Засновник і директор підприємства «Радіоорганізація «Львівська жінка» Ігор Желізко, якому в ніч із 16 на 17 квітня цього року в місті Нововолинську невідомі завдали численних ножових поранень, вважає, що за злочином проти нього стоять впливові особи. Зокрема, племінник мера Нововолинська Борис Очеретко, а також сам мер Віктор Сапожников, яких пов’язують з ТОВ «Нововолинське телебачення, телефонія, Інтернет» (ТТІ), тут простежуються дії конкурентів, вважає Ігор Желізко. За його словами, на цю справу закриває очі місцева міліція, то ж важко, на його думку, сподіватися на неупереджене слідство.
Ігор Желізко під час мітингуЗа словами Желізка і місцева прокуратура, і міліція не сприяли викриттю замовників замаху на його життя, яких він бачив на власні очі, і по сьогоднішній день пробують слідство перевести на побутові проблеми. У Нововолинську, на думку Ігоря Желізка, відбувається злиття правоохоронних органів із місцевою владою, процвітає корупція та криміналітет. Йде захоплення підприємств і до цього залучені структури, за якими стоїть мер Нововолинська. Натомість міський голова Нововолинська Віктор Сапожников заперечує сказане Ігорем Желізком.
За словами Сапожникова, племінник його проінформував про те, що вже не є на сьогоднішній день одним зі співзасновників ТТІ і що він не знає, хто за ким стоїть, чи це політичні чи бізнес-інтереси. Активність проти себе Віктор Сапожников пов’язує з тим, що директор Нововолинської філії РО «Львівська жінка» Ірина Лузанчук заявила про свої наміри балотуватись на посаду мера Нововолинська.
Головний міліціонер Нововолинська Анатолій Трофимов у свою чергу каже, що скарги Ігоря Желізка не мають підстав, адже фірма, яку він представляє, займається трансляцією кабельного телебачення, й міліція цьому не може ніяким чином перешкоджати і не перешкоджає. Трофимов також спростував висловлену думку Желізка про те, що людей, передплатників кабельної мережі, змушують переходити до конкуруючої фірми, бо люди при перевірці скарг говорили, що самі визначаються, яка фірма буде їх обслуговувати.
Відкритий лист «закритому» відомству
Що стосується іншого резонансного злочину – березневому замаху на життя головного редактора газети «Коломийський вісник» Василя Дем’яніва, то тут правоохоронці також прагнуть перевести справу у побутове русло.
Начальник УМВС України в Івано-Франківській області, генерал-майор міліції Василь Варцаба заявив, що встановлено осіб, причетних до замаху на життя Василя Дем’яніва. Він також повідомив, що одного зі зловмисників – 24-річного, раніше тричі засудженого, уродженця міста Коломиї – взято під варту, і що оперативники також встановили особу іншого співучасника злочину і зараз проводять активні заходи із затримання 36-річного жителя Коломиї.
Варцаба також зазначив, що «під час проведення слідчих дій потерпілий журналіст» Василь Дем’янів «упізнав у затриманому нападника», а також «з'ясовано, що зловмисники скоїли злочин із корисливою метою, маючи намір заволодіти особистим майном потерпілого».
У зв'язку із вищезазначеним, Дем'янів звернувся до міністра внутрішніх справ Анатолія Могильова та головного міліціонера Івано-Франківської області Василя Варцаби із відкритим листом.
«Я, Василь Дем’янів, ніколи і нікому, в тому числі слідчим, не стверджував, що упізнав нападників чи когось із них, оскільки злочин було вчинено ввечері, несподівано, – йдеться у цьому посланні. – Я лишень бачив приблизні силуети нападників, про що в ході слідчих дій розказав міліціонерам і показав, якої приблизно статури були злочинці. Неправді я не свідчив і не свідчитиму, бо це не тільки порушення закону, а тяжкий гріх. То ж сказане В. Варцабою про те, що я начебто упізнав у затриманому нападника, не відповідає дійсності.
Для мене є досить сумнівним і твердження генерал-майора міліції В. Варцаби про те, що зловмисники скоїли злочин з корисливою метою. Що начебто йдеться про чистої води хуліганство заради банальної наживи – мобільного телефону. По-перше, мій мобільний телефон звичайнісінький, а не коштовний. І так виглядає, що коломийські злодії розучилися красти: йдуть грабувати, а тоді так захоплюються побиттям, що забувають, чого прийшли. За той час, коли я лежав без свідомості, можна було забрати і мобілку, і сумку, і шкіряну куртку та залишити, в чім мама народила. Але ж ні... Проламали голову, ногу і продовжували добивати. Вони мене хотіли вбити і, можливо, убили б, якби не випадковий свідок і якби удари прийшлися кілька сантиметрів убік. Це не моє припущення, це висновок знаного в області хірурга Юліана Худецького. Якщо на те пішло, то кілерам і бандитам платять, і це є їхньою корисливою метою».
«Наразі повідомлення начальника обласної міліції має ознаки фікції, коли задля заспокоєння громадськості бажане видають за дійсне, а громадську думку не те що ігнорують, а вводять в оману, – зауважує у відкритому листі Василь Дем’янів. – У зв'язку з цим у мене закрадається підозра: чи «не підсовують» міліцейські чини мені і суспільству «цапів-відбувайлів», щоб усе списати на так звану «хуліганку»? Вважаю, що замах на моє життя було вчинено через професійну діяльність, через принципову позицію газети у відстоюванні прав та інтересів людей та громади. Поспішність заяв генерала, на мою думку, ще й продиктована акціями вуличного громадського впливу, які планували проводити і були проведені біля обласного управління міліції і прокуратури. Це я зрозумів уже згодом, адже для процедури упізнання ймовірних злочинців мене запросили до райвідділу міліції … у вихідний день. У справі за замахом на моє життя непокоїть ще й те, що поки я змушений лікуватися, Коломийська міська рада та зацікавлені особи продовжують тиск на газету «Коломийський вісник». Усупереч державному мораторію на майно та приміщення ЗМІ, місцева влада пробує через суд виселити редакцію із безстроково орендованого офісу, а міський голова Коломиї Юрій Овчаренко у місцевому телеефірі розповідає, кого не проти там поселити».
Міжнародні правозахисні організації вже не раз закликали українську владу ретельно розслідувати злочини проти представників мас-медіа. А новий міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов обіцяв ретельно контролювати такі розслідування. Можливо, акції журналістів допоможуть міністру в цьому. В усякому разі члени Комітету захисту українських журналістів мають намір продовжувати акції протесту.
За словами Сапожникова, племінник його проінформував про те, що вже не є на сьогоднішній день одним зі співзасновників ТТІ і що він не знає, хто за ким стоїть, чи це політичні чи бізнес-інтереси. Активність проти себе Віктор Сапожников пов’язує з тим, що директор Нововолинської філії РО «Львівська жінка» Ірина Лузанчук заявила про свої наміри балотуватись на посаду мера Нововолинська.
Головний міліціонер Нововолинська Анатолій Трофимов у свою чергу каже, що скарги Ігоря Желізка не мають підстав, адже фірма, яку він представляє, займається трансляцією кабельного телебачення, й міліція цьому не може ніяким чином перешкоджати і не перешкоджає. Трофимов також спростував висловлену думку Желізка про те, що людей, передплатників кабельної мережі, змушують переходити до конкуруючої фірми, бо люди при перевірці скарг говорили, що самі визначаються, яка фірма буде їх обслуговувати.
Відкритий лист «закритому» відомству
Начальник УМВС України в Івано-Франківській області, генерал-майор міліції Василь Варцаба заявив, що встановлено осіб, причетних до замаху на життя Василя Дем’яніва. Він також повідомив, що одного зі зловмисників – 24-річного, раніше тричі засудженого, уродженця міста Коломиї – взято під варту, і що оперативники також встановили особу іншого співучасника злочину і зараз проводять активні заходи із затримання 36-річного жителя Коломиї.
Варцаба також зазначив, що «під час проведення слідчих дій потерпілий журналіст» Василь Дем’янів «упізнав у затриманому нападника», а також «з'ясовано, що зловмисники скоїли злочин із корисливою метою, маючи намір заволодіти особистим майном потерпілого».
У зв'язку із вищезазначеним, Дем'янів звернувся до міністра внутрішніх справ Анатолія Могильова та головного міліціонера Івано-Франківської області Василя Варцаби із відкритим листом.
«Я, Василь Дем’янів, ніколи і нікому, в тому числі слідчим, не стверджував, що упізнав нападників чи когось із них, оскільки злочин було вчинено ввечері, несподівано, – йдеться у цьому посланні. – Я лишень бачив приблизні силуети нападників, про що в ході слідчих дій розказав міліціонерам і показав, якої приблизно статури були злочинці. Неправді я не свідчив і не свідчитиму, бо це не тільки порушення закону, а тяжкий гріх. То ж сказане В. Варцабою про те, що я начебто упізнав у затриманому нападника, не відповідає дійсності.
Для мене є досить сумнівним і твердження генерал-майора міліції В. Варцаби про те, що зловмисники скоїли злочин з корисливою метою. Що начебто йдеться про чистої води хуліганство заради банальної наживи – мобільного телефону. По-перше, мій мобільний телефон звичайнісінький, а не коштовний. І так виглядає, що коломийські злодії розучилися красти: йдуть грабувати, а тоді так захоплюються побиттям, що забувають, чого прийшли. За той час, коли я лежав без свідомості, можна було забрати і мобілку, і сумку, і шкіряну куртку та залишити, в чім мама народила. Але ж ні... Проламали голову, ногу і продовжували добивати. Вони мене хотіли вбити і, можливо, убили б, якби не випадковий свідок і якби удари прийшлися кілька сантиметрів убік. Це не моє припущення, це висновок знаного в області хірурга Юліана Худецького. Якщо на те пішло, то кілерам і бандитам платять, і це є їхньою корисливою метою».
«Наразі повідомлення начальника обласної міліції має ознаки фікції, коли задля заспокоєння громадськості бажане видають за дійсне, а громадську думку не те що ігнорують, а вводять в оману, – зауважує у відкритому листі Василь Дем’янів. – У зв'язку з цим у мене закрадається підозра: чи «не підсовують» міліцейські чини мені і суспільству «цапів-відбувайлів», щоб усе списати на так звану «хуліганку»? Вважаю, що замах на моє життя було вчинено через професійну діяльність, через принципову позицію газети у відстоюванні прав та інтересів людей та громади. Поспішність заяв генерала, на мою думку, ще й продиктована акціями вуличного громадського впливу, які планували проводити і були проведені біля обласного управління міліції і прокуратури. Це я зрозумів уже згодом, адже для процедури упізнання ймовірних злочинців мене запросили до райвідділу міліції … у вихідний день. У справі за замахом на моє життя непокоїть ще й те, що поки я змушений лікуватися, Коломийська міська рада та зацікавлені особи продовжують тиск на газету «Коломийський вісник». Усупереч державному мораторію на майно та приміщення ЗМІ, місцева влада пробує через суд виселити редакцію із безстроково орендованого офісу, а міський голова Коломиї Юрій Овчаренко у місцевому телеефірі розповідає, кого не проти там поселити».
Міжнародні правозахисні організації вже не раз закликали українську владу ретельно розслідувати злочини проти представників мас-медіа. А новий міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов обіцяв ретельно контролювати такі розслідування. Можливо, акції журналістів допоможуть міністру в цьому. В усякому разі члени Комітету захисту українських журналістів мають намір продовжувати акції протесту.
