Російський посол при ООН подав проект резолюції, згідно з якою, сомалійські пірати мають бути покарані, якщо їх вдасться піймати. Віталій Чуркін закликав Генерального секретаря ООН Пан Ґі Муна підготувати доповідь про те, як міжнародна правова система може відповісти на виклик, який їй кинули пірати.
За словами Чуркіна, однією зі «слабких ланок» в системі боротьби з піратством є відсутність юридичного процесу, який «дозволить нам бути впевненими, що пірати, яких піймають поблизу сомалійських берегів, не будуть безкарними».
Сомалійські пірати захоплюють навіть ті судна, які намагаються обійти Африканський Ріг за дві тисячі кілометрів. Проте, коли їх все ж таки вдається захопити, домогтися правосуддя для них стає справжньою проблемою. Адже правові механізми в Сомалі практично зруйновані, а сама держава як система перестала існувати внаслідок кількох десятиліть громадянської війни. В результаті через сумніви щодо того, до чиєї юрисдикції належать такі справи, сомалійських піратів почасти просто відпускають. Ця безкарність, на думку оглядачів, є однією з причин, чому пірати продовжують діяти з особливою зухвалістю.
Протягом останнього часу НАТО, Індія, Китай, Європейський Союз та Сполучені Штати надіслали свої кораблі, що патрулюють сомалійські береги. Незважаючи на це, піратам вдалося захопити за минулий рік 68 суден та виручити за них близько 60 мільйонів доларів викупу.
Російська пропозиція буде вивчатися
Незважаючи на актуальність проблеми, проект резолюції, запропонуваний Росією, дещо здивував оглядачів, бо Росія раніше ніколи не проявляла подібних ініціатив. Але, на думку російського посла при ООН, проблема піратства стала турбувати і його країну. А ООН є саме тим міжнародним органом, який має відповідний мандат для її вирішення.
Подання проекту резолюції починає складний процес ухвалення рішень Організації Об’єднаних Націй. Адже, перш ніж проект потрапить на порядок денний голосування Ради безпеки ООН, він має пройти експертну оцінку юристів та спеціалістів із морської справи.
У січні минулого року ООН створила контактну групу з питань піратства, яка складається з п’яти постійних членів Ради безпеки, якими є Британія, Китай, Росія, Франція та США, а також Африканський Союз, Європейський Союз та НАТО.
За словами Чуркіна, однією зі «слабких ланок» в системі боротьби з піратством є відсутність юридичного процесу, який «дозволить нам бути впевненими, що пірати, яких піймають поблизу сомалійських берегів, не будуть безкарними».
Сомалійські пірати захоплюють навіть ті судна, які намагаються обійти Африканський Ріг за дві тисячі кілометрів. Проте, коли їх все ж таки вдається захопити, домогтися правосуддя для них стає справжньою проблемою. Адже правові механізми в Сомалі практично зруйновані, а сама держава як система перестала існувати внаслідок кількох десятиліть громадянської війни. В результаті через сумніви щодо того, до чиєї юрисдикції належать такі справи, сомалійських піратів почасти просто відпускають. Ця безкарність, на думку оглядачів, є однією з причин, чому пірати продовжують діяти з особливою зухвалістю.
Протягом останнього часу НАТО, Індія, Китай, Європейський Союз та Сполучені Штати надіслали свої кораблі, що патрулюють сомалійські береги. Незважаючи на це, піратам вдалося захопити за минулий рік 68 суден та виручити за них близько 60 мільйонів доларів викупу.
Російська пропозиція буде вивчатися
Незважаючи на актуальність проблеми, проект резолюції, запропонуваний Росією, дещо здивував оглядачів, бо Росія раніше ніколи не проявляла подібних ініціатив. Але, на думку російського посла при ООН, проблема піратства стала турбувати і його країну. А ООН є саме тим міжнародним органом, який має відповідний мандат для її вирішення.
Подання проекту резолюції починає складний процес ухвалення рішень Організації Об’єднаних Націй. Адже, перш ніж проект потрапить на порядок денний голосування Ради безпеки ООН, він має пройти експертну оцінку юристів та спеціалістів із морської справи.
У січні минулого року ООН створила контактну групу з питань піратства, яка складається з п’яти постійних членів Ради безпеки, якими є Британія, Китай, Росія, Франція та США, а також Африканський Союз, Європейський Союз та НАТО.
