– Чи бачили Ви, що відбувалося вчора в українському парламенті? Яке Ваше враження?
– Так, я бачив деякі телерепортажі про те, що відбулося в українському парламенті. Це вражає. Цією оцінкою я обмежуся. Можу сказати, що це питання зараз актуальне і турбує багатьох українців.
– Як у НАТО оцінюють те, що російський Чорноморський флот залишиметься у Криму до 2042 року?
– Наша позиція була чітко озвучена Генсеком НАТО на зустрічі міністрів закордонних справ у Талліні. Це питання двосторонніх відносин України та Росії, які, до речі, обидві є партнерами альянсу. Воно ніяк не вплине на нашу співпрацю з Україною, якщо вона матиме бажання продовжувати наше співробітництво. А ми розуміємо ситуацію так, що Україна хоче цього.
– В Україні багато говорять про нейтральний статус України, про позаблоковість. Чи не могли б ви дати визначення, що означає «позаблоковість» і чи можна бути позаблоковим із таким сусідом, як Росія?
– Кожна країна сама визначає, як забезпечити свою безпеку. Це засадничий принцип НАТО. Щодо нейтрального статусу, ми вчора обговорювали це з представниками Альянсу. І насправді дуже складно дати визначення, що таке «позаблоковість». Сподіваюся, що люди, які використовують цей термін, розуміють, що вони мають на увазі. Але взагалі питання позаблоковості не вплине на нашу співпрацю із Україною. Тому що в першу чергу це співробітництво із суверенною державою (а не з її статусом).
– Тобто, якщо я правильно зрозуміла, незважаючи на те, що позаблоковий статус буде зафіксований законодавчо, він не вплине на співпрацю з Україною?
– Саме так. Якщо ви говорите про річні національні програми, то ми про них домовилися ще із попереднім українським урядом. Ми припускаємо, що такий формат співпраці продовжуватиметься і надалі. Поки що ми не отримали від уряду України жодних сигналів про те, що вона хоче відмовитися від формату річних національних програм.
Україна з грудня 2008 року співпрацює з Північноатлантичним альянсом у форматі «річних національних програм». Деякі експерти кажуть, що це той самий План дій щодо членства в НАТО, тільки без офіційної назви.
– Так, я бачив деякі телерепортажі про те, що відбулося в українському парламенті. Це вражає. Цією оцінкою я обмежуся. Можу сказати, що це питання зараз актуальне і турбує багатьох українців.
– Як у НАТО оцінюють те, що російський Чорноморський флот залишиметься у Криму до 2042 року?
– Наша позиція була чітко озвучена Генсеком НАТО на зустрічі міністрів закордонних справ у Талліні. Це питання двосторонніх відносин України та Росії, які, до речі, обидві є партнерами альянсу. Воно ніяк не вплине на нашу співпрацю з Україною, якщо вона матиме бажання продовжувати наше співробітництво. А ми розуміємо ситуацію так, що Україна хоче цього.
– В Україні багато говорять про нейтральний статус України, про позаблоковість. Чи не могли б ви дати визначення, що означає «позаблоковість» і чи можна бути позаблоковим із таким сусідом, як Росія?
– Кожна країна сама визначає, як забезпечити свою безпеку. Це засадничий принцип НАТО. Щодо нейтрального статусу, ми вчора обговорювали це з представниками Альянсу. І насправді дуже складно дати визначення, що таке «позаблоковість». Сподіваюся, що люди, які використовують цей термін, розуміють, що вони мають на увазі. Але взагалі питання позаблоковості не вплине на нашу співпрацю із Україною. Тому що в першу чергу це співробітництво із суверенною державою (а не з її статусом).
– Тобто, якщо я правильно зрозуміла, незважаючи на те, що позаблоковий статус буде зафіксований законодавчо, він не вплине на співпрацю з Україною?
– Саме так. Якщо ви говорите про річні національні програми, то ми про них домовилися ще із попереднім українським урядом. Ми припускаємо, що такий формат співпраці продовжуватиметься і надалі. Поки що ми не отримали від уряду України жодних сигналів про те, що вона хоче відмовитися від формату річних національних програм.
Україна з грудня 2008 року співпрацює з Північноатлантичним альянсом у форматі «річних національних програм». Деякі експерти кажуть, що це той самий План дій щодо членства в НАТО, тільки без офіційної назви.
