Знайомство з Україною почалося для нігерійця Айо Осікойа зі Львова. Хлопець навмисне приїхав туди, щоб вивчити українську мову. Це б допомогло йому вступити до вищого навчального закладу в Україні.
«Мене звати Айо Осікойа, я з Нігерії, приїхав сюди два роки тому. Я вивчав українську мову у Львові вісім місяців приблизно, тепер навчаюсь у Донецькому національному університеті на інженера», – каже студент.
Згодом Айо переїхав у Донецьк, щоб отримати спеціальність комп’ютерного інженера. Донецький національний технічний університет відомий в Україні гарною підготовкою спеціалістів. Нігерієць не шкодує, що поміняв Львів на Донецьк:
«Всі знають, що Львів – це історичне місто. Люди приїздять туди, щоб подивитись на пам’ятки і так далі. Там багато культури, я так думаю. А тут, у Донецьку, більше промисловості. Я не можу сказати, яке місто мені подобається більше – мені подобається і Львів, і Донецьк», – розповідає нігерієць.
Приклад Айо – стимул для багатьох донеччан
Схильність до поезії проявилась у Айо під час навчання в університетському культурному центрі «Софійність» у Донецьку. Його творчі здібності помітила керівник центру Лузя Добровольська, вона і підготувала Айо до конкурсу на краще читання поезії Шевченка. За її словами, українські вірші даються хлопцеві нелегко — щоб вивчити один, потрібно цілий тиждень. Художній керівник пояснювала студентові відтінки настроїв, які потрібно передати, і значення деяких слів. Айо читає дуже емоційно – зводить догори погляд і заплющує очі, притискує руки до серця. На прохання «Радіо Свобода» донецький студент повторив вірш Шевченка, який приніс йому перше місце на конкурсі.
Моя ти доле чорнобрива!
Якби побачив, нагадав
Веселеє та молодеє
Колишнє лишенько лихеє.
Я заридав би, заридав!
І помоливсь, що не правдивим,
А сном лукавим розійшлось,
Слізьми-водою розлилось
Колишнєє святеє диво!
Попри свої успіхи в Україні, Айо Осікойа не планує залишатись тут після закінчення навчання. Мрія хлопця – жити у рідній Нігерії і розпочати там власну справу. Але поки Айо в Україні, для багатьох донеччан він лишається стимулом повернутись обличчям до рідної мови.
«Мене звати Айо Осікойа, я з Нігерії, приїхав сюди два роки тому. Я вивчав українську мову у Львові вісім місяців приблизно, тепер навчаюсь у Донецькому національному університеті на інженера», – каже студент.
Згодом Айо переїхав у Донецьк, щоб отримати спеціальність комп’ютерного інженера. Донецький національний технічний університет відомий в Україні гарною підготовкою спеціалістів. Нігерієць не шкодує, що поміняв Львів на Донецьк:
«Всі знають, що Львів – це історичне місто. Люди приїздять туди, щоб подивитись на пам’ятки і так далі. Там багато культури, я так думаю. А тут, у Донецьку, більше промисловості. Я не можу сказати, яке місто мені подобається більше – мені подобається і Львів, і Донецьк», – розповідає нігерієць.
Приклад Айо – стимул для багатьох донеччан
Схильність до поезії проявилась у Айо під час навчання в університетському культурному центрі «Софійність» у Донецьку. Його творчі здібності помітила керівник центру Лузя Добровольська, вона і підготувала Айо до конкурсу на краще читання поезії Шевченка. За її словами, українські вірші даються хлопцеві нелегко — щоб вивчити один, потрібно цілий тиждень. Художній керівник пояснювала студентові відтінки настроїв, які потрібно передати, і значення деяких слів. Айо читає дуже емоційно – зводить догори погляд і заплющує очі, притискує руки до серця. На прохання «Радіо Свобода» донецький студент повторив вірш Шевченка, який приніс йому перше місце на конкурсі.
Моя ти доле чорнобрива!
Якби побачив, нагадав
Веселеє та молодеє
Колишнє лишенько лихеє.
Я заридав би, заридав!
І помоливсь, що не правдивим,
А сном лукавим розійшлось,
Слізьми-водою розлилось
Колишнєє святеє диво!
Попри свої успіхи в Україні, Айо Осікойа не планує залишатись тут після закінчення навчання. Мрія хлопця – жити у рідній Нігерії і розпочати там власну справу. Але поки Айо в Україні, для багатьох донеччан він лишається стимулом повернутись обличчям до рідної мови.
