Велика кількість дрібних ВНЗ, низька кваліфікація викладачів, відсутність у студентів мотивації до навчання, хабарництво - це, на думку західних освітян, основні проблеми, які роблять українську освіту неконкурентоспроможною.
«Виші – слабкі, студенти – сильні»
Проблема української вищої освіти – це засилля малих вишів, які не відповідають своєму високому статусу і не можуть готувати кваліфікованих фахівців, вважає Френсіс Кернкрос, ректор коледжу Екзетер Оксфордського університету. За даними Міністерства науки та освіти, в Україні зараз нараховується 350 вищих навчальних закладів, і, вітчизняні чиновники також вважають, що цю кількість необхідно скоротити як мінімум втричі. Ще одна проблема, яка відсуває українські виші на «освітянські задвірки» - це сама якість навчального процесу та кваліфікація викладачів. На думку Френсіс Кернкрос, викладачі українських університетів не бажають займатися самоосвітою, зокрема, не читають сучасної іноземної літератури зі свого фаху, студенти ж – не гребують списуванням. «В українських ВНЗ занадто багато випадків, коли студенти дозволяють собі списувати на екзаменах. В Америці чи Англії за такі речі відраховують. В Україні ж можливо взяти мобільний телефон на пару, або просто навіть здати чужу роботу замість своєї! Виходить, тут списування це просто-таки принцип університетського життя. Українці мають зрозуміти - навчання в університеті робить вас багатшими, це досвід. Спершу ви вкладаєте гроші у навчання, а потім ці гроші дуже швидко повертаються до вас у вигляді хорошої зарплати. Українці мають звикнути до думки, що освіта – це дорога справа», - впевнена пані Кернкрос.
Як це не парадоксально, хоч Україна має слабкі вузи, та натомість – сильних студентів. А конкурентоздатність випускників українських вузів – це, насамперед, наслідок їхнього стихійного виживання, вважає ректор Києво-Могилянської академії Сергій Квіт. «Що позитивного роблять українські університети? Вони дають свободу для ініціативних, найкращих студентів. Їхні вимоги не дуже жорсткі, тож студенти можуть більше часу приділити тому, що, вони вважають, буде корисним для них, щоб розвиватися. Мотивація в українських студентів страшенно висока, а логіка у них така: якщо вони собі самі не допоможуть, то їм ніхто не допоможе. І ця конкурентоспроможність українських студентів стосується і їх присутності на українському ринку праці, і їх навчанню в західних університетах. Ці наші студенти, що навчаються за післябакалаврськими програмами у західних університетах, мають дуже високі відгуки», - сказав ректор НАУКМА.
Україна на узбіччі світових освітянських процесів?
В Україні можна перерахувати з десяток вузів, які дають ґрунтовні знання, стверджує заступник міністра науки на освіти Максим Стріха. Проблема в іншому - через те, що Україна не залучена в європейський і світовий освітні процеси, то й дипломи українських вузів суттєвої ваги не мають. «Ми суттєво програвали, навіть інформаційно. Про таку державу як Україна, двадцять років тому, взагалі не йшлося. Відтак до нас, відповідно, ставились як до чогось такого, чого немає на карті. А щодо студентів, то в будь-якому навчанні, студент є найактивнішою фігурою. І навіть в найкращому університеті, якщо студент не хотітиме здобути знання, він їх не здобуде».
Українські вузи не посідають провідних місць в авторитетних рейтингах вищих навчальних закладів світу. За одним із них, який склала Національна Рада наукових досліджень Іспанії, з-поміж 8 тисяч світових вузів Київський національний університет імені Шевченка опинився лише у другій тисячі. А от університети Сербії, Перу та Естонії потрапили в почесну «першу тисячу». Вчитися в естонських вузах було престижно і за радянських часів, розповідає кореспондентка Радіо Свобода у країнах Балтії. А за період незалежності Естонія ще більше підвищила рівень вищої освіти, про що свідчить присутність в естонських вузах програм з міжнародним статусом. Крім цього, за кількома міжнародними рейтингами, Тартуський університет входить у 600 кращих вищих учбових закладів світу.
Загалом в Естонії існує два типа вищих учбових закладів: університети та прикладні вищі учбові заклади. Із загальної кількості студентів майже половина вчиться на державному фінансуванні. За якістю слідкує Рада з оцінки якості вищої освіти, яка також здійснює ліцензування та акредитацію учбових закладів.
Якість вищої освіти і відносно невелика вартість навчання приваблюють іноземних студентів. Згідно з даними опитування International Student Barometer, за такими важливими показниками студентського життя, як вартість та якість гуртожитків, безкоштовний доступ до Інтернету та особиста безпека, Естонія отримала більш високий рейтинг, ніж у середньому по Європі.
Диплом, отриманий в Естонії, яка є членом ЄС і слідує Болонському процесу в організації вищої освіти, відповідає міжнародним стандартам і відкриває дорогу до подальшої освіти та перспективної кар’єри в будь-якому куточку Європи чи світу.
Потрібна стратегія особистого розвитку
Дипломи українських вишів все ж котуються закордонними компаніями. Існує певний список найкращих університетів України з кожного профілю – і коли міжнародні фірми обирають собі стажерів без досвіду роботи, в першу чергу вони дивляться на диплом, стверджує рекрутер міжнародної компанії з підбору персоналу Ганна Журавльова. Однак, українські вузи, а найперше це стосується гуманітарних та економічних факультетів, готують «спеціалістів широкого профілю». І якщо студент протягом навчання не замислювався на тим, аби отримати вузькофахові навички (а не бути просто юристом, філологом чи економістом), то у такому випадку роботу йому буде знайти важко. «Треба одразу, з першого-другого курсу вибудовувати, для себе план. Необов’язково одразу іти й працювати, але розуміти, ким ти хочеш бути, і, наприклад, перший-третій курси працювати в університеті, а потім, на четвертому - п’ятому застосовувати знання на практиці, а поки ти практикуєшся, можна й зрозуміти, ким би ти хотів бути», - говорить фахівець із підбору персоналу.
Здобути якісну освіту в Україні можна, переконана Катерина, студентка Київського національного політехнічного університету. На її думку, важливо поєднати теорію з практичними навичками. «Я гадаю, що десь з другого курсу вже потрібно плідно працювати на своє майбутнє. Адже після випуску з університету можна залишитися, як у старій казці, біля розбитого корита», - говорить дівчина.
За даними парламентського комітету з питань науки та освіти, загальний бюджет фінансування видатків на освіту у 2010 році складає майже 78 мільярдів гривень. Ця цифра є орієнтовною, оскільки державний кошторис ще не складений. У минулому році загальне фінансування освітньої галузі було на 12 мільярдів гривень менше.
«Виші – слабкі, студенти – сильні»
Проблема української вищої освіти – це засилля малих вишів, які не відповідають своєму високому статусу і не можуть готувати кваліфікованих фахівців, вважає Френсіс Кернкрос, ректор коледжу Екзетер Оксфордського університету. За даними Міністерства науки та освіти, в Україні зараз нараховується 350 вищих навчальних закладів, і, вітчизняні чиновники також вважають, що цю кількість необхідно скоротити як мінімум втричі. Ще одна проблема, яка відсуває українські виші на «освітянські задвірки» - це сама якість навчального процесу та кваліфікація викладачів. На думку Френсіс Кернкрос, викладачі українських університетів не бажають займатися самоосвітою, зокрема, не читають сучасної іноземної літератури зі свого фаху, студенти ж – не гребують списуванням. «В українських ВНЗ занадто багато випадків, коли студенти дозволяють собі списувати на екзаменах. В Америці чи Англії за такі речі відраховують. В Україні ж можливо взяти мобільний телефон на пару, або просто навіть здати чужу роботу замість своєї! Виходить, тут списування це просто-таки принцип університетського життя. Українці мають зрозуміти - навчання в університеті робить вас багатшими, це досвід. Спершу ви вкладаєте гроші у навчання, а потім ці гроші дуже швидко повертаються до вас у вигляді хорошої зарплати. Українці мають звикнути до думки, що освіта – це дорога справа», - впевнена пані Кернкрос.
Як це не парадоксально, хоч Україна має слабкі вузи, та натомість – сильних студентів. А конкурентоздатність випускників українських вузів – це, насамперед, наслідок їхнього стихійного виживання, вважає ректор Києво-Могилянської академії Сергій Квіт. «Що позитивного роблять українські університети? Вони дають свободу для ініціативних, найкращих студентів. Їхні вимоги не дуже жорсткі, тож студенти можуть більше часу приділити тому, що, вони вважають, буде корисним для них, щоб розвиватися. Мотивація в українських студентів страшенно висока, а логіка у них така: якщо вони собі самі не допоможуть, то їм ніхто не допоможе. І ця конкурентоспроможність українських студентів стосується і їх присутності на українському ринку праці, і їх навчанню в західних університетах. Ці наші студенти, що навчаються за післябакалаврськими програмами у західних університетах, мають дуже високі відгуки», - сказав ректор НАУКМА.
Україна на узбіччі світових освітянських процесів?
В Україні можна перерахувати з десяток вузів, які дають ґрунтовні знання, стверджує заступник міністра науки на освіти Максим Стріха. Проблема в іншому - через те, що Україна не залучена в європейський і світовий освітні процеси, то й дипломи українських вузів суттєвої ваги не мають. «Ми суттєво програвали, навіть інформаційно. Про таку державу як Україна, двадцять років тому, взагалі не йшлося. Відтак до нас, відповідно, ставились як до чогось такого, чого немає на карті. А щодо студентів, то в будь-якому навчанні, студент є найактивнішою фігурою. І навіть в найкращому університеті, якщо студент не хотітиме здобути знання, він їх не здобуде».
Українські вузи не посідають провідних місць в авторитетних рейтингах вищих навчальних закладів світу. За одним із них, який склала Національна Рада наукових досліджень Іспанії, з-поміж 8 тисяч світових вузів Київський національний університет імені Шевченка опинився лише у другій тисячі. А от університети Сербії, Перу та Естонії потрапили в почесну «першу тисячу». Вчитися в естонських вузах було престижно і за радянських часів, розповідає кореспондентка Радіо Свобода у країнах Балтії. А за період незалежності Естонія ще більше підвищила рівень вищої освіти, про що свідчить присутність в естонських вузах програм з міжнародним статусом. Крім цього, за кількома міжнародними рейтингами, Тартуський університет входить у 600 кращих вищих учбових закладів світу.
Загалом в Естонії існує два типа вищих учбових закладів: університети та прикладні вищі учбові заклади. Із загальної кількості студентів майже половина вчиться на державному фінансуванні. За якістю слідкує Рада з оцінки якості вищої освіти, яка також здійснює ліцензування та акредитацію учбових закладів.
Якість вищої освіти і відносно невелика вартість навчання приваблюють іноземних студентів. Згідно з даними опитування International Student Barometer, за такими важливими показниками студентського життя, як вартість та якість гуртожитків, безкоштовний доступ до Інтернету та особиста безпека, Естонія отримала більш високий рейтинг, ніж у середньому по Європі.
Диплом, отриманий в Естонії, яка є членом ЄС і слідує Болонському процесу в організації вищої освіти, відповідає міжнародним стандартам і відкриває дорогу до подальшої освіти та перспективної кар’єри в будь-якому куточку Європи чи світу.
Потрібна стратегія особистого розвитку
Дипломи українських вишів все ж котуються закордонними компаніями. Існує певний список найкращих університетів України з кожного профілю – і коли міжнародні фірми обирають собі стажерів без досвіду роботи, в першу чергу вони дивляться на диплом, стверджує рекрутер міжнародної компанії з підбору персоналу Ганна Журавльова. Однак, українські вузи, а найперше це стосується гуманітарних та економічних факультетів, готують «спеціалістів широкого профілю». І якщо студент протягом навчання не замислювався на тим, аби отримати вузькофахові навички (а не бути просто юристом, філологом чи економістом), то у такому випадку роботу йому буде знайти важко. «Треба одразу, з першого-другого курсу вибудовувати, для себе план. Необов’язково одразу іти й працювати, але розуміти, ким ти хочеш бути, і, наприклад, перший-третій курси працювати в університеті, а потім, на четвертому - п’ятому застосовувати знання на практиці, а поки ти практикуєшся, можна й зрозуміти, ким би ти хотів бути», - говорить фахівець із підбору персоналу.
Здобути якісну освіту в Україні можна, переконана Катерина, студентка Київського національного політехнічного університету. На її думку, важливо поєднати теорію з практичними навичками. «Я гадаю, що десь з другого курсу вже потрібно плідно працювати на своє майбутнє. Адже після випуску з університету можна залишитися, як у старій казці, біля розбитого корита», - говорить дівчина.
За даними парламентського комітету з питань науки та освіти, загальний бюджет фінансування видатків на освіту у 2010 році складає майже 78 мільярдів гривень. Ця цифра є орієнтовною, оскільки державний кошторис ще не складений. У минулому році загальне фінансування освітньої галузі було на 12 мільярдів гривень менше.
