На мапі-схемі показані місця, де встановлені пам’ятники Тарасові Шевченку, перелічені музеї, подана коротка біографія і фотографії майже півсотні монументів, від села Шевченкового і до Аргентини, Канади, США, Грузії, словом скрізь, де була українська громада.
Найвищий у світі пам’ятник Шевченкові, висотою 7 метрів, стоїть у Ковелі, що на Волині. А ось найвище місце на Землі, де встановлений монумент поетові, на піку Шевченка у Кабардино- Балкарії – 4200 метрів над рівнем моря.
Перше скульптурне зображення поета і художника було виготовлене у Санкт-Петербурзі, рік після смерті, а перший пам’ятник на українській землі встановили у Харкові у 1897 році.
Майже на усіх континентах світу, окрім Африки є пам’ятники Шевченкові, у 47 країнах світу – 100 монументів. Однак наступного року мають звести монумент у Південно-Африканській Республіці (ПАР). Відсутні пам’ятники Кобзареві у Німеччині, Великобританії, Естонії, Латвії, Киргизії.
Мистецтвознавці називають оригінальним пам’ятник Кобзареві у Римі, де поет зображений в образі античного філософа. А за мистецькими цінностями вирізняють монументи у Харкові, Києві, Каневі, Вашингтоні.
Найбільше пам’ятників Шевченкові в Галичині (півтисячі), де Шевченко ніколи не був. Селяни відкривали перший пам’ятник Кобзареві на Львівщині у 1911 році в селі Лисиничі, де він зберігся донині. У Росії – 9 пам’ятників Шевченкові, у Казахстані – 4.
Були певні періоди в історії, коли масово встановлювали монументи поетові, наголосив автор мапи, голова благодійного фонду «Україна-Русь» Ростислав Новоженець.
«Були чотири хвилі, коли масово будувались пам’ятники Шевченкові, – каже він. – Перша хвиля припала на 100-річчя від дня народження поета у 1914 році, друга – після возз’єднання Західної України (після 1939 року), третя – період «відлиги» (1954 рік), а найбільша припала на початок 90-х РОКІВ, у час відновлення незалежності України. Є чотири визначних дати у житті Шевченка, на чому акцентуємо увагу, це має знати кожен українець: 9 березня 1814 року – день народження Кобзаря, 10 березня 1861 року – день смерті, 22 квітня 1838 року – був викуплений з кріпацтва, 22 травня 1861-го – перепохований у Каневі. Ми папою хочемо привернути увагу до того, що українськість і український дух підкреслюється у вигляді пам’ятника Шевченкові. Бо усі заходи українці проводять біля монументів Кобзаря. Але чи завжди нині шанують Шевченка?».
Україна має створити єдиний реєстр пам’ятників Кобзаря
Однак насправді ніхто не знає достеменно, скільки пам’ятників Кобзареві встановлено на Землі. Адже в Україні не створений єдиний реєстр монументів поетові. Тому 1100 пам’ятників – це дуже приблизна цифра. До того ж чимало монументів були зруйновані. Так, у Румунії, невдовзі після повалення соціалістичної системи, монумент Кобзаря знищили, як і в Санкт-Петербурзі, а в Торонто його викрали.
Шевченкознавець Роман Наконечний працює над альбомом пам’ятників Тарасові Шевченку, але найкращим вважає той, який ще збудують у майбутньому.
Понад 300 сходинок ведуть на Тарасову гору у Каневі. Ними пройшли понад 11 мільйонів людей зі 150 країн світу, такі приблизні підрахунки. Прийдуть до могили Шевченка і 22 травня. Хтось за рангом служби відбуватиме урочистість, а хтось приїде у Канів за велінням серця.
Найвищий у світі пам’ятник Шевченкові, висотою 7 метрів, стоїть у Ковелі, що на Волині. А ось найвище місце на Землі, де встановлений монумент поетові, на піку Шевченка у Кабардино- Балкарії – 4200 метрів над рівнем моря.
Перше скульптурне зображення поета і художника було виготовлене у Санкт-Петербурзі, рік після смерті, а перший пам’ятник на українській землі встановили у Харкові у 1897 році.
Майже на усіх континентах світу, окрім Африки є пам’ятники Шевченкові, у 47 країнах світу – 100 монументів. Однак наступного року мають звести монумент у Південно-Африканській Республіці (ПАР). Відсутні пам’ятники Кобзареві у Німеччині, Великобританії, Естонії, Латвії, Киргизії.
Мистецтвознавці називають оригінальним пам’ятник Кобзареві у Римі, де поет зображений в образі античного філософа. А за мистецькими цінностями вирізняють монументи у Харкові, Києві, Каневі, Вашингтоні.
Найбільше пам’ятників Шевченкові в Галичині (півтисячі), де Шевченко ніколи не був. Селяни відкривали перший пам’ятник Кобзареві на Львівщині у 1911 році в селі Лисиничі, де він зберігся донині. У Росії – 9 пам’ятників Шевченкові, у Казахстані – 4.
Були певні періоди в історії, коли масово встановлювали монументи поетові, наголосив автор мапи, голова благодійного фонду «Україна-Русь» Ростислав Новоженець.
«Були чотири хвилі, коли масово будувались пам’ятники Шевченкові, – каже він. – Перша хвиля припала на 100-річчя від дня народження поета у 1914 році, друга – після возз’єднання Західної України (після 1939 року), третя – період «відлиги» (1954 рік), а найбільша припала на початок 90-х РОКІВ, у час відновлення незалежності України. Є чотири визначних дати у житті Шевченка, на чому акцентуємо увагу, це має знати кожен українець: 9 березня 1814 року – день народження Кобзаря, 10 березня 1861 року – день смерті, 22 квітня 1838 року – був викуплений з кріпацтва, 22 травня 1861-го – перепохований у Каневі. Ми папою хочемо привернути увагу до того, що українськість і український дух підкреслюється у вигляді пам’ятника Шевченкові. Бо усі заходи українці проводять біля монументів Кобзаря. Але чи завжди нині шанують Шевченка?».
Україна має створити єдиний реєстр пам’ятників Кобзаря
Однак насправді ніхто не знає достеменно, скільки пам’ятників Кобзареві встановлено на Землі. Адже в Україні не створений єдиний реєстр монументів поетові. Тому 1100 пам’ятників – це дуже приблизна цифра. До того ж чимало монументів були зруйновані. Так, у Румунії, невдовзі після повалення соціалістичної системи, монумент Кобзаря знищили, як і в Санкт-Петербурзі, а в Торонто його викрали.
Шевченкознавець Роман Наконечний працює над альбомом пам’ятників Тарасові Шевченку, але найкращим вважає той, який ще збудують у майбутньому.
Понад 300 сходинок ведуть на Тарасову гору у Каневі. Ними пройшли понад 11 мільйонів людей зі 150 країн світу, такі приблизні підрахунки. Прийдуть до могили Шевченка і 22 травня. Хтось за рангом служби відбуватиме урочистість, а хтось приїде у Канів за велінням серця.
