Рада держав Балтійського моря була заснована у 1992 році як неформальний політичний форум, основна мета якого – сприяти процесам інтеграції і засновувати більш тісні зв’язки в регіоні. За принципом ротації Раду держав Балтійського моря з 1 червня 2009 року до 30 червня 2010 року очолює Литва.
У заключному заході головування Литви у Раді держав Балтійського моря у Вільнюсі взяли участь голова Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу, керівники урядів країн Балтії, Норвегії, Фінляндії, Ісландії, міністр закордонних справ Польщі, а також віце-прем’єри Росії, Швеції та Данії.
Очікувалось, що у Вільнюському саміті візьмуть участь канцлер Німеччини Анґела Меркель та прем’єр-міністр Росії Володимир Путін.
Однак відставка президента Німеччини Горста Келера внесла корективи у робочий графік канцлера Анґели Меркель, яка не змогла приїхати до Вільнюса. Водночас замість Володимира Путіна до Вільнюса прибув віце-прем’єр-міністр Росії Віктор Зубков.
Між тим, за словами президента Литви Далі Ґрібаускайте, держави регіону об’єднує не тільки Балтійське море, а й загальні проблеми, які необхідно вирішувати спільними зусиллями.
Балтійський регіон потребує всебічної інтеграції з використанням енергетичних і транспортних з’єднань, людських ресурсів та охорони навколишнього середовища, каже Даля Ґрібаускайте.
«Енергетика, море, інновації, конкурентоспроможність – це головні слова, які найкраще характеризують особливості та виклики регіону Балтійського моря і вказують на напрямки тісної співпраці», – зазначає президент Литви.
Термінал зрідженого газу в Литві як альтернатива російському газові
За словами Ґрібаускайте, Латвія, Литва та Естонія найбільше в ЄС страждають від енергетичної ізоляції. Балтійські держави дорожче платять за енергетичні ресурси, особливо за газ, ніж інші європейські країни.
Причина – залежність від одного джерела. Створення Балтійського енергетичного ринку сприяло б виходу цих держав із ізоляції.
Важливим є також пошук альтернатив в енергетиці. «Найперше нам потрібна енергетична альтернатива і не тільки газова, – зазначає президент Литви. – Ми мали розмову з Європейською комісією і нещодавно отримали підтвердження від її керівника Жозе Мануеля Баррозу, що на газове з’єднання з Польщею будуть виділені європейські кошти. Ми також говорили про розвиток сланців та будівництво у Литві терміналу зрідженого газу. Це буде значна конкуренція російському газові, оскільки завдяки терміналові ми зможемо привозити газ із усього світу».
Даля Ґрібаускайте закликала учасників Вільнюського саміту об’єднати не тільки політичні зусилля, але й матеріальні ресурси для збереження Балтики, починаючи зі знешкодження затоплених у воєнний час боєприпасів та амуніції і закінчуючи охороною рідкісних видів флори та фауни моря.
За підсумками саміту ухвалена «Вільнюська декларація», орієнтована на вирішення екологічних проблем, створення умов, сприятливих для інвестицій. В документі особливо наголошено на ролі підприємців у забезпеченні загального економічного зростання.
Від 1 липня цього року головування в Раді держав Балтійського моря перейде до Норвегії.
У заключному заході головування Литви у Раді держав Балтійського моря у Вільнюсі взяли участь голова Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу, керівники урядів країн Балтії, Норвегії, Фінляндії, Ісландії, міністр закордонних справ Польщі, а також віце-прем’єри Росії, Швеції та Данії.
Очікувалось, що у Вільнюському саміті візьмуть участь канцлер Німеччини Анґела Меркель та прем’єр-міністр Росії Володимир Путін.
Однак відставка президента Німеччини Горста Келера внесла корективи у робочий графік канцлера Анґели Меркель, яка не змогла приїхати до Вільнюса. Водночас замість Володимира Путіна до Вільнюса прибув віце-прем’єр-міністр Росії Віктор Зубков.
Між тим, за словами президента Литви Далі Ґрібаускайте, держави регіону об’єднує не тільки Балтійське море, а й загальні проблеми, які необхідно вирішувати спільними зусиллями.
Балтійський регіон потребує всебічної інтеграції з використанням енергетичних і транспортних з’єднань, людських ресурсів та охорони навколишнього середовища, каже Даля Ґрібаускайте.
«Енергетика, море, інновації, конкурентоспроможність – це головні слова, які найкраще характеризують особливості та виклики регіону Балтійського моря і вказують на напрямки тісної співпраці», – зазначає президент Литви.
Термінал зрідженого газу в Литві як альтернатива російському газові
За словами Ґрібаускайте, Латвія, Литва та Естонія найбільше в ЄС страждають від енергетичної ізоляції. Балтійські держави дорожче платять за енергетичні ресурси, особливо за газ, ніж інші європейські країни.
Причина – залежність від одного джерела. Створення Балтійського енергетичного ринку сприяло б виходу цих держав із ізоляції.
Важливим є також пошук альтернатив в енергетиці. «Найперше нам потрібна енергетична альтернатива і не тільки газова, – зазначає президент Литви. – Ми мали розмову з Європейською комісією і нещодавно отримали підтвердження від її керівника Жозе Мануеля Баррозу, що на газове з’єднання з Польщею будуть виділені європейські кошти. Ми також говорили про розвиток сланців та будівництво у Литві терміналу зрідженого газу. Це буде значна конкуренція російському газові, оскільки завдяки терміналові ми зможемо привозити газ із усього світу».
Даля Ґрібаускайте закликала учасників Вільнюського саміту об’єднати не тільки політичні зусилля, але й матеріальні ресурси для збереження Балтики, починаючи зі знешкодження затоплених у воєнний час боєприпасів та амуніції і закінчуючи охороною рідкісних видів флори та фауни моря.
За підсумками саміту ухвалена «Вільнюська декларація», орієнтована на вирішення екологічних проблем, створення умов, сприятливих для інвестицій. В документі особливо наголошено на ролі підприємців у забезпеченні загального економічного зростання.
Від 1 липня цього року головування в Раді держав Балтійського моря перейде до Норвегії.
