Експерти з Естонії, Фінляндії та України в рамках конференції «Політика сусідства ЄС: у фокусі Україна», яка відбулася минулого тижня в Талліннській Європейській академії, обговорювали можливі перспективи розвитку зовнішньополітичного курсу та реформ в Україні.
Модератор конференції, декан факультету міжнародних відносин Європейської академії, професор Тоомас Алаталу зазначив в інтерв'ю Радіо Свобода, що не випадково українська тематика обговорювалася у рамках Дня Європи.
«Ми, безумовно, розглядаємо Україну як європейську державу, і, відповідно, орієнтація України на інтеграцію до Євросоюзу отримує повну підтримку Естонії. Також слід додати, що Естонія має чотири приоритетні країни у сенсі надання допомоги в рамках європейської політики сусідства, однією з них є Україна», – зауважує Тоомас Алаталу.
Відреагувати на харківські угоди має ЄС і США
Натомість директор програм Фінського інституту міжнародних відносин Аркадій Мошес вважає, що Європа повинна відповісти на «харківські домовленості», досягнуті між Президентами України та Росії, активізацією відносин із Україною. Вони повинні базуватися на принципах кондиціональності, тобто обумовленості взаємного зближення виконанням низки критеріїв з боку України. Одним із ключових питань є збільшення прозорості у сфері торгівлі та транспортуванні газу.
Професор Тоомас Алаталу додає, що відреагувати повинен не тільки Євросоюз, але й США. За його словами, рішення президента США Барака Обами відмовитися від поїздки до Москви 9 травня можна вважати його реакцією на угоду щодо подовження терміну перебування Чорноморського флоту на території України.
«І це, можна сказати, ще м'яка реакція з боку Сполучених Штатів на цей крок успіху російської зовнішньої політики. Зрозуміло, що американці і росіяни повинні вирішувати свої проблеми, але у той же час вони повинні реагувати на подібні кроки та ходи іншої сторони у різних куточках світу», – зазначає естонський політолог.
Політика нав'язування не може бути тривалою
Тоомас Алаталу каже, що, незважаючи на орієнтацію нового українського керівництва на зближення з Росією, голосування у Верховній Раді щодо «харківських угод» засвідчило, що майже 40 відсотків української еліти дотримується протилежної думки. Естонський професор вважає, що за таких умов Президентові України не вдасться довго нав'язувати іншим свою політику.
«Раніше або пізніше він повинен почати переговори, щоб розширити свою політичну базу. Інакше таку політику, коли інші відчувають, що їм просто її нав'язують, буде важко проводити. Так що в цьому сенсі Україна була «гарячою точкою», і я думаю, що Україна залишатиметься у такій ситуації ще до наступних парламентських виборів», – вважає професор Талліннської Європейської академії Тоомас Алаталу.
Натомість естонські бізнесмени очікують, що політичне середовище в Україні буде сприятливе для розвитку ділових контактів. На бізнес-форумі «Discover Ukraine 2010», організованому естонським Фондом сприяння розвитку підприємництва EAS, експерти говорили про різницю між балтійською і українською бізнес-культурами та про перспективи розвитку підприємницької діяльності в Україні. Серед конкретних домовленостей стало запрошення естонських інвесторів до робочої групи для створення вільної економічної зони в Криму.
Модератор конференції, декан факультету міжнародних відносин Європейської академії, професор Тоомас Алаталу зазначив в інтерв'ю Радіо Свобода, що не випадково українська тематика обговорювалася у рамках Дня Європи.
«Ми, безумовно, розглядаємо Україну як європейську державу, і, відповідно, орієнтація України на інтеграцію до Євросоюзу отримує повну підтримку Естонії. Також слід додати, що Естонія має чотири приоритетні країни у сенсі надання допомоги в рамках європейської політики сусідства, однією з них є Україна», – зауважує Тоомас Алаталу.
Відреагувати на харківські угоди має ЄС і США
Натомість директор програм Фінського інституту міжнародних відносин Аркадій Мошес вважає, що Європа повинна відповісти на «харківські домовленості», досягнуті між Президентами України та Росії, активізацією відносин із Україною. Вони повинні базуватися на принципах кондиціональності, тобто обумовленості взаємного зближення виконанням низки критеріїв з боку України. Одним із ключових питань є збільшення прозорості у сфері торгівлі та транспортуванні газу.
Професор Тоомас Алаталу додає, що відреагувати повинен не тільки Євросоюз, але й США. За його словами, рішення президента США Барака Обами відмовитися від поїздки до Москви 9 травня можна вважати його реакцією на угоду щодо подовження терміну перебування Чорноморського флоту на території України.
«І це, можна сказати, ще м'яка реакція з боку Сполучених Штатів на цей крок успіху російської зовнішньої політики. Зрозуміло, що американці і росіяни повинні вирішувати свої проблеми, але у той же час вони повинні реагувати на подібні кроки та ходи іншої сторони у різних куточках світу», – зазначає естонський політолог.
Політика нав'язування не може бути тривалою
Тоомас Алаталу каже, що, незважаючи на орієнтацію нового українського керівництва на зближення з Росією, голосування у Верховній Раді щодо «харківських угод» засвідчило, що майже 40 відсотків української еліти дотримується протилежної думки. Естонський професор вважає, що за таких умов Президентові України не вдасться довго нав'язувати іншим свою політику.
«Раніше або пізніше він повинен почати переговори, щоб розширити свою політичну базу. Інакше таку політику, коли інші відчувають, що їм просто її нав'язують, буде важко проводити. Так що в цьому сенсі Україна була «гарячою точкою», і я думаю, що Україна залишатиметься у такій ситуації ще до наступних парламентських виборів», – вважає професор Талліннської Європейської академії Тоомас Алаталу.
Натомість естонські бізнесмени очікують, що політичне середовище в Україні буде сприятливе для розвитку ділових контактів. На бізнес-форумі «Discover Ukraine 2010», організованому естонським Фондом сприяння розвитку підприємництва EAS, експерти говорили про різницю між балтійською і українською бізнес-культурами та про перспективи розвитку підприємницької діяльності в Україні. Серед конкретних домовленостей стало запрошення естонських інвесторів до робочої групи для створення вільної економічної зони в Криму.
