Панораму німецького Франкфурта-на-Майні часто порівнюють із великою сценою, на якій майстерно витанцьовує балерина. Асоціації з ногами балерини викликають відомі «висотки» на тлі в основному однаково невисокої забудови міста. До «висоток» тулиться історична частина міста з капличками, костелами і копіями давньої архітектури.
Місто під час війни постраждало від бомбардування, та німці зуміли вдало відбудувати втрачене. До таких відбудов належить і Дім-музей Вольфґанґа Ґете, де великий поет жив, і де дбайливо відтворено атмосферу його часу.
А тим, хто любить образотворче мистецтво й історію, потрібно йти на набережну Майну, яку часто так і називають – музейна. Неподалік Старого моста розташовані Музей прикладного мистецтва, Історичний музей, Лібіґгаус – це Музей скульптури, і відома Штеделівська художня галерея з багатою колекцією творів західноєвропейських митців.
Кожного року наприкінці квітня франкфуртські музеї проводять музейну ніч – із камерними концертами, «живими» картинками і ходою масок, із давньою музикою при свічках. Цієї ночі Франкфурт не спить: музика, мистецтво і вишукані музейні інтер’єри збирають охочих із усього світу.
«Пожива для очей» у Відні
А Віденський «КунстФорум» підготував любителям мистецтва дуже «смачний» подарунок – виставку натюрмортів, створених протягом 16–20 століть.
Серед найдавніших творів – портрети італійця Джузеппе Арчімбольдо, складені з екзотичних овочів і фруктів. Наприклад, його відомий портрет чеського короля Рудольфа ІІ, де на місці вух кукурудза, замість носа – морква, а волосся творять гори винограду, колосся і сливок.
Колористично багатими й вишуканими є й інші натюрморти на виставці – Франсіска Ґойї, Поля Сезанна, Пікассо чи Анді Воргола. Виставка натюрмортів у Відні так і називається «Пожива для очей» і варта того, щоб цією «поживою» посмакувати.
У чехів особливе ставлення до композитора Мартіну
А в Чехії відзначають 120-ліття від дня народження великого чеського композитора Богуслава Мартіну. 2010 рік виголошений роком композитора, його ім’я звучить у низці фестивалів, музичних свят, а зі сцен усієї країни лунає його музика.
До Мартіну в чехів особливе ставлення, зазначила у розмові з Радіо Свобода музикознавець Ïтка Шафранкова. «Чехи люблять Богуслава Мартіну тому, що його музика виходить із традицій чеської й моравської мелодики і народних джерел, а крізь усю творчість протікає любов до рідної землі. Мартіну після комуністичного перевороту 1948 року не міг повернутись додому, але дуже за домом тужив. Чехи його люблять ще й тому, що він є автором різних музичних форм – від камерної музики до великих симфонічних полотен. Коли чехи слухають Мартіну, вони не приховують зворушення», – зауважує музикознавець.
Один із найавторитетніших виконавців творів Богуслава Мартіну – національний симфонічний оркестр Чеської Республіки, концерти якого збирають у Празі повні зали.
Місто під час війни постраждало від бомбардування, та німці зуміли вдало відбудувати втрачене. До таких відбудов належить і Дім-музей Вольфґанґа Ґете, де великий поет жив, і де дбайливо відтворено атмосферу його часу.
А тим, хто любить образотворче мистецтво й історію, потрібно йти на набережну Майну, яку часто так і називають – музейна. Неподалік Старого моста розташовані Музей прикладного мистецтва, Історичний музей, Лібіґгаус – це Музей скульптури, і відома Штеделівська художня галерея з багатою колекцією творів західноєвропейських митців.
Кожного року наприкінці квітня франкфуртські музеї проводять музейну ніч – із камерними концертами, «живими» картинками і ходою масок, із давньою музикою при свічках. Цієї ночі Франкфурт не спить: музика, мистецтво і вишукані музейні інтер’єри збирають охочих із усього світу.
«Пожива для очей» у Відні
А Віденський «КунстФорум» підготував любителям мистецтва дуже «смачний» подарунок – виставку натюрмортів, створених протягом 16–20 століть.
Серед найдавніших творів – портрети італійця Джузеппе Арчімбольдо, складені з екзотичних овочів і фруктів. Наприклад, його відомий портрет чеського короля Рудольфа ІІ, де на місці вух кукурудза, замість носа – морква, а волосся творять гори винограду, колосся і сливок.
Колористично багатими й вишуканими є й інші натюрморти на виставці – Франсіска Ґойї, Поля Сезанна, Пікассо чи Анді Воргола. Виставка натюрмортів у Відні так і називається «Пожива для очей» і варта того, щоб цією «поживою» посмакувати.
У чехів особливе ставлення до композитора Мартіну
А в Чехії відзначають 120-ліття від дня народження великого чеського композитора Богуслава Мартіну. 2010 рік виголошений роком композитора, його ім’я звучить у низці фестивалів, музичних свят, а зі сцен усієї країни лунає його музика.
До Мартіну в чехів особливе ставлення, зазначила у розмові з Радіо Свобода музикознавець Ïтка Шафранкова. «Чехи люблять Богуслава Мартіну тому, що його музика виходить із традицій чеської й моравської мелодики і народних джерел, а крізь усю творчість протікає любов до рідної землі. Мартіну після комуністичного перевороту 1948 року не міг повернутись додому, але дуже за домом тужив. Чехи його люблять ще й тому, що він є автором різних музичних форм – від камерної музики до великих симфонічних полотен. Коли чехи слухають Мартіну, вони не приховують зворушення», – зауважує музикознавець.
Один із найавторитетніших виконавців творів Богуслава Мартіну – національний симфонічний оркестр Чеської Республіки, концерти якого збирають у Празі повні зали.
