Що таке НАТО, які його завдання, як ухвалюють рішення країни-члени, як альянс співпрацює з Україною, Росією та іншими державами. Ці та багато інших питань у полі зору викладачів та слухачів курсу Весняної академії НАТО.
За парти посадили шкільних вчителів та викладачів вишів Дніпропетровська. Лекції читають українські фахівці з євроатлантичної інтеграції. Розпочали з розвінчування деяких, найбільш поширених міфів про Північноатлантичний альянс – про те, що об’єднання є, нібито, суто військовим, про «американськість» ініціативи його створення, про наступальні дії НАТО. Слухачам представили також копії маловідомих документів, пов’язаних із історією альянсу, зокрема, ноту 1954 року про бажання СРСР бути у блоці.
«Це була така нота радянського уряду урядам Франції, Великої Британії і США про те, що СРСР хоче долучитися до НАТО, і що більше країн стане членами, тим міцнішою буде спілка. І вперше НАТО відмовило країні, яка хотіла стати членом, – на підставі того, що Радянський Союз не був демократичною державою», – зауважила керівник Центру євроатлантичної інтеграції в Дніпропетровську, науковець Національного інституту стратегічних досліджень Тетяна Брежнєва.
Про «гарячі» точки – знаємо, про соціальні проекти – ще ні
Навчальний процес включатиме і лекції, і семінари. В аудиторії чимало молодих вчителів та викладачів, але є й літні люди. Пенсіонерка Вікторія Кобчик, керівниця одного з позашкільних навчальних закладів Дніпропетровська, каже, що прийшла на лекції, бо хоче позбавитись радянських стереотипів у сприйнятті НАТО.
«Основна маса людей старшого покоління вважає НАТО за ворогів, а я хочу, щоб ми бачили в країнах друзів. Для цього треба більше інформації. Ми знаємо, що НАТО буває в «гарячих» точках, а про миротворчі та соціальні програми НАТО ми практично нічого не знаємо. Не знаємо, що Росія співпрацює з НАТО за більшим числом проектів, аніж Україна», – говорить літня вчителька.
За останні роки ставлення до НАТО в українському суспільстві змінилось у бік «потеплішання», особливо це помітно серед молоді, кажуть фахівці. Те, що українці стали більш відкритими до інформації й дискусій щодо НАТО, дуже важливо, вважає керівник Центру інформації та документації НАТО в Україні Наталя Немилівська.
«Це вже інше покоління – покоління, яке має доступ до глобальних інформаційних мереж. Вони поїздили-побачили, і з ними набагато простіше. Але є покоління, яке виросло в інші часи, і з ними спілкуватись трішечки складно. Але ми не закриваємо можливість до розмови і з ними теж», – наголошує Наталія Немилівська.
Навчальний курс Весняної академії НАТО триватиме два дні. Організаторами заходу стали дві вітчизняні громадські інституції – Центр євроатлантичної інтеграції в Дніпропетровську та столичний Центр інформації та документації НАТО. Їх підтримує чеська Громадська Асоціація JAGELLO 2000.
За парти посадили шкільних вчителів та викладачів вишів Дніпропетровська. Лекції читають українські фахівці з євроатлантичної інтеграції. Розпочали з розвінчування деяких, найбільш поширених міфів про Північноатлантичний альянс – про те, що об’єднання є, нібито, суто військовим, про «американськість» ініціативи його створення, про наступальні дії НАТО. Слухачам представили також копії маловідомих документів, пов’язаних із історією альянсу, зокрема, ноту 1954 року про бажання СРСР бути у блоці.
«Це була така нота радянського уряду урядам Франції, Великої Британії і США про те, що СРСР хоче долучитися до НАТО, і що більше країн стане членами, тим міцнішою буде спілка. І вперше НАТО відмовило країні, яка хотіла стати членом, – на підставі того, що Радянський Союз не був демократичною державою», – зауважила керівник Центру євроатлантичної інтеграції в Дніпропетровську, науковець Національного інституту стратегічних досліджень Тетяна Брежнєва.
Про «гарячі» точки – знаємо, про соціальні проекти – ще ні
Навчальний процес включатиме і лекції, і семінари. В аудиторії чимало молодих вчителів та викладачів, але є й літні люди. Пенсіонерка Вікторія Кобчик, керівниця одного з позашкільних навчальних закладів Дніпропетровська, каже, що прийшла на лекції, бо хоче позбавитись радянських стереотипів у сприйнятті НАТО.
«Основна маса людей старшого покоління вважає НАТО за ворогів, а я хочу, щоб ми бачили в країнах друзів. Для цього треба більше інформації. Ми знаємо, що НАТО буває в «гарячих» точках, а про миротворчі та соціальні програми НАТО ми практично нічого не знаємо. Не знаємо, що Росія співпрацює з НАТО за більшим числом проектів, аніж Україна», – говорить літня вчителька.
За останні роки ставлення до НАТО в українському суспільстві змінилось у бік «потеплішання», особливо це помітно серед молоді, кажуть фахівці. Те, що українці стали більш відкритими до інформації й дискусій щодо НАТО, дуже важливо, вважає керівник Центру інформації та документації НАТО в Україні Наталя Немилівська.
«Це вже інше покоління – покоління, яке має доступ до глобальних інформаційних мереж. Вони поїздили-побачили, і з ними набагато простіше. Але є покоління, яке виросло в інші часи, і з ними спілкуватись трішечки складно. Але ми не закриваємо можливість до розмови і з ними теж», – наголошує Наталія Немилівська.
Навчальний курс Весняної академії НАТО триватиме два дні. Організаторами заходу стали дві вітчизняні громадські інституції – Центр євроатлантичної інтеграції в Дніпропетровську та столичний Центр інформації та документації НАТО. Їх підтримує чеська Громадська Асоціація JAGELLO 2000.
