– Найбільша проблема єврозони у сфері державних фінансів полягає у тому, що вона втратила довіру. І світові ринки це дуже добре усвідомлюють. Зоні спільної європейської валюти менше довіряють, бо її члени не дотримуються взятих на себе зобов’язань. Нині йде перегляд та встановлення нових гарантій, що їх беруть на себе країни зони євро. Це добре, це необхідно робити. Але слід також пам’ятати, що у минулому цей монетарний союз ще не виконав жодних зобов’язань.
– Наразі ми є свідками того, що нарешті Європа, так би мовити, пішла єдиним фронтом рятувати євро. Для цього мають створити найбільший в історії фонд, що мав би гарантувати його стабільність. Чи спрацює цей механізм?
– Я думаю, нині ми можемо тішитися тільки тим, що Євросоюз нарешті усвідомив, що для стабільності євро потрібен серйозний загальноєвропейський підхід. Це – найбільше досягнення цієї кризи. Нинішній план, що був породжений з такими труднощами і після такої глибокої дестабілізації, свідчить, що відтепер зона євро діятиме під централізованим керуванням. Водночас треба мати на увазі, що фундаментальна проблема єврозони полягає у надмірних заборгованостях не лише таких країн, як Греція чи Португалія, але й деякою мірою багатших держав, таких, як Франція.
– Нерідко доводиться чути, що головними винуватцями нестабільності євро були спекуляції світових фінансових бірж. Що з цього приводу думаєте Ви?
– Не слід все переводити на спекуляцію. Це не є криза ринків через спекулянтів. Образно кажучи, вони лише «годуються» завдяки таким ситуаціям. Як тільки з’являються країни з вразливим фінансовим станом, одразу збільшується ризик спекулятивних атак. Я не буду критикувати те, що ухвалили у Брюсселі протягом вихідних. Цей фонд – величезний «ковток кисню» для єдиної європейської грошової одиниці. Але фундаментальних проблем єврозони він все ж не вирішує.
– Наразі ми є свідками того, що нарешті Європа, так би мовити, пішла єдиним фронтом рятувати євро. Для цього мають створити найбільший в історії фонд, що мав би гарантувати його стабільність. Чи спрацює цей механізм?
– Я думаю, нині ми можемо тішитися тільки тим, що Євросоюз нарешті усвідомив, що для стабільності євро потрібен серйозний загальноєвропейський підхід. Це – найбільше досягнення цієї кризи. Нинішній план, що був породжений з такими труднощами і після такої глибокої дестабілізації, свідчить, що відтепер зона євро діятиме під централізованим керуванням. Водночас треба мати на увазі, що фундаментальна проблема єврозони полягає у надмірних заборгованостях не лише таких країн, як Греція чи Португалія, але й деякою мірою багатших держав, таких, як Франція.
– Нерідко доводиться чути, що головними винуватцями нестабільності євро були спекуляції світових фінансових бірж. Що з цього приводу думаєте Ви?
– Не слід все переводити на спекуляцію. Це не є криза ринків через спекулянтів. Образно кажучи, вони лише «годуються» завдяки таким ситуаціям. Як тільки з’являються країни з вразливим фінансовим станом, одразу збільшується ризик спекулятивних атак. Я не буду критикувати те, що ухвалили у Брюсселі протягом вихідних. Цей фонд – величезний «ковток кисню» для єдиної європейської грошової одиниці. Але фундаментальних проблем єврозони він все ж не вирішує.
