Кандидат на посаду президента Німеччини повинен мати німецьке громадянство й бути старшим від 40 років. Такими є формальні вимоги, які висуває Основний закон Німеччини.
Як на лідера християнських демократів Анґелу Меркель, яка нині очолює німецький уряду, та її партнера по правлячій коаліції, ліберала Ґідо Вестервелле, який є міністром закордонних справ, майбутній федеральний президент повинен мати ще кілька особливих якостей: політичний досвід і якомога ширшу підтримку з боку всіх політичних партій.
Знайти особистість, яка б відповідала усім цим критеріям, нелегко. Поки що жодна політична сила в Німеччині не може назвати свого кандидата на посаду федерального президента. Занадто несподіваною стала відставка Горста Келера, який упродовж шести років обіймав президентську посаду. Лише торік його переобрали на новий термін. І от незабаром дострокові вибори федерального президента. Голова Бундестагу Норберт Ламмерт призначив їх на 30 червня.
Прикре непорозуміння
Свою відставку Келер пояснив недостатньою повагою до посади федерального президента. Зокрема, його обурила критика, яка почала лунати після одного з останніх інтерв’ю. Він зауважив, що у крайньому випадку військові місії можуть служити захисту економічних інтересів. Після цього федеральному президенту закинули, що він по-новому інтерпретував мандат бундесверу в Афганістані. Келер, однак, відкинув усі закиди на свою адресу, пояснивши, що мав на увазі зовсім інші місії – наприклад, захист морських торговельних шляхів від піратів.
«Мені прикро, що мої висловлювання з важливого й складного для нашої нації питання змогли призвести до непорозумінь. Критика зайшла так далеко, що мені приписали, начебто я схвалюю участь бундесверу в місіях, які не мають конституційної підтримки. Ця критика є абсолютно безпідставною. Вона свідчить про відсутність будь-якого респекту відносно моєї посади. Цим я заявляю про свою відставку з посади федерального президента», – сказав Келер. Така уже заява стала історичною, оскільки Келер став першим президентом у повоєнній Німеччині, який пішов із цієї посади у відставку.
Меркель не позаздрити
Попри всю сенсаційність і несподіваність кроку Келера говорити про політичну кризу в Німеччині, однак, не можна. Слід пам’ятати, що роль федерального президента обмежена лише представницькими функціями. Вона фактично не впливає на щоденну діяльність уряду або парламенту. Крім того, основний закон Німеччини чітко регулює всі подальші дії на випадок відставки президента. До обрання нового глави держави ці функції має взяти на себе голова Бундесрату – представництва федеральних земель. Ним є зараз соціал-демократ Єнс Бернсен, бургомістр Бремена.
Обирається ж президент так званими федеральними зборами. Це зібрання скликається виключно для процедури обрання глави держави. Федеральні збори складаються з депутатів Бундестагу й такої самої кількості делегатів від федеральних земель.
Водночас, як зауважують оглядачі, той факт, що Келер подав у відставку, свідчить і про проблеми, з якими нині доводиться мати справу в своїх лавах канцлеру Німеччини, лідеру християнських демократів Анґелі Меркель. Адже це вже друга відставка за лічені дні, яка ослабляє її політичний табір. Кілька днів тому подав у відставку прем’єр-міністр федеральної землі Гессен Роланд Кох.
Як на лідера християнських демократів Анґелу Меркель, яка нині очолює німецький уряду, та її партнера по правлячій коаліції, ліберала Ґідо Вестервелле, який є міністром закордонних справ, майбутній федеральний президент повинен мати ще кілька особливих якостей: політичний досвід і якомога ширшу підтримку з боку всіх політичних партій.
Знайти особистість, яка б відповідала усім цим критеріям, нелегко. Поки що жодна політична сила в Німеччині не може назвати свого кандидата на посаду федерального президента. Занадто несподіваною стала відставка Горста Келера, який упродовж шести років обіймав президентську посаду. Лише торік його переобрали на новий термін. І от незабаром дострокові вибори федерального президента. Голова Бундестагу Норберт Ламмерт призначив їх на 30 червня.
Прикре непорозуміння
Свою відставку Келер пояснив недостатньою повагою до посади федерального президента. Зокрема, його обурила критика, яка почала лунати після одного з останніх інтерв’ю. Він зауважив, що у крайньому випадку військові місії можуть служити захисту економічних інтересів. Після цього федеральному президенту закинули, що він по-новому інтерпретував мандат бундесверу в Афганістані. Келер, однак, відкинув усі закиди на свою адресу, пояснивши, що мав на увазі зовсім інші місії – наприклад, захист морських торговельних шляхів від піратів.
«Мені прикро, що мої висловлювання з важливого й складного для нашої нації питання змогли призвести до непорозумінь. Критика зайшла так далеко, що мені приписали, начебто я схвалюю участь бундесверу в місіях, які не мають конституційної підтримки. Ця критика є абсолютно безпідставною. Вона свідчить про відсутність будь-якого респекту відносно моєї посади. Цим я заявляю про свою відставку з посади федерального президента», – сказав Келер. Така уже заява стала історичною, оскільки Келер став першим президентом у повоєнній Німеччині, який пішов із цієї посади у відставку.
Меркель не позаздрити
Попри всю сенсаційність і несподіваність кроку Келера говорити про політичну кризу в Німеччині, однак, не можна. Слід пам’ятати, що роль федерального президента обмежена лише представницькими функціями. Вона фактично не впливає на щоденну діяльність уряду або парламенту. Крім того, основний закон Німеччини чітко регулює всі подальші дії на випадок відставки президента. До обрання нового глави держави ці функції має взяти на себе голова Бундесрату – представництва федеральних земель. Ним є зараз соціал-демократ Єнс Бернсен, бургомістр Бремена.
Обирається ж президент так званими федеральними зборами. Це зібрання скликається виключно для процедури обрання глави держави. Федеральні збори складаються з депутатів Бундестагу й такої самої кількості делегатів від федеральних земель.
Водночас, як зауважують оглядачі, той факт, що Келер подав у відставку, свідчить і про проблеми, з якими нині доводиться мати справу в своїх лавах канцлеру Німеччини, лідеру християнських демократів Анґелі Меркель. Адже це вже друга відставка за лічені дні, яка ослабляє її політичний табір. Кілька днів тому подав у відставку прем’єр-міністр федеральної землі Гессен Роланд Кох.
