Тільки-но у Польщі довідалися про обмежене постачання російського газу територією Білорусі, як влада почала заспокоювати співгромадян. Поляки добре пам’ятають наслідки російсько-українського газового конфлікту, що, зокрема, позначився тоді й на Польщі.
У складній ситуації опинився виконувач обов’язків президента, а водночас кандидат на пост голови держави Броніслав Коморовський. Газові проблеми не сприяють успішній президентській кампанії, тож Коморовський наголошує, що ці питання належать до компетенції уряду. Він ухвалив рішення, що підпорядкована президентові Рада національної безпеки не розглядатиме білорусько-російського газового конфлікту.
«Це радше проблема уряду, а не президента. Я не знаю, які ймовірні загрози для польської енергетичної системи може спричинити цей конфлікт. Думаю, такий аналіз зробить уряд, і, якщо потрібно, то саме він ухвалюватиме відповідні рішення», – заявив Коморовський.
Уряд заспокоює
Прем’єр-міністр Польщі Дональд ТускЗа такої ситуації тягар заспокоєння громадської думки узяв на себе однопартієць Коморовського, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. Він твердить, що обмеження постачання російського газу, транспортованого територією Білорусі, не завдасть удару польській економіці.
«Ми переконані, що якби, не дай Боже, сталося так, що цей білорусько-російський газовий конфлікт поглибиться, поляки можуть не хвилюватися. Я хочу нагадати, що газ зі сходу надходить до нас не тільки через Білорусь – до нас він потрапляє також із України. Приблизно 9 відсотків газу ми імпортуємо з Заходу, з Німеччини. Крім того, маємо власний видобуток. Та передусім маємо дуже великі запаси у газосховищах», – заявив Дональд Туск.
Звертаючись до поляків, прем’єр, між іншим, ствердив, що під час попередніх газових конфліктів, котрі відбувалися між східними сусідами Польщі, поляки отримували газ безперебійно. Таке твердження голови уряду стало предметом ущипливих коментарів. «Газета виборча» іронізує, що Туск забув, як під час газової російсько-білоруської війни у 2004 році Польща впродовж кількох днів не отримувала газу з території Білорусі.
Про те, наскільки Польща готова до затяжного російського-білоруського газового конфлікту, у середу говорив віце-прем’єр Вальдемар Павляк. За його словами, навіть за повного припинення постачання російського газу територією Білорусі польська економіка може безперебійно функціонувати впродовж кількох тижнів. Він, як і прем’єр, теж нагадував, що Польща має чималі запаси блакитного палива, а крім того, газ надходить ще й із України. Проте, твердив Павляк, відчутнішими наслідки російсько-білоруського протистояння можуть бути для Німеччини.
Політизований енергоносій
На ймовірні наслідки поглиблення російсько-білоруського конфлікту звертає увагу колишній міністр народного господарства Польщі Януш Штайнгофф. Він наголошує, що у разі повного припинення постачання російського газу на територію Білорусі Польща таки відчує наслідки цього протистояння.
Водночас Штайнгофф наголошує на політичному характері на перший погляд економічного конфлікту. В інтерв’ю для публічного телебачення екс-міністр ствердив: «Газ – це дуже політизований енергоносій. Як повідомляють медіа, рішення про обмеження постачання газу ухвалюють президент Російської Федерації Медвєдєв та прем’єр Путін. Таким чином, коментатори мають право робити висновки, що справа має не стільки економічний, скільки політичний характер».
Реагуючи на російсько-білоруське протистояння, польські депутати Європейського парламенту Анджей Ґжиб та Боґдан Марцінкевич звернулися до комісара ЄС із питань енергетики Ґюнтера Еттінґера з запитом. Вони хочуть знати, чи Росія попередила ЄС про ризик обмеження транзиту газу через Білорусь. Річ у тім, що така процедура передбачена договором про механізми завчасного попередження, що минулого року був укладений між Росією та ЄС.
Крім того, польські євродепутати хочуть знати, як енергетична комісія оцінює реалізацію розпорядження Європейського парламенту про безпеку постачання газу. Вони твердять, що втілення в життя цього розпорядження гальмують європейські бюрократи.
Тим часом саме у розпал чергового російсько-білоруського газового конфлікту Європейська комісія повідомила польський уряд про свою згоду на дофінансування проекту спорудження у Польщі нових підземних газосховищ. Польща отримає 390 мільйонів євро на цей проект, завдяки якому вона зможе посилити свою енергобезпеку й ефективніше реагувати на перебої в постачанні газу.
У складній ситуації опинився виконувач обов’язків президента, а водночас кандидат на пост голови держави Броніслав Коморовський. Газові проблеми не сприяють успішній президентській кампанії, тож Коморовський наголошує, що ці питання належать до компетенції уряду. Він ухвалив рішення, що підпорядкована президентові Рада національної безпеки не розглядатиме білорусько-російського газового конфлікту.
«Це радше проблема уряду, а не президента. Я не знаю, які ймовірні загрози для польської енергетичної системи може спричинити цей конфлікт. Думаю, такий аналіз зробить уряд, і, якщо потрібно, то саме він ухвалюватиме відповідні рішення», – заявив Коморовський.
Уряд заспокоює
«Ми переконані, що якби, не дай Боже, сталося так, що цей білорусько-російський газовий конфлікт поглибиться, поляки можуть не хвилюватися. Я хочу нагадати, що газ зі сходу надходить до нас не тільки через Білорусь – до нас він потрапляє також із України. Приблизно 9 відсотків газу ми імпортуємо з Заходу, з Німеччини. Крім того, маємо власний видобуток. Та передусім маємо дуже великі запаси у газосховищах», – заявив Дональд Туск.
Звертаючись до поляків, прем’єр, між іншим, ствердив, що під час попередніх газових конфліктів, котрі відбувалися між східними сусідами Польщі, поляки отримували газ безперебійно. Таке твердження голови уряду стало предметом ущипливих коментарів. «Газета виборча» іронізує, що Туск забув, як під час газової російсько-білоруської війни у 2004 році Польща впродовж кількох днів не отримувала газу з території Білорусі.
Про те, наскільки Польща готова до затяжного російського-білоруського газового конфлікту, у середу говорив віце-прем’єр Вальдемар Павляк. За його словами, навіть за повного припинення постачання російського газу територією Білорусі польська економіка може безперебійно функціонувати впродовж кількох тижнів. Він, як і прем’єр, теж нагадував, що Польща має чималі запаси блакитного палива, а крім того, газ надходить ще й із України. Проте, твердив Павляк, відчутнішими наслідки російсько-білоруського протистояння можуть бути для Німеччини.
Політизований енергоносій
На ймовірні наслідки поглиблення російсько-білоруського конфлікту звертає увагу колишній міністр народного господарства Польщі Януш Штайнгофф. Він наголошує, що у разі повного припинення постачання російського газу на територію Білорусі Польща таки відчує наслідки цього протистояння.
Водночас Штайнгофф наголошує на політичному характері на перший погляд економічного конфлікту. В інтерв’ю для публічного телебачення екс-міністр ствердив: «Газ – це дуже політизований енергоносій. Як повідомляють медіа, рішення про обмеження постачання газу ухвалюють президент Російської Федерації Медвєдєв та прем’єр Путін. Таким чином, коментатори мають право робити висновки, що справа має не стільки економічний, скільки політичний характер».
Реагуючи на російсько-білоруське протистояння, польські депутати Європейського парламенту Анджей Ґжиб та Боґдан Марцінкевич звернулися до комісара ЄС із питань енергетики Ґюнтера Еттінґера з запитом. Вони хочуть знати, чи Росія попередила ЄС про ризик обмеження транзиту газу через Білорусь. Річ у тім, що така процедура передбачена договором про механізми завчасного попередження, що минулого року був укладений між Росією та ЄС.
Крім того, польські євродепутати хочуть знати, як енергетична комісія оцінює реалізацію розпорядження Європейського парламенту про безпеку постачання газу. Вони твердять, що втілення в життя цього розпорядження гальмують європейські бюрократи.
Тим часом саме у розпал чергового російсько-білоруського газового конфлікту Європейська комісія повідомила польський уряд про свою згоду на дофінансування проекту спорудження у Польщі нових підземних газосховищ. Польща отримає 390 мільйонів євро на цей проект, завдяки якому вона зможе посилити свою енергобезпеку й ефективніше реагувати на перебої в постачанні газу.
