Одна з 5 виставкових експозицій присвячена євхаристійній композиції «Спас-виноградар». Власне, на початку XVIII століття дуже популярним було зображення алегоричного Воскреслого Христа, який сидить на саркофазі, а з його пробитого ребра виростає виноградна галузка, з якої у чашу капає кров Спасителя. Це наочне представлення таїнства євхаристії, складна символічна богословська композиція, яка була характерна для епохи бароко, а потім відійшла.
У Львові найбільша колекція українських плащаниць
«Цікаво те, що західноукраїнські плащаниці того часу переважно були мальовані на полотні, тканині, шовку. Іконографія плащаниць – однофігурні і багатофігурні. У нас домінували однофігурні. Кольори плащаниць стримані. Для старших плащаниць характерно те, що тло – це просто полотно, а це нагадує те полотно звичайне, в яке було загорнуте тіло Христа. Обов’язково напис довкола тропаря, який читається у Велику п’ятницю і кожної літургії», – розповідає фахівець.
Кожна плащаниця різна
Іконографія плащаниці змінювалась кожного століття, і це можна побачити на виставці у Львові. Давніше були плащаниці зі сценою оплакування Христа, із зображенням Богородиці, ангелів. Пізніше, від XVII–XVIII століття, відтворювали різні епізоди євангельської історії похорону Христа.
Кожна плащаниця відрізняється деталями, композицією, історичними персонажами. У перших сакральних пам’ятках зображували Богородицю біля лику Христа, а згодом у центрі за саркофагом. Кольорова гама спокійна і різна.
Реставрація 28 давніх українських плащаниць тривала три роки. Це була складна робота, оскільки плащаниці перебували у не найкращому стані. Адже до них поклонялись люди, та й час зробив своє.
Українці з великою шаною ставляться до святої плащаниці. У Велику п’ятницю християни зберігають строгий піст і так приступають до плащаниці. Для кожної віруючої людини поклонитись плащаниці є ще однією нагодою осмислити свою віру і любов, осмислити те, що з любові до людей і заради спасіння людства Христос помер на хресті.
