Крайньоправа Партія за cвободу Херта Вілдерса збільшила своє представництво в парламенті з 9 до 24 депутатів і матиме там третю за величиною фракцію після правоцентристської ліберальної Народної партії за свободу і демократію (31 мандат) та соціал-демократичної Партії праці (30 місць). Ці три партії випередили на виборах християнських демократів прем’єр-міністра Яна Петера Балкененде, що взяв на себе всю відповідальність за поразку і заявив про відставку як з посади лідера партії, так і з парламенту.
«Результати виборів мають значення. Вони означають, що як лідер партії я маю нести відповідальність. Як голова партії я сказав однопартійцям, що залишаю посаду лідера негайно. Також я повідомив їх про те, що не буду членом нового парламенту. Це моя політична відповідальність», – зазначив Балкененде.
Деякі фахівці вважають, що з поразкою християнських демократів політичний центр у Нідерландах стерто, а тому тепер буде значно важче сформувати дієвий уряд.
Але лідер Партії за свободу Вілдерс тріумфує. Він вважає, що голландці обрали «більшу безпеку, менший рівень імміграції та менше ісламу» в їхній країні.
Крайніх правих буде важко ігнорувати під час коаліційних перемов, і керівник лібералів Марк Рютте вже заявляв, що Партія за свободу може бути коаліційним партнером.
На відміну від нього лідер Партії праці Йоб Коген вважає таке партнерство для своєї партії неможливим. «Не думаю, що ми співпрацюватимемо з Хертом Вілдерсом – це моя позиція, і вона не змінилася», – зауважив Коген.
Обійтися без крайніх правих можна, але важко...
Професор політичних студій Амстердамського університету Філіп ван Прааґ вважає, що існує можливість уникнути входження крайніх правих до уряду. Для цього потрібна коаліція правих і лівих, до якої разом увійшли б ліберали і Партія праці. Але оскільки навіть разом вони не матимуть половини мандатів у парламенті, який складається зі 150 депутатів, то їм довелося б залучити до уряду також маленькі партії – «зелених» та «Демократи-66».
Проте залучення лівих значно послабило б сувору програму фінансових заощаджень, із якою ліберали йшли на вибори. Рютте обіцяв скоротити видатки на громадські потреби на 45 мільярдів євро у наступні 4 роки, тоді як програма Партії праці є значно м’якшою. З іншого боку, Партія свободи могла б підтримати економічну програму Рютте, але якою була б ціна такої підтримки?
Суперечлива постать лідера Партії свободи
Херт Вілдерс хоче повністю заборонити імміграцію з мусульманських країн та будівництво в Нідерландах нових мечетей. Він називає іслам «фашистською релігією» і прирівнює Коран до книги Гітлера «Моя боротьба».
У жовтні на батьківщині на нього чекає судовий процес за розпалювання релігійної ненависті. Торік йому було відмовлено у в’їзді до Великої Британії, щоб зупинити поширення «ненависті і насильства». Він також змушений переховуватися на конспіративних квартирах через побоювання помсти.
Парламентські вибори в Нідерландах були першими виборами в зоні обігу євро після початку фінансової кризи у Греції, а тому Європа уважно стежила за тим, як виборці відреагують на заходи заощадження. Явка нідерландських виборців становила 74 відсотки – найнижчий показник у країні від 1998 року.
«Результати виборів мають значення. Вони означають, що як лідер партії я маю нести відповідальність. Як голова партії я сказав однопартійцям, що залишаю посаду лідера негайно. Також я повідомив їх про те, що не буду членом нового парламенту. Це моя політична відповідальність», – зазначив Балкененде.
Деякі фахівці вважають, що з поразкою християнських демократів політичний центр у Нідерландах стерто, а тому тепер буде значно важче сформувати дієвий уряд.
Але лідер Партії за свободу Вілдерс тріумфує. Він вважає, що голландці обрали «більшу безпеку, менший рівень імміграції та менше ісламу» в їхній країні.
Крайніх правих буде важко ігнорувати під час коаліційних перемов, і керівник лібералів Марк Рютте вже заявляв, що Партія за свободу може бути коаліційним партнером.
На відміну від нього лідер Партії праці Йоб Коген вважає таке партнерство для своєї партії неможливим. «Не думаю, що ми співпрацюватимемо з Хертом Вілдерсом – це моя позиція, і вона не змінилася», – зауважив Коген.
Обійтися без крайніх правих можна, але важко...
Професор політичних студій Амстердамського університету Філіп ван Прааґ вважає, що існує можливість уникнути входження крайніх правих до уряду. Для цього потрібна коаліція правих і лівих, до якої разом увійшли б ліберали і Партія праці. Але оскільки навіть разом вони не матимуть половини мандатів у парламенті, який складається зі 150 депутатів, то їм довелося б залучити до уряду також маленькі партії – «зелених» та «Демократи-66».
Проте залучення лівих значно послабило б сувору програму фінансових заощаджень, із якою ліберали йшли на вибори. Рютте обіцяв скоротити видатки на громадські потреби на 45 мільярдів євро у наступні 4 роки, тоді як програма Партії праці є значно м’якшою. З іншого боку, Партія свободи могла б підтримати економічну програму Рютте, але якою була б ціна такої підтримки?
Суперечлива постать лідера Партії свободи
Херт Вілдерс хоче повністю заборонити імміграцію з мусульманських країн та будівництво в Нідерландах нових мечетей. Він називає іслам «фашистською релігією» і прирівнює Коран до книги Гітлера «Моя боротьба».
У жовтні на батьківщині на нього чекає судовий процес за розпалювання релігійної ненависті. Торік йому було відмовлено у в’їзді до Великої Британії, щоб зупинити поширення «ненависті і насильства». Він також змушений переховуватися на конспіративних квартирах через побоювання помсти.
Парламентські вибори в Нідерландах були першими виборами в зоні обігу євро після початку фінансової кризи у Греції, а тому Європа уважно стежила за тим, як виборці відреагують на заходи заощадження. Явка нідерландських виборців становила 74 відсотки – найнижчий показник у країні від 1998 року.
