко працевлаштуватися, зауважує жителька Ужгорода Світлана. «Я вже рік як стою в центрі зайнятості, у мене дві вищі освіти – юридична та лінгвістична. Мені пропонують роботу, але вона не відповідає моєму фаховому рівню. Це, наприклад, озеленення або швейна фабрика», - розповідає жінка.
У центрах зайнятості констатують: спеціалістів із вищою освітою Закарпаття практично не потребує, для них є всього 6 відсотків вакансій. Решта місць – для швачок, кухарів, офіціантів чи водіїв. Проте чиновники бачать і позитиви: кажуть, лише цьогоріч у Закарпатті створено більше 8 тисяч нових робочих місць, що на 5% більше від минулорічних показників. А за останні півроку підприємства звільнили всього 25 % від запланованої кількості осіб.
748 тисяч нових робочих місць торік
25-річна киянка Ольга шукає роботу вже 3 місяці. Вона кілька років працювала в одній із київських інформаційних агенцій, була журналістом, редактором. Але потім в агенції оголосили скорочення і дівчина відчула на собі - що таке бути безробітною.
На облік до центру зайнятості поки не стає – сподівається обійтися своїми силами. Пропозиції роботи за спеціальністю є, але пропоновані зарплати замалі, говорить дівчина. «Я вирішила піти на трохи іншу роботу – працювати копірайтером. І виявилося, що знайти роботу досить важко. По-перше, вакансій не так багато, а по-друге, в мене немає досвіду праці на цій посаді. Я не реєструвалася у Центрі зайнятості, бо не хотілося займатися документами, але якщо ще місяць не матиму роботи, то мабуть зареєструюся», - говорить дівчина.
Не зважаючи на кризу, торік в Україні вдалося створити 748 тисяч нових робочих місць, повідомив начальник управління політики зайнятості та трудової міграції Мінпраці України Володимир Єрасов. В новому ж бюджеті передбачено дотації роботодавцям за надання молоді першого робочого місця, зазначив він. «У цьому році було виділено кошти на дотації для підприємств, що беруть на роботу молодь. 2500 – 3000 молодих випускників, якщо вони звернуться до служби зайнятості, зможуть отримати гарантовано перше робоче місце». Крім того, минулого року був прийнятий законопроект щодо надання допомоги тим підприємствам, на яких скоротилося виробництва, і які не могли утримувати своїх працівників. А державну допомогу отримують зараз 308 тисяч українських безробітних. Середній розмір такої допомоги на одну людину становить 664 гривні на місяць.
Справжнє число всіх безробітних невідоме
Різні експерти називають різні цифри справжнього числа безробітних в Україні. Заступник начальника статистично-аналітичного управління Державного центру зайнятості В’ячеслав Батюк зазначив у коментарі Радіо Свобода, що загалом в Україні не мають роботи майже два мільйони осіб. Це – середні дані за минулий рік. І він впевнений що цього року цифра буде зменшуватися. «Є офіційні дані державного комітету статистики щодо чисельності безробітних в Україні. Це абсолютно офіційні цифри, які стосуються всіх людей (тих, які зареєстровані в центрах зайнятості і тих, які не зареєстровані). Ця цифра виводиться на підставі вибіркових опитувань населення», - говорить Батюк. Є особи безробітні взагалі, є особи без роботи, які зареєстровані в службі зайнятості, а є люди, які знаходяться в адміністративних відпустках або працюють неповний робочий день. І їх усіх можна вважати непрацевлаштованими, - пояснює представник Державного центру зайнятості.
За офіційними даними, безробіття в Україні тримається на низькому рівні, проте реальна цифра незайнятих громадян у 4-5 разів більша, вважає колишній міністр економіки Сергій Терьохін. Він пропонує свій рецепт зменшення рівня безробіття. «У фіскальній сфері - це зменшення податків на робочу силу, зміна підходів до трудового законодавства… Існують спеціальні програми, які ведуть до зміни кількості самозайнятого населення», - говорить він.
За словами фахівця, зараз українській економіці необхідно орієнтуватися на зменшення кількості найманих працівників. Бо дуже важливим є підвищення рівня самозайнятого населення, яке є базою для створення середнього класу, тобто людей, які самі себе забезпечують роботою.
Однак, треба мати на увазі, що у ці півтора відсотки входять лише зареєстровані безробітні. Кількість тих, хто втратив роботу та не фіксує цей статус, за оцінками експертів, у кілька разів більший.
Рекорди безробіття по-закарпатськи: 200 осіб на 1 вакантне місце
Півтора роки тому в Україні було 900 тисяч зареєстрованих безробітних. Тепер їхня кількість скоротилася більш, ніж удвічі, інформує Державний комітет статистики. Тим часом на Закарпатті на такі заяви реагують зі скепсисом, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода в Ужгороді. Закарпатці кажуть: може, в столиці робота і є, а ось на периферії з нею сутужно. Адже у високогірних районах Закарпатської області знайти роботу практично нереально. Школа, садочок та сільрада – це ті заклади, які забезпечують роботою лише кілька десятків жителів.
У низинних районах регіону можна обробляти землю та продавати вирощене. Проте в горах, а це майже половина області, родючої землі майже немає. Як виживають в таких умовах, розповідає жителька села Щербовець, що у Воловецькому районі Закарпаття, Марія Гнатків. «В горах можна жити нормально лише влітку. Ягоди й гриби – ось за рахунок цього й виживаємо», - говорить вона.
У сільській місцевості Закарпаття — ні заводів, ні фабрик, ні будь-яких виробництв. Роботодавці пропонують таку кількість вакансій, яка не забезпечує й третини потреби. Тож практично єдина можливість вижити – виїхати комусь із родини за кордон на заробітки. А ситуація в економічно депресивних районах і взагалі катастрофічна: станом на 1 червня у гірському Воловецькому районі на одне місце претендували 203 особи з числа безробітних. Складно знайти роботу і жителям сусіднього Рахівського району – 67 осіб на одну вакансію.
Порівняно ліпша ситуація хіба що в містах – тут 11 претендентів на 1 вільне робоче місце. Але навіть наявність вищої освіти не є передумовою, яка б дозволила легко працевлаштуватися, зауважує жителька Ужгорода Світлана. «Я вже рік як стою в центрі зайнятості, у мене дві вищі освіти – юридична та лінгвістична. Мені пропонують роботу, але вона не відповідає моєму фаховому рівню. Це, наприклад, озеленення або швейна фабрика», - розповідає жінка.
У центрах зайнятості констатують: спеціалістів із вищою освітою Закарпаття практично не потребує, для них є всього 6 відсотків вакансій. Решта місць – для швачок, кухарів, офіціантів чи водіїв. Проте чиновники бачать і позитиви: кажуть, лише цьогоріч у Закарпатті створено більше 8 тисяч нових робочих місць, що на 5% більше від минулорічних показників. А за останні півроку підприємства звільнили всього 25 % від запланованої кількості осіб.
748 тисяч нових робочих місць торік
25-річна киянка Ольга шукає роботу вже 3 місяці. Вона кілька років працювала в одній із київських інформаційних агенцій, була журналістом, редактором. Але потім в агенції оголосили скорочення і дівчина відчула на собі - що таке бути безробітною.
На облік до центру зайнятості поки не стає – сподівається обійтися своїми силами. Пропозиції роботи за спеціальністю є, але пропоновані зарплати замалі, говорить дівчина. «Я вирішила піти на трохи іншу роботу – працювати копірайтером. І виявилося, що знайти роботу досить важко. По-перше, вакансій не так багато, а по-друге, в мене немає досвіду праці на цій посаді. Я не реєструвалася у Центрі зайнятості, бо не хотілося займатися документами, але якщо ще місяць не матиму роботи, то мабуть зареєструюся», - говорить дівчина.
Не зважаючи на кризу, торік в Україні вдалося створити 748 тисяч нових робочих місць, повідомив начальник управління політики зайнятості та трудової міграції Мінпраці України Володимир Єрасов. В новому ж бюджеті передбачено дотації роботодавцям за надання молоді першого робочого місця, зазначив він. «У цьому році було виділено кошти на дотації для підприємств, що беруть на роботу молодь. 2500 – 3000 молодих випускників, якщо вони звернуться до служби зайнятості, зможуть отримати гарантовано перше робоче місце». Крім того, минулого року був прийнятий законопроект щодо надання допомоги тим підприємствам, на яких скоротилося виробництва, і які не могли утримувати своїх працівників. А державну допомогу отримують зараз 308 тисяч українських безробітних. Середній розмір такої допомоги на одну людину становить 664 гривні на місяць.
Справжнє число всіх безробітних невідоме
Різні експерти називають різні цифри справжнього числа безробітних в Україні. Заступник начальника статистично-аналітичного управління Державного центру зайнятості В’ячеслав Батюк зазначив у коментарі Радіо Свобода, що загалом в Україні не мають роботи майже два мільйони осіб. Це – середні дані за минулий рік. І він впевнений що цього року цифра буде зменшуватися. «Є офіційні дані державного комітету статистики щодо чисельності безробітних в Україні. Це абсолютно офіційні цифри, які стосуються всіх людей (тих, які зареєстровані в центрах зайнятості і тих, які не зареєстровані). Ця цифра виводиться на підставі вибіркових опитувань населення», - говорить Батюк. Є особи безробітні взагалі, є особи без роботи, які зареєстровані в службі зайнятості, а є люди, які знаходяться в адміністративних відпустках або працюють неповний робочий день. І їх усіх можна вважати непрацевлаштованими, - пояснює представник Державного центру зайнятості.
За офіційними даними, безробіття в Україні тримається на низькому рівні, проте реальна цифра незайнятих громадян у 4-5 разів більша, вважає колишній міністр економіки Сергій Терьохін. Він пропонує свій рецепт зменшення рівня безробіття. «У фіскальній сфері - це зменшення податків на робочу силу, зміна підходів до трудового законодавства… Існують спеціальні програми, які ведуть до зміни кількості самозайнятого населення», - говорить він.
За словами фахівця, зараз українській економіці необхідно орієнтуватися на зменшення кількості найманих працівників. Бо дуже важливим є підвищення рівня самозайнятого населення, яке є базою для створення середнього класу, тобто людей, які самі себе забезпечують роботою.
