«Файненшел Таймз» цитує російського президента, який напередодні приїзду до Києва визнав, що передчасно говорити про якесь злиття російського велетня «Газпрому» і обтяженого боргами українського «Нафтогазу». Медведєв, якого цитує лондонське видання, вважає, що «мова зараз іде не про те, щоб узяти і з’єднати щось в одне ціле», але про «спільні підприємства», «спільні проекти», подібні до тих, котрі здійснюють «Газпром» та європейські енергетичні компанії. «Файненшел Таймз» також наголошує, що за цим візитом Медведєва до Києва уважно стежать у Брюсселі та Вашингтоні, і Захід бажає оцінити, як скоро Москва зможе зблизитися зі своїм південним сусідом за Віктора Януковича і як далеко зайде цей процес. Лондонська газета вважає при цьому, що Москва й Київ не будуть намагатися поспішати з вирішенням енергетичних проблем на зразок злиття двох згаданих компаній чи здійснення повного контролю над українською ГТС, бо і Росія, і Україна потребують західних інвестицій для модернізації економіки. «Файненшел Таймз» до того ж зауважує, що Росія, за словами Медведєва, не заперечує проти курсу України на євроінтеграцію і членство в ЄС, мовляв, це не зашкодить збереженню російсько-української дружби.
Про перші ознаки проросійського зовнішньополітичного гальмування української влади пише польська «Жечпосполіта». Газета наголошує на заявах українського міністра закордонних справ Костянтина Грищенка, котрий дав знати, що Київ не визнає на догоду Росії незалежність Південної Осетії та Абхазії від Грузії. Польське видання акцентує увагу на обережності України у подальших зовнішньополітичних кроках та оглядкою її на реакції Заходу. Тут також зауважено, що Грищенко чітко заявив про принципову позицію Києва щодо непорушності кордонів і базування іноземних військових баз на території України.
Російська газета «Комерсант» цитує неназване джерело з російського МЗС, котре заявляє про «скромність» нинішнього візиту президента Медведєва до Києва і головні акценти його на гуманітарних та безпекових аспектах співпраці. Цей російський дипломат також заявив, що у Києві 17–18 травня будуть обговорюватися лише подальші перспективи енергетичної співпраці: «Після Харкова вирішено взяти невелику паузу. Ви ж бачите, що українська опозиція готова вичитувати здачу національних інтересів у кожному документі. Он Юлія Володимирівна вже готова стати на захист Тузли».
Німецька «Зюддойче Цайтунґ» вважає, що суспільне несприйняття в Україні проросійських кроків президента Януковича наростає, і цьому сприяє так званий «донецький бліцкриг», коли друзі Януковича з «донецького клану» фактично захопили всі ключові посади в українській владі. Це супроводжується й курсом на повну інтеграцію на Схід, наступом на свободу слова і на ослаблену розколом опозицію.
Про перші ознаки проросійського зовнішньополітичного гальмування української влади пише польська «Жечпосполіта». Газета наголошує на заявах українського міністра закордонних справ Костянтина Грищенка, котрий дав знати, що Київ не визнає на догоду Росії незалежність Південної Осетії та Абхазії від Грузії. Польське видання акцентує увагу на обережності України у подальших зовнішньополітичних кроках та оглядкою її на реакції Заходу. Тут також зауважено, що Грищенко чітко заявив про принципову позицію Києва щодо непорушності кордонів і базування іноземних військових баз на території України.
Російська газета «Комерсант» цитує неназване джерело з російського МЗС, котре заявляє про «скромність» нинішнього візиту президента Медведєва до Києва і головні акценти його на гуманітарних та безпекових аспектах співпраці. Цей російський дипломат також заявив, що у Києві 17–18 травня будуть обговорюватися лише подальші перспективи енергетичної співпраці: «Після Харкова вирішено взяти невелику паузу. Ви ж бачите, що українська опозиція готова вичитувати здачу національних інтересів у кожному документі. Он Юлія Володимирівна вже готова стати на захист Тузли».
Німецька «Зюддойче Цайтунґ» вважає, що суспільне несприйняття в Україні проросійських кроків президента Януковича наростає, і цьому сприяє так званий «донецький бліцкриг», коли друзі Януковича з «донецького клану» фактично захопили всі ключові посади в українській владі. Це супроводжується й курсом на повну інтеграцію на Схід, наступом на свободу слова і на ослаблену розколом опозицію.