Створити козацький кінний театр на Луганщині, у селищі Міловому, сам Бог велів, каже його засновник, місцевий фермер Юрій Гарбуз.
Адже в 17–18 століттях північна частина Луганщини входила до Слобідської України, де розташовувалося п’ять козацьких полків. Тоді Дике поле прихистило багатьох переселенців та утікачів з інших територій.
А в Міловському районі на початку 19 століття заснований і нині діє Стрілецький кінний завод.
«Ну, скажімо, я сам любитель коней. Навколо цього зібралися хлопці-козаки. Це було ще у 1999 році, і ми створили кінний театр», – каже Юрій Гарбуз. Далися взнаки безмежна любов до коней і козацьке коріння чоловіка.
Трохи екзотики для більшої популярності
Згодом театр перейшов в обласну комунальну власність. Зараз він – одна з цікавинок Міловського району і загалом Луганщини.
Знають його і за межами України; зокрема, трупа виступала у Словаччині. Любов публіки здобувають 24 актори – 13 людей і 11 коней.
Також у складі – один поні і один верблюд. Керівництво колективу вирішило, що трохи екзотики не завадить: козак на поні і бусурманин на верблюді. До того ж верблюд користується великою популярністю у малечі.
Особливий попит театр має на свята, коли гастролює або сам приймає гостей.
«Туристичні фірми везуть нам людей, які у нас відпочивають, дивляться виставу, їдять, – розповідає директор колективу Людмила Кучугура. – Дев’ятого травня у нас було сто чоловік, восьмого травня п’ятдесят, першого, другого, та третього у нас було триста чоловік».
Плани на майбутнє
Основоположник театру Юрій Гарбуз зараз створює й козацький хутір із інфраструктурою 17 століття.
Він каже, що в такому собі музеї просто неба навіть працюватиме кузня.
А ще у планах ентузіаста – лікувати дітей, хворих на дитячий церебральний параліч, за допомогою верхової їзди.
