За Євангелієм, після звинувачення верховним судом Спасителя у богохульстві Ісуса привели до Понтія Пилата. І на вимогу натовпу Пилат оголосив вирок: розп’яти Христа на хресті. Після довгих знущань і страждань Ісус помер. У п’ятницю ввечері тіло Спасителя було зняте з хреста, обгорнуте у полотно і поховане в печері. Під час воскресіння на полотні залишився відбиток Ісуса. Раз на рік у храмах виноситься плащаниця, і лише два дні тілу Христовому поклоняються християни.
У Велику п’ятницю у храмах відправляють вечірню з чином поховання плащаниці. У символічний спосіб згадується положення тіла Господнього до гробу.
«Не пожалував Христос Свого життя, умер на хресті для нашого спасіння. Умер, щоб жертвою Свого життя відкупити нас, щоб з неба стягнути на нас Божу благодать, яку ми стратили через гріх», – писав у 1943 році у пастирському великодньому посланні митрополит Андрей Шептицький.
Передвеликдень потрібно провести у спокої
Увечері біля плащаниці відправляють Єрусалимську утреню, яка прославляє смерть Ісуса. Християни у Страсну п’ятницю і суботу дотримуються дуже строгого посту аж до недільної пасхальної відправи.
Передвеликдень важливо провести у спокої, радить отець УГКЦ Тарас Милян. «Як підтримати цей спокій? Передусім потрібно поставити на перше місце Бога, хоча Бога маємо щодня ставити на перше місце. А в ці дні особливо. Відновити великодню сповідь ще раз, довіритись Богові, духовно все покласти в Його руки. Важливо приділити більше уваги чоловікові, дружині, дітям, батькам, взаємно просити прощення. Це день спасіння», – нагадує священик.
У велику суботу людина переживає час очікування на Христове Воскресіння у передчутті великої радості.
«Ми інколи хочемо все і одразу. А це час очікування. Все довіряється Господові, потім приходить радість. Господь дарує нам спасіння. Дорога до Бога нелегка, а хто йде, той постійно відчуває силу і час від часу ту радість. А це наслідок подарунок Бога за ту працю, яку творимо», – каже отець Тарас Милян.
У суботу по обіді у львівських храмах освячують великодні кошики, а опівночі християни привітають один одного з Христовим Воскресінням.
У Велику п’ятницю у храмах відправляють вечірню з чином поховання плащаниці. У символічний спосіб згадується положення тіла Господнього до гробу.
«Не пожалував Христос Свого життя, умер на хресті для нашого спасіння. Умер, щоб жертвою Свого життя відкупити нас, щоб з неба стягнути на нас Божу благодать, яку ми стратили через гріх», – писав у 1943 році у пастирському великодньому посланні митрополит Андрей Шептицький.
Передвеликдень потрібно провести у спокої
Увечері біля плащаниці відправляють Єрусалимську утреню, яка прославляє смерть Ісуса. Християни у Страсну п’ятницю і суботу дотримуються дуже строгого посту аж до недільної пасхальної відправи.
Передвеликдень важливо провести у спокої, радить отець УГКЦ Тарас Милян. «Як підтримати цей спокій? Передусім потрібно поставити на перше місце Бога, хоча Бога маємо щодня ставити на перше місце. А в ці дні особливо. Відновити великодню сповідь ще раз, довіритись Богові, духовно все покласти в Його руки. Важливо приділити більше уваги чоловікові, дружині, дітям, батькам, взаємно просити прощення. Це день спасіння», – нагадує священик.
У велику суботу людина переживає час очікування на Христове Воскресіння у передчутті великої радості.
«Ми інколи хочемо все і одразу. А це час очікування. Все довіряється Господові, потім приходить радість. Господь дарує нам спасіння. Дорога до Бога нелегка, а хто йде, той постійно відчуває силу і час від часу ту радість. А це наслідок подарунок Бога за ту працю, яку творимо», – каже отець Тарас Милян.
У суботу по обіді у львівських храмах освячують великодні кошики, а опівночі християни привітають один одного з Христовим Воскресінням.
