Київ – Найбільш резонансним документом, підписаним під час візиту президента Росії в Україну, став договір про демаркацію українсько-російського державного кордону, стверджує газета «Україна молода». Як нагадує видання, Україна та Росія довго не могли домовитися про позначення кордону, оскільки Росія тривалий час блокувала демаркацію кордону, за словами газети, через те, що такий стан був «певним символом незавершеності державотворення» України. Також Росія могла погодитися на демаркацію суходолу з огляду на поступки, які Україна погодилася зробити при делімітації морського кордону, припускає видання.
Проблему делімітації довго і наполегливо вирішувало попереднє українське керівництво. Як пише «Газета по-українськи», принципова позиція України ще за президентства Леоніда Кучми і Віктора Ющенка полягала в тому, що поділ Азовського моря і Керченської протоки має збігатися з адміністративними межами часів Радянського Союзу. Судноплавний Керч-Єнікальський канал, який відкриває шлях в Азовське море, мав би залишитися під юрисдикцією України. Відтак плату за проходження суден через протоку збирала б українська сторона. Росіяни наполягають провести кордон посередині протоки — так, щоб канал став бодай спільним володінням двох держав. Але тоді знову постане питання про територіальну приналежність острова Коса Тузла. Як далі поводитиметься українська дипломатія і чи дотримається Президент Віктор Янукович лінії своїх попередників, журналісти прогнозувати не наважуються.
Експерти газети «День» розмірковують про плюси і мінуси економічної співпраці України з Росією. Зокрема, економіст Володимир Лановий наголошує, що задуми з об’єднанням певних українсько-російських державних управлінських систем дуже суперечливі і не мають під собою економічного ґрунту. Це лише збільшить чисельність управлінського апарату й бюрократію, а нових виробничих потужностей не створить, каже він. А ось мільйонер і народний депутат Рінат Ахметов вважає, що в результаті українсько-російських домовленостей підприємства металургійного комплексу очікують можливостей стати сильнішими та більшими. Та й узагалі Україна має бути відкритою для всіх, серед іншого й для російського бізнесу, вважає він. Коментарі інших експертів – у статті «Повна «синергія».
Проблему делімітації довго і наполегливо вирішувало попереднє українське керівництво. Як пише «Газета по-українськи», принципова позиція України ще за президентства Леоніда Кучми і Віктора Ющенка полягала в тому, що поділ Азовського моря і Керченської протоки має збігатися з адміністративними межами часів Радянського Союзу. Судноплавний Керч-Єнікальський канал, який відкриває шлях в Азовське море, мав би залишитися під юрисдикцією України. Відтак плату за проходження суден через протоку збирала б українська сторона. Росіяни наполягають провести кордон посередині протоки — так, щоб канал став бодай спільним володінням двох держав. Але тоді знову постане питання про територіальну приналежність острова Коса Тузла. Як далі поводитиметься українська дипломатія і чи дотримається Президент Віктор Янукович лінії своїх попередників, журналісти прогнозувати не наважуються.
Експерти газети «День» розмірковують про плюси і мінуси економічної співпраці України з Росією. Зокрема, економіст Володимир Лановий наголошує, що задуми з об’єднанням певних українсько-російських державних управлінських систем дуже суперечливі і не мають під собою економічного ґрунту. Це лише збільшить чисельність управлінського апарату й бюрократію, а нових виробничих потужностей не створить, каже він. А ось мільйонер і народний депутат Рінат Ахметов вважає, що в результаті українсько-російських домовленостей підприємства металургійного комплексу очікують можливостей стати сильнішими та більшими. Та й узагалі Україна має бути відкритою для всіх, серед іншого й для російського бізнесу, вважає він. Коментарі інших експертів – у статті «Повна «синергія».
