Виступаючи на засіданні робочої групи з питань судової реформи, Президент Віктор Янукович схвально охарактеризував законопроект про судоустрій та статус суддів. За його словами, нова редакція закону орієнтована на те, «щоб наблизити судову систему до людей, до суспільства». Він обіцяє подати його на розгляд парламенту як невідкладний.
Натомість Голова Верховного Суду Василь Онопенко – критичної думки про новий законопроект. Зокрема, він назвав неконституційною пропозицію утворити ще один вищий спеціалізований суд як касаційну інстанцію та порядок призначення суддів на адміністративні посади.
Судочинство між владою і опозицією
«Судовою реформою забезпечується принцип незалежності суддів, – зауважує один із розробників законопроекту, депутат-б'ютівець Святослав Олійник. – Призначення суддів на посади, в тому числі адміністративні, передається органам суддівського самоврядування. Це головна, можливо, інтрига, тому що судова реформа багато років не просувалася саме через це питання... Таким чином, забезпечується невтручання інших органів влади в діяльність судів».
Святослав Олійник є соратником колишнього депутата-б'ютівця Андрія Портнова, який нині займається питанням судової реформи в адміністрації Президента. Раніше пан Портнов очолював юридичний департамент БЮТ і представляв Юлію Тимошенко під час оскарження результатів президентських виборів.
Опозиціонери налаштовані щодо започаткованої владою судової реформи здебільшого критично. Зокрема, їм не подобається, що такий важливий документ готувався без широкого обговорення.
«Цей законопроект нам у комітет офіційно не надсилався! – обурюється перший заступник голови парламентського комітету з питань правосуддя депутат-нашоукраїнець Юрій Кармазін, – Це я вважаю взагалі ненормальним».
Столичних суддів замінять донецькими – Кармазін
Юрій Кармазін каже, що в перебігу реалізації судової реформи готується масова заміна суддів. За його словами, «понад сотню чоловік готується з Донецької області замінити суддів у Києві, тому що не зовсім лояльні судді в Києві».
Проте Святослав Олійник скептично відгукнувся про реальність такого варіанту.
«Для того, щоб, як говорить колега, завезти нових суддів, треба ж їх спочатку звільнити. А зараз Вища рада юстиції за два засідання звільнила близько 30 суддів. Вірніше, це пропозиції до звільнення – їх звільняє Верховна Рада. Так от, усіх цих суддів звільняють за порушення присяги. Там два основних порушення: рейдерство і завдання шкоди державному бюджету».
Перерозподіл важелів судочинства
Опозиціонери зазначають, що судова реформа серед іншого спрямована на зменшення повноважень Верховного Суду на користь Вищої ради юстиції, яка підконтрольна владі. За словами члена парламентського комітету з питань правосуддя депутата-б'ютівця Сергія Власенка, це є неприйнятним.
«Якщо ми проаналізуємо склад Вищої ради юстиції, то на дві третини цей орган сформований із людей, що є представниками влади або таких, що є відвертими симпатиками влади. І наступне, що я не можу сприйняти як фахівець, – дещо штучне обмеження повноважень Верховного Суду», – каже Сергій Власенко, зазначаючи, що має інформацію про законопроект із відкритих джерел.
За його словами, «в країні повинен бути єдиний орган, який би відповідав за формування єдиної судової практики. Бо інакше три вищих спеціалізовані суди з одних і тих самих, по суті, правовідносин зможуть приймати протилежні рішення», – зауважує пан Власенко.
Разом з тим депутат-б'ютівець каже, що в законопроекті містяться й позитивні моменти – зокрема, про те, що судді мають декларувати свої доходи і витрати.
Як представники влади, так і представники опозиції розцінюють перспективи ухвалення нового закону про судоустрій як високі. А Президент пропонує не розформовувати робочу групу, щоб через рік, коли буде видно перші результати судової реформи, виправити виявлені недоліки.
Натомість Голова Верховного Суду Василь Онопенко – критичної думки про новий законопроект. Зокрема, він назвав неконституційною пропозицію утворити ще один вищий спеціалізований суд як касаційну інстанцію та порядок призначення суддів на адміністративні посади.
Судочинство між владою і опозицією
«Судовою реформою забезпечується принцип незалежності суддів, – зауважує один із розробників законопроекту, депутат-б'ютівець Святослав Олійник. – Призначення суддів на посади, в тому числі адміністративні, передається органам суддівського самоврядування. Це головна, можливо, інтрига, тому що судова реформа багато років не просувалася саме через це питання... Таким чином, забезпечується невтручання інших органів влади в діяльність судів».
Святослав Олійник є соратником колишнього депутата-б'ютівця Андрія Портнова, який нині займається питанням судової реформи в адміністрації Президента. Раніше пан Портнов очолював юридичний департамент БЮТ і представляв Юлію Тимошенко під час оскарження результатів президентських виборів.
Опозиціонери налаштовані щодо започаткованої владою судової реформи здебільшого критично. Зокрема, їм не подобається, що такий важливий документ готувався без широкого обговорення.
«Цей законопроект нам у комітет офіційно не надсилався! – обурюється перший заступник голови парламентського комітету з питань правосуддя депутат-нашоукраїнець Юрій Кармазін, – Це я вважаю взагалі ненормальним».
Столичних суддів замінять донецькими – Кармазін
Юрій Кармазін каже, що в перебігу реалізації судової реформи готується масова заміна суддів. За його словами, «понад сотню чоловік готується з Донецької області замінити суддів у Києві, тому що не зовсім лояльні судді в Києві».
Проте Святослав Олійник скептично відгукнувся про реальність такого варіанту.
«Для того, щоб, як говорить колега, завезти нових суддів, треба ж їх спочатку звільнити. А зараз Вища рада юстиції за два засідання звільнила близько 30 суддів. Вірніше, це пропозиції до звільнення – їх звільняє Верховна Рада. Так от, усіх цих суддів звільняють за порушення присяги. Там два основних порушення: рейдерство і завдання шкоди державному бюджету».
Перерозподіл важелів судочинства
Опозиціонери зазначають, що судова реформа серед іншого спрямована на зменшення повноважень Верховного Суду на користь Вищої ради юстиції, яка підконтрольна владі. За словами члена парламентського комітету з питань правосуддя депутата-б'ютівця Сергія Власенка, це є неприйнятним.
«Якщо ми проаналізуємо склад Вищої ради юстиції, то на дві третини цей орган сформований із людей, що є представниками влади або таких, що є відвертими симпатиками влади. І наступне, що я не можу сприйняти як фахівець, – дещо штучне обмеження повноважень Верховного Суду», – каже Сергій Власенко, зазначаючи, що має інформацію про законопроект із відкритих джерел.
За його словами, «в країні повинен бути єдиний орган, який би відповідав за формування єдиної судової практики. Бо інакше три вищих спеціалізовані суди з одних і тих самих, по суті, правовідносин зможуть приймати протилежні рішення», – зауважує пан Власенко.
Разом з тим депутат-б'ютівець каже, що в законопроекті містяться й позитивні моменти – зокрема, про те, що судді мають декларувати свої доходи і витрати.
Як представники влади, так і представники опозиції розцінюють перспективи ухвалення нового закону про судоустрій як високі. А Президент пропонує не розформовувати робочу групу, щоб через рік, коли буде видно перші результати судової реформи, виправити виявлені недоліки.
