– Хто є ініціатором заяв про припинення діяльність Курултаю і Меджлісу?
– Це є низка організацій, які входять до «Руского блоку». Однією із таких організацій є «Таврійський союз».
– А хто за цим стоїть, чи це лише їхня ініціатива?
– Кожної весни тут буває політичне загострення. Наближається 18 травня, а це дуже сумний день в історії кримськотатарського народу. Але цього року додається і своя специфіка. Проросійські організації Криму відчули своєрідне відношення між Києвом та Москвою. Їм здається, що є уже кроки Росії щодо України, що Росія тут уже майже однією ногою. І, як на мене, проросійські організації Криму зі свого боку нібито з тилу додають свої удари по Україні. Те, що вони зараз роблять заяви про Меджлісу кримськотатарського народу, це є проти України, оскільки їхньою метою є дестабілізації ситуації у Криму.
– Якщо нова влада вдасться до якихось кроків щодо цих закликів, якою буде ваша реакція?
– Я хочу відкинути будь-які розмірковування про те, що українська влада може здійснити репресивні кроки щодо органів самоврядування кримських татар. Оскільки навпаки потрібно врегулювати законами відновлення прав кримськотатарського народу. Поки що в Україні немає таких законів. Саме існування органів кримських татар, які не суперечать міжнародним законам, міжнародній практиці, є єдиною лінією діалогу між кримським народом, який повертається на свої землі, і українською державою. Якщо такі органи будуть зруйновані, то діалогу між кримськими татарами і українською державою не буде. Це матиме великі наслідки.
– Конфлікт між кримськими татарами та проросійськими організаціями існує багато років. І, схоже, що наразі він не йде на спад, а відбувається лише його ескалація. Як можна вийти із цієї ситуації?
– Потрібно ухвалювати закони, які б дійсно були спрямовані на відновлення прав кримськотатарського народу, який повертається після півстолітнього вигнання. Одночасно ми чаємо дуже чітко подумати щодо статусу Криму у складі України. Ми маємо знайти такі шляхи співуправління Кримом, які б не дозволяли жодній спільноті, як зараз російській спільності Криму, домінувати над іншими спільнотами Криму, скажімо, над українською та кримськотатарською.
– Це є низка організацій, які входять до «Руского блоку». Однією із таких організацій є «Таврійський союз».
– А хто за цим стоїть, чи це лише їхня ініціатива?
– Кожної весни тут буває політичне загострення. Наближається 18 травня, а це дуже сумний день в історії кримськотатарського народу. Але цього року додається і своя специфіка. Проросійські організації Криму відчули своєрідне відношення між Києвом та Москвою. Їм здається, що є уже кроки Росії щодо України, що Росія тут уже майже однією ногою. І, як на мене, проросійські організації Криму зі свого боку нібито з тилу додають свої удари по Україні. Те, що вони зараз роблять заяви про Меджлісу кримськотатарського народу, це є проти України, оскільки їхньою метою є дестабілізації ситуації у Криму.
– Якщо нова влада вдасться до якихось кроків щодо цих закликів, якою буде ваша реакція?
– Я хочу відкинути будь-які розмірковування про те, що українська влада може здійснити репресивні кроки щодо органів самоврядування кримських татар. Оскільки навпаки потрібно врегулювати законами відновлення прав кримськотатарського народу. Поки що в Україні немає таких законів. Саме існування органів кримських татар, які не суперечать міжнародним законам, міжнародній практиці, є єдиною лінією діалогу між кримським народом, який повертається на свої землі, і українською державою. Якщо такі органи будуть зруйновані, то діалогу між кримськими татарами і українською державою не буде. Це матиме великі наслідки.
– Конфлікт між кримськими татарами та проросійськими організаціями існує багато років. І, схоже, що наразі він не йде на спад, а відбувається лише його ескалація. Як можна вийти із цієї ситуації?
– Потрібно ухвалювати закони, які б дійсно були спрямовані на відновлення прав кримськотатарського народу, який повертається після півстолітнього вигнання. Одночасно ми чаємо дуже чітко подумати щодо статусу Криму у складі України. Ми маємо знайти такі шляхи співуправління Кримом, які б не дозволяли жодній спільноті, як зараз російській спільності Криму, домінувати над іншими спільнотами Криму, скажімо, над українською та кримськотатарською.
