В Україні щороку виходить лише кілька тисяч нових видань, проте центральні бібліотеки в регіонах не можуть охопити і цей «мінімум». Головна бібліотека Донеччини не може дозволити собі й половини новинок щорічно, розповіла Радіо Свобода Людмила Новакова, директор Донецької обласної універсальної наукової бібліотеки, яка досі має ім’я Надії Крупської.
Бібліотекарі скаржаться: книжки дорожчають, а фінансування залишається на рівні 2006 року.
Сьогодні навіть найкращі бібліотеки України значно відстають від міжнародних вимог – на тисячу жителів тут припадає втричі менше видань, ніж у розвинених країнах світу.
Критична ситуація з доступом до безкоштовної книги склалась на селі. Через застарілість фондів місцева влада списує книжки.
На Донеччині через нестачу фінансування закрили 9 бібліотек. Центральна бібліотека нарахувала ще 20 шахтарських книгарень, що перебувають на межі зникнення.
Заробляєш сам – урізають фінансування
Бібліотеки активно шукають вихід із цієї ситуації, вчаться заробляти самостійно: більшість бібліотек надають додаткові платні послуги, а також беруть участь у грантових проектах. Центральна бібліотека Донеччини за останні чотири роки таким чином заробила 3 мільйони гривень.
Але Людмила Новакова скаржиться на постійне урізання бюджету для бібліотек.
За її словами, відділи культури чи районні адміністрації забирають у бібліотек кошти, що їх ті заробили додатковими платними послугами. Ці органи, каже директор бібліотеки, мають «установку» – скорочувати бюджетне фінансування бібліотек на суми, які ті заробили за попередній рік – мовляв, «вони собі ще зароблять». «Тому на господарчі потреби гроші ідуть, а на поповнення фондів нічого не залишається», – каже вона.
Чверть століття до повної комп’ютеризації
Міжнародні проекти на підтримку бібліотек допомогли комп’ютеризувати десяту частину книгарень Донеччини. Колись за аналогічну справу бралась влада, каже голова управління з питань культури Донецької облдержадміністрації Микола Пташка.
При цьому, каже він, навіть коли кошти на підключення до інтернету районних бібліотек уже надані, то з’ясовується, що в деяких селах технічно неможливо під’єднати бібліотеки до мережі.
Із такими темпами повна інформатизація бібліотек на селі як забезпечення одного з конституційних прав можлива лише через 20–25 років, наголошує урядовець у галузі культури.
Бібліотекарі скаржаться: книжки дорожчають, а фінансування залишається на рівні 2006 року.
Сьогодні навіть найкращі бібліотеки України значно відстають від міжнародних вимог – на тисячу жителів тут припадає втричі менше видань, ніж у розвинених країнах світу.
Критична ситуація з доступом до безкоштовної книги склалась на селі. Через застарілість фондів місцева влада списує книжки.
На Донеччині через нестачу фінансування закрили 9 бібліотек. Центральна бібліотека нарахувала ще 20 шахтарських книгарень, що перебувають на межі зникнення.
Заробляєш сам – урізають фінансування
Бібліотеки активно шукають вихід із цієї ситуації, вчаться заробляти самостійно: більшість бібліотек надають додаткові платні послуги, а також беруть участь у грантових проектах. Центральна бібліотека Донеччини за останні чотири роки таким чином заробила 3 мільйони гривень.
Але Людмила Новакова скаржиться на постійне урізання бюджету для бібліотек.
За її словами, відділи культури чи районні адміністрації забирають у бібліотек кошти, що їх ті заробили додатковими платними послугами. Ці органи, каже директор бібліотеки, мають «установку» – скорочувати бюджетне фінансування бібліотек на суми, які ті заробили за попередній рік – мовляв, «вони собі ще зароблять». «Тому на господарчі потреби гроші ідуть, а на поповнення фондів нічого не залишається», – каже вона.
Чверть століття до повної комп’ютеризації
Міжнародні проекти на підтримку бібліотек допомогли комп’ютеризувати десяту частину книгарень Донеччини. Колись за аналогічну справу бралась влада, каже голова управління з питань культури Донецької облдержадміністрації Микола Пташка.
При цьому, каже він, навіть коли кошти на підключення до інтернету районних бібліотек уже надані, то з’ясовується, що в деяких селах технічно неможливо під’єднати бібліотеки до мережі.
Із такими темпами повна інформатизація бібліотек на селі як забезпечення одного з конституційних прав можлива лише через 20–25 років, наголошує урядовець у галузі культури.
